Новини для українців всього свту

Thursday, Sep. 29, 2022

Віра Коник: «Єдина країна у світі, де після 24 лютого відкрили дві українські школи»

Автор:

|

Вересень 21, 2022

|

Рубрика:

Віра Коник: «Єдина країна у світі, де після 24 лютого відкрили дві українські школи»
Віра Коник

Віра Коник очолює Конґрес українців Естонії, й як реґіональна віцепрезидентка Світового конґресу українців (СКУ) перебуває у постійному контакті з керівниками діаспорних організацій східноєвропейських країн.

Перші місяці згадуються як марафон
— Пригадайте, будь ласка, весну цього року, коли внаслідок повномасштабної російської аґресії з України на захід ринули кілька хвиль тимчасово переміщених осіб…
— Рішення про допомогу українським біженцям і всіляке сприяння їм схвалили на рівні Європейського Союзу (ЄС) через якийсь час після повномасштабного вторгнення. А до того кожна країна діяла самостійно, згідно зі своїми планами. В Естонії план приймати біженців урядові структури взялися готувати ще задовго до 24 лютого. До співпраці у цьому питанні були залучені українські громадські організації. Естонія тоді заявила, що може прийняти 2 тис. українців. Тому масштаби потоку біженців після вторгнення викликали певне розгублення. Однак ситуацію доволі швидко вдалося взяти під контроль і евакуація та розміщення біженців набули системного характеру в усіх країнах. Найбільший удар на себе прийняла Польща. Багато українців перетинали кордон ЄС через Румунію, тому там також було велике навантаження. Складна ситуація була в перші тижні в Угорщині, адже держава взагалі не брала участі у прийманні біженців, майже все було на плечах волонтерів, активістів, передусім із української громади. Треба віддати належне тим людям — вони робили в тих обставинах усе, що могли. Подібна ситуація була й у Північній Македонії. З ухваленням ЄС рішення про надання українським біженцям статусу, тимчасового захисту та фінансової допомоги країнам ситуація значно поліпшилася: українців фактично прирівняні до жителів країн перебування і мають соціальні гарантії, право на освіту та роботу. В Естонії низка університетів і коледжів надали українцям кількасот безкоштовних місць для навчання.
— А у вас які спогади залишилися від тих перших днів?
— Ті перші три весняні місяці, тепер згадуються як один суцільний марафон. Керівники громад із різних реґіонів майже не спілкувалися між собою — бракувало часу. Всі постійно кудись їздили, з’ясовували кому, як і чим допомогти. Також треба було організовувати політичні акції на підтримку України, щоб донести до всіх, хто ще не зрозумів, що відбувається. Акції на підтримку України організовували та надалі організовують усі українські громади. Багато із цих акцій відбувалися під егідою СКУ. Можна згадати потужну всесвітню акцію з вимогою закрити небо над Україною та багато інших.
— На перших ролях підтримки України Польща, країни Балтії?
— Вони стали справжніми локомотивами цього процесу в Європі. Навіть у відносному вимірі, щодо свого валового внутрішнього продукту і кількості населення, Естонія посідає перше місце у світі з підтримкою України. Та й практично всі країни, що побували в «ніжних обіймах» соціалістичної системи, добре знають, що таке Росія. Їм нічого пояснювати не треба. Інша річ — Франція, Німеччина, Італія. Там треба постійно пояснювати, що до чого. І лідери українських громад це роблять.

Відвернути українців від українського
— Зараз, коли в різних країнах так багато біженців, звідусіль приходить інформація, як промосковські структури маскуються під різноманітні організації допомоги українцям. Ви таке зустрічали?
— В цьому нема нічого нового. Адже завжди існували діаспорні організації, вдягнені у вишиванки, мають у своїй назві слово «українська», але українськими не є і проводять проросійську діяльність. Є організації, які матеріально допомагають біженцям, але декларують путінські наративи. Останнім часом часто вживають словосполучення «хороші росіяни». А для мене «хороший росіянин» — той, хто визнає російську аґресію в Україні. Таких небагато.
— Можете навести приклади?
— Багатьом біженцям потрібна психологічна допомога. Цю ситуацію використовують представники «русского міра» для захоплення українців у свої тенета. Про один такий випадок розповіла біженка, яка перебуває в Нарві. Під виглядом психологічної допомоги на заняттях, які вона відвідувала, заявляли, що Україна сама винна у цій війні, і тепер треба вести перемовини з Путіним. Російська пропаґанда — це багатоголова гідра. Вона хитра, різнопланова, використовує всі можливості, щоб зомбувати людей і відвернути українців від українського. Другий приклад: у місті Хаапсалу є російська організація, яка займається недільними школами. Її керівниця розповідала, що вони опікуються й українськими біженцями: надають гуманітарну допомогу, проводять для них екскурсії. Я спершу раділа, дякувала. Адже Хаапсалу від Таллінна далеченько, української організації там немає. Надалі ж виявилося, що в людини інші погляди, неприйнятні для українського світогляду.
— Як цьому можна протидіяти?
— Боротися з цим дуже складно — поки що у світі не можуть адекватно протидіяти російській пропаґанді. Українські громадські організації роблять те, що в їхніх силах і компетенції. У багатьох країнах є моніторингові групи, які стежать за медіа, переглядають соціальні мережі, повідомляють про російські наративи у відповідні органи. Також представники українських громад виступають на радіо, телебаченні, публікують статті, в яких пояснюють ситуацію.
— Є також багато випадків і відкрито ворожого ставлення до українців. Силові структури борються з цим?
— На День Незалежності ми підготували в Таллінні великий Хід удячності від Центру української культури в старому місті до площі Свободи, але широко не анонсували, бо Навчені досвідом. Готуючи акцію на захист української культури від знищення російськими загарбниками, ми помістили оголошення про неї на відкритих ресурсах. У результаті до нашої акції долучилися четверо провокаторів. Результатом «участі» в нашій акції цих провокаторів стало вчинення вже наступного дня вандальських дій проти Шевченківського дуба в Таллінні. І хоч відкритого оголошення ми не робили, людей все одно прийшло багато, десь 450-500 осіб. Й один провокатор усе ж «завітав». Та людей було багато, то активних дій він не чинив.

