Новини для українців всього свту

Thursday, Sep. 16, 2021

Юрій Болтрик: «Що залишилось від скитів, про їхній побут і спадок»

Автор:

|

Вересень 05, 2021

|

Рубрика:

Юрій Болтрик: «Що залишилось від скитів, про їхній побут і спадок»
Юрій Болтрик

Звідки прийшли скитів, як виглядали, з ким і чим торгували, розповів Юрій Болтрик, керівник археологічних експедицій і викладач Києво-Могилянської академії.
— То звідки є з’явилися скити?
— Скити — це велика назва, під якою ховалися кілька етнічних груп, Одна з версій — що вони прийшли зі степів Західної Монголії. Там начебто є гірські масиви, але вони — кочовики, мали худобу, яка потребувала доброї годівельної бази. Та є одна проблема: в Монголії степу багато, але біомаси, з якої та худоба харчувалася б, мало. А в степах нижнього Дніпра завжди було багато тої біомаси. Скити з’являються тут десь у VII ст. до Р. Х. Частина начебто з’явилася тут, інша частина опинилася в Передній Азії. А Велика Скитія постає уже в IV ст. до Р Х. Під назвою «скити», або «ішкуза» в давніх хроніках вони фігурують у Передній Азії. Ранні скитські артефакти лежать навколо озера Урмія, зараз це в Ірані. Там була найдорожча і найкорисніша сіль.
— І ця сіль була на вагу золота у тому часі…
— Вона лікувальна і годувальна. Завдяки перебуванню скитів у межах Передньої Азії, біля держави Мідія, а потім і Ассирія, вони потрапляють до всесвітньої історії. У Геродота є версія, що скити туди пішли, щоб наздогнати кімерійців, які сиділи на наших теренах.
— А хто такі кімерійці і чому скити їх посунули?
— Кімерійці — перший народ, що живе на наших теренах, скити приходять і просто їх витискають, як корок із пляшки. Потім так само скити набралися тут цивілізації, стають частиною середземноморської цивілізації, але приходять сармати і теж протикають цю територію. Причому ігнорують центральні скитські місця і чомусь уже таборяться на Дністрі, в районі Ямполя, біля Могилева-Подільського. Там було головне сарматське кубло. Може, тому, що їм цікавішою була Римська імперія.
— Але й на півночі ще мешкало певне населення. Наскільки воно підпало під їхній вплив і наскільки міґрація скитів змінила їхній спосіб життя?
— Населення, яке тут сиділо, ще з часів кімерійців відчувало «подих степу». Городища середньої лісостепової смуги, або смуги середнього Дніпра, мають високі вали. У Більському городищі — 9-11 м, у Мотронинському городищі біля Суботова — 11 м. Але вони не врятували від скитського вторгнення. Приміром, у Рудківському городищі на Дністрі, нижче від Кам’янця за течією, люди собі тихо-мирно жили, на всяк випадок зробили вали, але у VII ст. скити їх зносять, потім знесли Трахтемирівське городище.
— А зносять у якому сенсі?
— Геть спалюють і населення практично зникає. Якби обирали центр України і не було Києва, то, мабуть, він би мав бути у Трахтемирові, навпроти Переяслава. Коли працювали біля Трахтемирова, люди казали, що ще в 1940-х рр. їздили через Дніпро на базар возами і що все, що було на возах, залишалося сухим.
— Тобто Дніпро форсувати було без проблем?
— Спокійно бродами можна було перейти. За ці броди були запеклі бійки. І скити десь у середині VI ст. просто зносять це городище. Та вони не зупиняються. Далі йдуть на Польщу. За Зеленою Ґурою є городище Віцина, там лежить безліч скитських стріл.
— Тобто скити не обмежувалися лише степами Північного Причорномор’я?
— Скити невеликими загонами проконтролювали всю Європу, особливо на півдні, впритул до Іспанії. У Словенії їх чимало, у Польщі кілька городищ, у Словаччині, у Чехії. Але Геродотова Скитія — це терени, які зараз займає Україна.
— Як можна окреслити межі державного і політичного впливу Великої Скитії?
— Це була своєрідна держава, яка мала дуже мало поселенських структур, особливо в степу. Раніше вважали, що Кам’янське городище на нижньому Дніпрі — це столиця Атея. Але насправді столицею було Капулівське городище, те, що навпроти. Там уже багато сторіч збирали биті амфори. Капулівка — це було, умовно кажучи, місто біля сталки царя, а сталка царя сиділа власне в заплаві, закрита водою. Це традиція більшості кочовиків, вони так фіксуються по всіх річках. Центр скитів був тут.
— А межі?
— Ми не всі кургани не розкопали, тож не знаємо їх, але центральний курган скитів, у якому, на мою думку, був похований цар Атей, дає нам певний еталон.
— А де він розташований?
— Між Капулівкою і Нікополем. Цього року виповнюється 50 років знахідки пекторалі у Товстій могилі, вона також неподалік Капулівки, вглиб правого берега на 15-20 км. Неподалік від неї стоїть курган Чортомлик, а Товста могила була на два поверхи нижче в соціальній ієрархії.
— Тобто це не царський курган?
— Товста могила — не царський.
— Попри пектораль?
— Справді, всі були вражені цією знахідкою. В Чортомлику лежить срібна амфора, а фризи, що на ній — такі самі за змістом, формою і виконанням, як і на пекторалі. Тільки та срібна і велика, а пектораль золота і менша, ваза стояла, а пектораль носили. Вони походять з однієї майстерні. Повертаючись до меж Скитії, як на мене, це можна визначити таким чином: горіт (гарний шматок золотої пластини, де був лук і стріли) найсхідніше лежить у гирлі Дону, в П’ятибратніх курганах, його знайшли 1959-го. Чортомлик відкрили ще в середині ХІХ ст. Ще є на Вінниччині Іллінецький курган. Причому Іллінецький відрізнявся від степових іншою конструкцією поховання. Але наявність однакових горітів вказує, що була єдина спільність або приналежність до якогось клану.
— А горіт — це що?
— Горіт — це золота пластина зі сценами з життя Ахілла. Цікаво, що такий же горіт лежить у могилі Філіпа, батька Александра Македонського, спершу приятеля, а потім опонента царя Атея. За морем у Гераклеї (це грецька колонія, виведена на південний берег Чорного моря) Атей б’є свою монету, бо дозволив Гераклеї торгувати зі Скитією. Терміналом виступають два давньогрецьких міста. Біля Євпаторії — місто Керкінітиду фіксують у наративних джерелах як скитське місто.
— Тобто місто під скитським впливом?
— Так, воно так само, як Кремни — скитська гавань на Азовському морі. Але потім, вірогідно, Херсонес його перетворює на свою хору. Втім, Херсонес — це теж колонія Гераклеї.
— Наскільки я розумію, розміри кургану визначають того, хто там був похований?
— Атож.
— Скільки ж ми знаємо скитських курганів?
— На 1980 рік в Інституті археології полічили все, що було розкопане, — 4,2 тис. скитських курганів. Частину і й досі не розкопали. Врахуймо, скільки треба привезти десь зі заплави за 2-3 км блоків дерену, як цеглинки скласти їх у споруду. З них спершу робили обволоки, місце поховання відокремлювали від степу довкола.
— А хто насипав ці кургани?
— Відповідні архітектори. Скити ж бачили, що інші правителі живуть у палацах. Тож ці великі кургани — це своєрідні палаци, наповнені золотом, різними килимами, якимись гарними шухлядками зі слонової кістки тощо. Тим більше, що великі скитські кургани — це по 70 кв. м підземних споруд. До найбільших курганів вели підземні дромоси по 33-36 м.
— Такі широкі коридори?
— Частина людей, які пережили клінічну смерть, розповідають, що вони кудись летять довгим-довгим коридором. Може, це тому? Туди вниз складали ікони, заводили залежних людей (за честь було померти разом із господарем). Купу коней туди вкладали, довгим коридором заносили.
— Яка логіка була будувати ось ці поховальні комплекси, кургани, вздовж шляхів?
— За Геродотом, скитський Геррос був схований. Під час війни скитам кажуть перси: чого ховаєтесь, чого нас боїтеся? А ті відповідають: спробуйте могили наших предків зачепити, тоді дізнаєтесь, які ми в бою. А кургани маркують і давні шляхи, і межі територій, вони також своєрідні маяки в степу.
— Скільки часу треба, аби збудувати середньостатистичний курган?
— До спорудження залучали до тисячі людей. Принцип кургану доби бронзи: одного поховали, потім додається ще хтось свій. І так воно досипається з різних боків, тож курган підіймається і підіймається, якщо він ще й стоїть у такому зручному місці. А тут інше.
— А які були необхідні атрибути поховального інвентарю скитів?
— Якщо говоримо про середньостатистичного скита, перше і головне — кілька казанів, бо казан визначав, скільки ж він може прогодувати. Казани є й по 200-300 л. Чимало зброї, табун коней — це залишки поховального поїзда. Багато амфор з вином й олією, решта того, що там з’їли.
— Були людські жертвоприношення?
— Не було такого. Хоча у скитських курганах траплялис відрубані руки, але то інша пісня.
— Можемо описати антропологію скита, який він мав вигляд?
— Антропологічно вони були частково схожі на нас. Сармати були круглоголові, а скити — довгоголові. Зараз досліджують замерзлі кістяки з Сибіру. За ДНК виходить, що це також скити.
— А в чому полягала міць скитів?
— Вони кочовики, ще ходити не вміли, а вже вміли верхи скакати. Вони могли виживати в різних умовах, не боялися зими. Це підтверджують і татаро-монголи, які у грудні 1240 року палять Київ, а потім у вересні — Краків. І зважаючи, що між Львовом і Краковом, як писав Ярослав Пастернак, стоїть страшний непрохідний ліс, пройшли ж якось. Зупинити кочовиків було важко, всі були вершниками. Але вершники Атея програли батькові Александра Македонського, бо там була фаланга. Це вже була інша організація, структура, інша культура війни.
— Скити зникають у ІІІ ст. до Р. Х., чому це сталося?
— Вони не зовсім зникають. У Придністров’ї, неподалік від Терасполя, є чимало курганів, і в цих курганах — поховання IV ст. для ранньої фази Скитії більше інформації дає Геродот, археології там менше. Можливо, щось із екологією сталося. Є певні цикли по 500 із чимось років. Планета Земля крутиться таким чином, що розвертається до Сонця не по дотичній, а просто Сонце лупить у найбільшу масу води, в Тихий океан, перпендикулярно. Вода нагрівається і починається процес зволоження. З одного боку зволоження, з іншого — висихання. Вважають також, що начебто їх витиснули сармати, але прямих сутичок не фіксуємо, археологічно цього не виявили.
Розмовляв Віталій Ляска, Zaxid.net

Як повідомляв «Міст», на Хортиці знайшли унікальне поховання скитського воїна.

About Author

Meest-Online