Новини для українців всього свту

Thursday, Oct. 6, 2022

Їстівний посуд — новий тренд

Автор:

|

Вересень 23, 2022

|

Рубрика:

Їстівний посуд — новий тренд
Посуд від Гека Вотерса

Ідея їстівного посуду виникла ще в Середньовіччі. Леґендарний польський «журек», який подають у хлібній тарілці, з’явився у XV ст. Крім смакового задоволення та поживної користі, їстівний посуд має неочевидний, на перший погляд, ефект: він допомагає зберігати довкілля. 2017 року часопис Science Advances опублікував дослідження американських екологів. Його результати засвідчили, що з 8,3 млрд т пластику перероблені лише 9 %. Решта 6,3 млрд т стали відходами, що забруднюють природу. За даними некомерційної організації Habits of Waste, лише в США в довкілля щорічно потрапляють 40 млрд одноразових виделок, ножів і ложок. Їхнє вживання може викликати смерть у птахів, морських черепах і ссавців. Але бренди та споживачі розуміють небезпечність пластику і починають використовувати їстівний посуд.

Глобальний та український ринки
Сегмент їстівного посуду у світі виник за запитами представників покоління Y або мілленіалів (народжені у 1981-1996 рр.). 2021 року саме на це покоління припадала найбільша частина мешканців США — 21,75 %.
2019-го дослідники виявили такі споживчі запити мілленіалів: foodie або стиль життя аматори поїсти в модному закладі та викласти фото їжі в Instagram; fast-casual або домашній стиль їжі: з простих, свіжих та якісних інгредієнтів; вегетаріанство; інвестиції в якість інгредієнтів їжі, а не в рекламу; перехід від «шкідливого» до «корисного» або органічного фастфуду.
На американських мілленіалів припадає 1,3 трлн USD купівельної спроможності країни, тож ринок їстівного посуду США активно розвивається. Його обсяги 2021-го становили 29,4 млн USD, а до 2027 року вони сягнуть 49,3 млн USD.
Крім того, ринок росте в Канаді, Індії, Китаї, Японії, Німеччині, Польщі, Великій Британії й Об’єднаних Арабських Еміратах. Заробляють на ньому польська компанія Biotrem, британська Founcy, індійська EdiblePRO та німецька FRENVI.
В Україні ця тенденція щойно приживається. За результатами опитування 406 українських студентів, лише 11,8 % респондентів використовували органічний посуд, при цьому основним джерелом інформації про нього був Інтернет. Тренд підхоплюють не лише мілленіали, а й зумери — покоління народжених у 1997-2012 рр. 58 % останніх люблять смакувати трендовий фастфуд.
Обсяг українського ринку одноразового посуду перевищує 40 млн USD. Його використовують головно ресторани, кейтерингові компанії та фабрики-кухні. Проте зміни в законодавстві можуть дати поштовх зародженню нового ринку.
2021 року у Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт, який забороняє обіг пластикового посуду. За його використання пропонують запровадити штрафи: 17-51 тис грн за перше порушення та до 170 тис. грн — за повторне.
У разі схвалення законопроєкту зміняться виробничі процеси в багатьох українських компаніях. До змін готовий стартап BIOC. 2019-го компанія розробила пакування для продуктів із органічного матеріалу. У його основі — кукурудзяний крохмаль, полімолочна кислота та домішки.

Який на смак їстівний посуд
Їстівний посуд — це екологічна розробка. За прогнозами аґенції Bloomberg, у майбутньому він стане альтернативним способом харчування людей. Зазвичай виробники виготовляють їстівні ложки, виделки, соломинки, горнятка, тарілки, ножі. Їх створюють із борошна або рослинного желатину. Це столове приладдя може бути солодкими, солоним або приправленим прянощами, щоб смак був сумісним зі сніданком, кавою-брейком чи вечерею.
Ідея зробити посуд їстівним виникла у 2000-х рр. Індійський дослідник Нараяна Пісапатіс турбувався кількістю пластику, що забруднює природу. Він розробив прототип посуду з рисового, пшоняного та пшеничного борошна. Згодом д-р Пісапаті заснував стартап Bakeys і взявся продавати їстівні столові прибори споживачам і компаніям з усіх куточків світу.
Тренд став поширюватися. 2009 року нідерландська художниця Гек Вотерс створила посуд із буряка, перцю, моркви, томатів і фруктів. Вона використала особливу систему висушування й обробки продуктів, завдяки якій волокна рослинної клітковини бездоганно тримають форму. Щоправда, такий вегетаріанський посуд художниці призначений лише для сухих страв.
Енріке Луїс Сарді, дизайнер із Венесуели, розробив їстівне екогорнятко для відомого італійського виробника кави Lavazza. Витвір назвали Cookie Cup. Зовні воно зроблене з пісочного печива, а зсередини — вкрите королівською цукровою глазур’ю. Завдяки цьому Cookie Cup тримає форму. Такі горнятка-кекси поширені в кафетеріях Німеччини та Чехії.
2013-го американська дизайнерська студія Triangle Tree презентувала їстівну ложку-пряник Edible Spoon. Її виготовляють із кукурудзяного борошна, цукру, яєць, молока, солі та прянощів. Виріб може слугувати десертом та легко розкладається в навколишньому середовищі.
У липні 2022 року Disney, Busch Gardens, Carnival Cruise Lines і Tropical Smoothie Cafe стали використовувати їстівні ароматичні соломинки Sorbos. Youtube-блогерка Supersupergirl показала, як вона їх смакує. Занурені в напій соломинки зберігають форму впродовж 40 хвилин і мають десять смаків. Крім того, можна обрати колір, аромат і трафаретний друк логотипів чи брендів. Компанія-розробник соломинок зазначає, що завдяки екопродукту вдалося запобігти викиду в океан 64 т пластику.
Талановиті винахідники навіть звільняються з роботи, аби заснувати стартапи зі створення їстівного посуду. Так, Шайла Гурудутт і Лакшмі Бхімачар покинули роботу в IBM і відкрили фірму EdiblePRO. Стартап пропонує скуштувати їстівні шоколадні миски для морозива та хрусткі ложки з пряним смаком.
Свою чергою, Єжи Висоцький, засновник стартапу Biotrem, керував фабрикою для подрібнення пшениці, тож їстівні тарілки та ложки виготовляють саме з неї. Всі складники натуральні й органічні, а виробляють їх на млинах Висоцького. Компанія досягла успіху на ринках Європейського Союзу та Південної Америки.
В Україні попит на їстівний посуд лише формується, однак українські винахідники та науковці вже мають напрацюванні в цій сфері. Це заклало підґрунтя для створення проєкту FoodBIOPack, який 2018-го переміг на міжнародному конкурсі студентських стартапів у Данії. З плівки можна робити їстівні мармеладні соломинки, білкові горнятка, пакети та пакування для харчових продуктів.
«Перевага їстівного посуду в тому, що це комбінація посуду й їжі. З’ївши таку ложку або тарілку, людина не генерує відходів та отримує певну кількість поживних речовин. Аби зробити такий продукт корисним і водночас смачним, туди можна додавати овочеві чи фруктові наповнювачі, насіння тощо», — пояснює Дмитро Бідюк, співзасновник та директор FoodBIOPack.
Дослідник продовжує створювати екологічні продукти. Разом із партнером Юрієм Тустановським виготовляє посуд, горщики для рослин та декоративні свічки з кавової гущі. Це повністю біорозкладні одноразові вироби. Для їхнього створення кавову гущу збирають від постачальників і переробляють, і завдяки цьому не окислюється ґрунт.

Чому треба відмовитися від пластику
Випивши каву, люди викидають пластянки і навіть не замислюються, що вони забруднюватимуть природу ще близько 400 років. Паперовий посуд — не менш шкідливий. Учені з одного індійського інституту виявили: якщо в картянку налити гарячу воду, склад рідини зміниться.
У результаті люди п’ють не еспресо, а суміш із десятків тисяч мікрочастинок пластику та паперу, що потрапляють в організм. Власникам кафе та ресторанів краще відмовитися від пластикового та паперового посуду і перейти на їстівний.
Які арґументи на користь такого рішення? По-перше, світове виробництво пластику продукує 3,8 % викидів парникових газів, які сприяють зміні клімату. Також для виробництва пластику використовують невідновлювальний ресурс планети — воду.
Їстівний посуд підлягає біологічному розкладанню та виробляється з меншим рівнем енергоспоживання, ніж пластиковий. Введення їстівних сервізів у побут — це дієвий спосіб зберегти довкілля, зменшити викиди парникових газів і посприяти зниженню рівня забруднення в океанах, річках і морях.
Їстівне столове приладдя має термін придатності до 18 місяців. Якщо термін придатності минув, на них можна налити трохи води і зачекати, доки вони розчиняться. На цей процес потрібно до трьох днів.
По-друге, їстівний посуд корисний для здоров’я. Він містить залізо, білок, клітковину та кальцій, у ньому відсутні шкідливі хімікати. По-третє, їстівні прибори мають різні смаки й аромати. Кожен предмет містить близько 35 калорій, чого достатньо, аби почуватися бадьоро кілька годин.

Чому їстівний посуд досі не мейнстрим
Їстівний посуд має й недоліки. Через них в Україні на нього невеликий попит. «З їстівного посуду незручно їсти. Я не раз його тестував. Припустімо, ви споживаєте зупу з хлібного горнятка. Воно важить більше за звичайну порцію хліба, яку людина з’їдає за один прийом їжі. Однак з’їдаєш, бо шкода викидати.
Водночас із кавових їстівних горняток незручно пити. Якщо вкусити його і «філіжанка» трісне, то кава може вилитися. Або ж випиваєш каву, заїдаєш горнятком, та все одно хочеться пити, бо він сухий», — пояснює п. Бідюк.
За його словами, їстівне столове приладдя — дороге задоволення. Вартість у п’ять-десять разів вища за пластиковий чи паперовий посуд. Середня ціна 200 пластянок — 79 грн, картянок — 312 грн. Натомість 200 їстівних горняток Cupffee коштують 84 EUR. Таку високу ціну пояснюють тим, що в Україні цей посуд пропонують закордонні бренди. Якщо з’явиться більше українських виробників, ціни впадуть.
Як повідомляв «Міст», Європарламент схвалив заборону одноразового пластикового посуду.

Яна Ягорі, УП

About Author

Meest-Online