Приймати біженців попри всі ліміти
— Почався новий навчальний рік, у т. ч. для дітей із сімей біженців…
— У зв’язку з цим приємно зазначити, що Естонія — чи не єдина країна у світі, де після 24 лютого відкрили дві українські школи. Це результат і роботи українських організацій, і Посольства України в Таллінні. Але дуже важливо, що бажання українців збіглося з баченням естонського уряду. Нам на руку зіграв і той факт, що не вистачало місць для українських дітей в естонських школах, які вже існують. Першою стала муніципальна Українська школа в Таллінні, яка розпочала свою діяльність ще у квітні. В ній навчаються діти 1-6 класів, загалом — 450 учнів. А друга — Школа свободи (7-12 класи) — 560 учнів. Це державна інституція, під егідою міністерства освіти. На урочистих заходах у школах 1 вересня були присутні міністр освіти Естонії Тиніс Лукас і Посол України в Естонії Мар’яна Беца. Але у старших класах навчатися українським дітям непросто. Це школи з так званим мовним зануренням, згідно з яким 60 % предметів має викладатися естонською мовою і 40 % — українською. Опанувати іноземну мову за короткий час важко. Тому багато хто займаються паралельно — і в естонській школі, і в українській.
— В Естонії планували прийняти 50 тис. осіб, але ця кількість уже перевищена. Що ж буде тепер?
— Продовжують приймати і розміщувати біженців. Найгостріша проблема — житло. Але це не дивно, адже були готовність прийняти лише 2 тис.
— Потім — 10 тис., 20, 50…
— А взагалі кордон перетнули більше 90 тис. Але мова про те, аби перестати приймати українських біженців, не йде.
— Наприкінці червня країни Балтії зверталися до ЄС зі закликом до солідарності, просили фінансово підтримати їх у зв’язку з витратами на утримання тимчасово переміщених осіб…
— Естонія настільки маленька країна порівняно з іншими державами ЄС, що нам обов’язково потрібна допомога.

Погрози та блокада — не новина
— Зараз Російська Федерація (РФ) веде повномасштабну «гарячу» війну проти України й одночасно «холодну» газову війну проти європейських країн. Кремль розраховує на збурення електорату в умовах підвищення цін, здорожчання газу в очікуванні зимового сезону. Наскільки виправдані розрахунки?
— У 1990-ті рр. РФ так само здійснювала енергетичну блокаду країн Балтії. У якийсь період в Естонії було запасів енергоресурсів на один тиждень. Ми вже таке проходили. Але в естонців є стійкість, жага свободи, бажання бути незалежними. Тому впевнена, що вихід обов’язково знайдуть. Раніше була «зелена кампанія» проти сланцевої промисловості як такої, що забруднює навколишнє середовище. Але тепер знову лунають голоси, що треба будувати заводи з переробки сланцю, вироблення палива для теплоелектростанцій, що стало б альтернативою російському газу. В Естонії та багатьох інших країнах дедалі більше використовують енергію вітру. Є й інші шляхи. Зараз відбувається кампанія зі заспокоєння населення: можливо, буде не так комфортно, але перезимуємо. Подібні настрої є в Латвії та Литві.
— А далі, на захід континенту?
— У країнах географічно далеких від РФ, складніше переконувати людей у тому, що треба економічно потерпати, більше сплачуючи за енергоносії. Але робити це треба. І в цьому — велика роль злагодженої роботи української дипломатії й української діаспори. Газова палиця, погрози, блокада лунають не вперше. А от такої великої, кривавої війни в Європі вже давно не було. Все це треба пояснювати всіма можливим способами.
Розмовляв Олег Кудрін, «Укрінформ»

Як повідомляв «Міст», українці з фільтраційних таборів утікають до Естонії.

About Author

Meest-Online