У суботу, 22 квітня, Солом’янський районний суд Києва всупереч прокурорському клопотанню ухвалив не утримувати під вартою колишнього народного депутата Миколу Мартиненка, а відпустити його на поруки. У числі поручителів – заступник голови Центральної виборчої комісії Андрій Магера, народні депутати Георгій Логвинський, Павло Пинзеник, Андрій Тетерук, Микола Княжицький та інші. Вони повинні забезпечити прибуття підозрюваного до зали суду для свідчень за першою вимогою. Сам він не вправі відлучатися без дозволу з Києва, зобов’язаний здати закордонний паспорт і повідомляти про зміну місць проживання та роботи.

Миколу Мартиненка підозрюють у скоєнні злочинів, передбачених статтями з формулюваннями «Створення злочинної організації», «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем». Слідство вважає, що він причетний до розтрати коштів у сумі $ 17,28 млн.

Для довідки подаємо дещо з біографії Миколу Мартиненка. Народився у 1961 року у Світловодську на Кіровоградщині. З 1986 року перебував на комсомольській роботі. У 1991 році займався бізнесом, досягнувши згодом великих статків. На виборах Президента України 2004 року був заступником керівника виборчої кампанії Віктора Ющенка, входив до його найближчого оточення. Як твердять, під час Помаранчевої революції брав участь у фінансуванні Майдану. У березні 2005 року очолив парламентську фракцію «Наша Україна». Влітку 2009 року вийшов з партії. Як сам пояснював – на знак протесту проти руйнування «Нашої України» Віктором Ющенком та дискредитації ним демократичних цінностей. У 2012 році обраний народним депутатом України 7-го скликання за списком «Батьківщини» Юлії Тимошенко. На позачергових виборах до Верховної ради 2014 року обраний народним депутатом за партійним списком (№ 14) « Народного фронту» Арсенія Яценюка. У 2016 році добровільно відмовився від депутатського мандату у в зв’язку із скандалом навколо розслідування, яке проводить Національне Антикорупційне бюро України щодо його можливої причетності до корупції.