Новини для українців всього свту

Saturday, Jan. 28, 2023

Ярослав Затилюк: «Форпост, за яким завершується цивілізаційна Європа»

Автор:

|

Листопад 30, 2022

|

Рубрика:

Ярослав Затилюк: «Форпост, за яким завершується цивілізаційна Європа»
Ярослав Затилюк

Прагненню і руху українців до європейських цінностей не вісім років (із часів Євромайдану), навіть не сто (із періоду УНР), а більше 350. Про це нагадав Ярослав Затилюк, науковий співробітник Інституту історії Національної академії наук України, старший науковий співробітник Національного музею історії України та співкуратором виставкового проєкту «Європейська Україна. Доба Мазепи».
— Коли можемо датувати чіткий курс від Московії? Після укладення угоди 1708-го між королем Карлом ХІІ і гетьманом Іваном Мазепою?
— Мазепа був постійним символом українства та вільної України з XVIII ст. для тих, кого тоді називали «мазепинцями», тобто для прихильників орієнтації на європейські цінності. А останні 30 років українці з гордістю згадують Івана Мазепу, як раніше це робили ті, хто добре знав історію та відстоював право України на незалежність.
— За союз із шведським королем російський цар Петро І жорстоко покарав українців: 1708 року знищив Батурин. А тогочасна французька та німецька преса писала, що європейський шлях України започаткували Гадяцькі угоди — ініційований Іваном Виговським договір між Річчю Посполитою та Гетьманщиною 1658-го….
— Перехід Івана Мазепи на бік Карла ХІІ став несподіванкою для всіх в Європі, оскільки гетьман мав репутацію вірного підданого Петра І. Відповідь уперше докладно надав Пилип Орлик у преамбулі Конституції 1710 року. 1708-го в європейській пресі висловлювалися здогадки, що перехід Івана Мазепи під протекторат європейського монарха відбувся на умовах Гадяцького трактату. Її уклали у вересні 1658 року між представниками гетьмана Виговського і посланцями польського короля Яна Казимира. За її умовами, Річ Посполита переформатовувалася з держави двох народів у державу трьох. Терени Київського, Чернігівського та Брацлавського воєводств відтоді ставали Великим Князівством Руським під юрисдикцією гетьмана. Це означало надання права суду та порядкування справами усіх жителів воєводств. Фактично, йшлося про політичне утворення державного штибу. Київський колегіум отримував статус академії, а Києво-Могилянська академія фактично стала найсхіднішим європейським університетом класичного зразка. Здогадки європейської преси початку XVIII ст. про трактат 1658-го були доречними. Бо через пів століття давали більше розуміння потреби України у протекції європейського союзника у ситуації, коли Росія постійно намагалася підпорядкувати собі козацьку державу, фактично уніфікувати її за власними взірцями. У московській політичній культурі ідеї про зобов’язання правителя-протектора просто не мали шансів бути почутими. У її рамках правитель сам по собі є гарантом порядку, всі інші — холопи, які мають рабськи виконувати волю царя. Саме тому протест Івана Мазепи та найближчого оточення проти свавілля Петра І над козацькими полками від початку Північної війни 1700 року викликав тільки нечувану жорстокість і свавілля, чим стало знищення Батурина.
— Навряд чи справді було несподіванкою для тогочасного внутрішньо українського життя бажання прогресивної частини влади і суспільства відмежуватися від Московії?
— Коли Мазепа перейшов на бік Карла ХІІ, на жаль, не вся козацька старшина підтримала гетьмана. Утім у щоденниках Якова Марковича та Михайла Ханенка є згадки про читання Гадяцьких трактатів, що дуже показово. Стосовно того, що Мазепа був у тісному союзі з Петром І — ця оптика сприйняття сформувалася імперською та радянською історіографією: «був вірний підданий, а потім зрадив». Це однобоке спрощення, адже у тогочасній системі координат підданство зобов’язувало взаємно. Козацька еліта була вихована на традиціях права, де володар присягає та дотримується зобов’язань. Тому коли Петро І став із козацькими полками поводитися так, як зі своїми московськими, прямим правом Мазепи було перейти на бік Карла ХІІ. У такій політичній культурі козацтво було виховане ще пів століттям раніше, коли з канцелярії гетьмана Виговського поширили Маніфест до європейських володарів. У ньому згадували про порушення прав московським царем Олексієм Михайловичем, тож Військо Запорозьке відтоді мало право на повстання.
— Що ж, згадаймо і перемогу Івана Виговського над московитами у Конотопській битві 1659 року…
— Для внутрішнього життя Гетьманщини ця перемога була важлива тим, що показала результативність, ефективність союзу з Кримським ханом. Успіхи Богдана Хмельницького вже першого року повстання (1648) також визначені союзом з Кримським ханатом. У червні-липні 1659-го Виговський здобув перемогу з допомогою 40-тисячної Орди — це була на той час офіційна назва війська Кримського хана. Для європейського загалу це теж була важлива подія. А ще за пів року до самої баталії, у жовтні 1658-го, Виговський і козацькі дипломати на чолі з Юрієм Немиричем поширили такий «Маніфест до європейських володарів». «Ми доводимо нашу невинність і, закликаючи на поміч Бога, розпочинаємо законну оборону і змушено шукаємо допомоги сусідів в ім’я своєї свободи. Тому на нас немає вини, і не ми є за причину цієї війни, що її тепер розпалили. Ми хотіли бути вірні Великому князеві, але нас змусили стати до зброї», — таке завершення того документу.
