В останній день січня він був госпіталізований до реанімаційного відділення Луцької міської клінічної лікарні у важкому стані. А 3 лютого надійшла скорботна звістка, що перестало битися серце одного з найбільш авторитетних міських голів України, людини, про яку говорили лише добре. Йому було 58 років.

З незрозумілих причин досі не повідомлено діагнозу. Це дуже прикро, бо викликає найрізноманітніші, аж до безглуздих, чутки. Як твердять, вони ходили і при його житті. Однак Микола Романюк ані не спростовував, ані не підтверджував їх. А відповідав напівжартівливим: «Не дочекаються!».

Його вперше обрали луцьким мером у 2010-му році. На виборах у 2015-му році вшанували довірою вдруге. «Своєю плідною діяльністю Микола Романюк зробив значний внесок у розвиток Волинського краю. У пам’яті всіх, хто знав та працював з Миколою Ярославовичем, він залишиться принциповим і виваженим політиком, патріотом та моральним авторитетом для багатьох співвітчизників», сказано у співчутті Президента Петра Порошенка.