— Після кривавого і нещадного знищення Батурина Пилип Орлик в екзилі створив документ, який називають однією із перших конституцій Європи…
— Усі 16 статей — це про організацію держави та суспільства, здійснення влади відповідно до умов життя у Козацькій державі. Це не копіювання, а адаптація і розвиток суспільних прав і правил, відповідно до власних умов. Преамбула розлого пояснює, хто така Козацька нація і чому вона підняла повстання. У статтях найголовнішими є такі моменти: гетьман усі рішення ухвалює публічно та призначення на посади гетьман робить за здібностями, а не за зв’язками, кумівством чи іншими формами корупції. У документі є навіть слово «корупція».
— Якої сили розголосу українського питання вдалося досягти в Європі після 1708 року?
— Маніфестами Орлика до європейських дворів, в яких він пояснював прагнення України до самостійності (Франція, Священна Римська імперія та Османська імперія). Конституцію Орлика поширювали в Швеції. У другій половині XVIII — XIX ст. в Європі побутувало уявлення про Україну як про свободолюбну націю, що опинилася під ярмом московської деспотії. Утім, це була лише констатація. У часи Наполеона трималася українська тема, коли його пропаґандист Шарль Луї Лесюр написав історію козаків, де йшлося про те, що Україна уярмлена московським деспотом й армія Наполеона буде визволяти Україну від панування чужинців. Але ще важливішою є праця німецького професора Енгеля «Історія України» (1796), де яскраво розкрита тема України й її присутності в Європі. Автор резюмує, що Україна на той час була муром, форпостом Європи від дикої варварської Московії.
— Але у ХХ ст., після двох світових воєн виснажена Європа остаточно погодилася з тим, що Україна залишається у зоні підпорядкування Росії?
— Для Європи стало даністю, що Україна перебуває в орбіті московського світу. І Європа тоді була відсунута від України дуже далеко, бо і Польща, й інші країни Центрально-Східної Європи, як і країни Балтії також опинилися в орбіті Москви.
— Якщо непокаране зло залишилося — воно почало сунути зі зброєю багатотисячним військом в Україну у ХХІ ст., навіть попри на те, що кілька десятиліть Україна вже має юридичний статус відновленої незалежності?
— Атож. Але важливі героїзм і мужність наших людей, які стійко і самовіддано хочуть жити з європейськими цінностями, а не опинитися у правовому суспільному свавіллі, що панує на північний схід від нас. Це однозначний вибір України, як і боротьба за нього.
— Україна — це завжди доброчинність. Зараз для відсічі російського війська на «Байрактари» збирають, починаючи з десяти гривень…
— Доброчинність — одна з найголовніших чеснот у кодексі добропорядного шляхетного чоловіка часів Гетьманщини. Ця риса — корінням з античності, на основі звернення до якої і тримається європейська ідентичність. Іван Мазепа активно підтримував церкву й освіту. При козацьких монастирях надавали допомогу пораненим і людям старшого віку. Одна зі статей Конституції каже про те, що потрібно опікуватися скаліченими козаками, вдовами та сиротами. Окремо відвели для цього шпиталь у Трахтемирові. Таке піклування — традиційна козацька традиція, основа і фундамент.
— Тобто українська Церква — це, перепрошую, не про поклони і цілування рук?
— Київське православ’я — традиція, сформована київським митрополитом Петром Могилою (1633-1647), який упорядкував і служби, і правила поведінки церковного ієрея у різних ситуаціях. Церква у добу Мазепи була тим домом, куди кожен приходив і шукав відповіді на запитання. Священики зверталися до парафіян із повчальними проповідями, і кожен грамотний міг знайти підказку до насущної проблеми в «Требнику». Церква у Козацькій Україні була місцем, де здобували освіту, знання та життєві орієнтири. У XVIII ст., коли Київська митрополія підпала під вплив уніфікаційних практик синодального правління у Петербурзі, її устої та практики зазнали змін. Тональність і зміст проповідей регламентувався потребами імперії й її політикою. Водночас чимало редагували і з творчого доробку Петра Могили. У підсумку, Церква в Україні, уже як частині Російської імперії, поступово змінилася, стала державною інституцією контролю. У XIX столітті священники у царській Росії, по суті, перебували на державній службі.
— Чому Івану Мазепу не можна прирівнювати до тих, кого зараз називають олігархами?
— Іван Мазепа був елітою, правителем, який опікувався добром Вітчизни. А основною метою сучасних олігархів є концентрація ресурсів задля власного збагачення, всупереч інтересам держави.
Розмовляла Валентина Савченко, «Укрінформ»

Як повідомляв «Міст», Петро І, Мазепа та Янукович — зв’язок.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply