Новини для українців всього свту

Wednesday, Dec. 8, 2021

Степан Веселовський: «ІТ-ринок відбувся легким переляком»

Автор:

|

Червень 06, 2021

|

Рубрика:

Степан Веселовський: «ІТ-ринок відбувся легким переляком»
Степан Веселовський

Цього року у Львові уже мав би працювати сучасний ІТ-парк, адже його перший камінь заклали ще у серпні 2018 року. Проте будівництво досі не почали: зокрема, й через пандемію, яка відтермінувала отримання кредиту на понад рік. Засновником проєкту ІТ-парк є Степан Веселовський.
— Пандемія вже триває другий рік, статистика зростає, проте багато людей досі не вірять у небезпеку коронавірусу та не дотримуються елементарних карантинних правил. Ви ж уже перехворіли двічі і вдруге навіть лежали в лікарні…
— Першого разу ми перехворіли всією сім’єю безсимптомно в листопаді. Сиділи, чекали на симптоми, але їх не було, лише дружина скаржилася на головний біль та втому. Вдруге я захворів наприкінці лютого, і це вже було важче — мав двосторонню пневмонію, тож мене поклали в інфекційну лікарню. Там я був приємно вражений сервісом і професійністю медиків: я лежав у цій лікарні десять років тому з іншою хворобою, і все було зовсім інакше. Коли ж побачив, які гірші стани є в людей, збагну, що це не жарти. Досі лікую наслідки хвороби. Тож із власного досвіду можу сказати, що ті, хто ставиться до коронавірусу безвідповідально, поводяться неправильно. А ті, хто проти вакцинації, підривають національну безпеку, адже щеплення — це не лише про них, це про припинення поширення хвороби. Як тільки буде вільний доступ до вакцини, вся моя команда вакцинується.
— Міська влада передала ІТ-спільноті 50 доз вакцини…
— Лікар сказав, що мені ще не можна. Але якби дозволив, я б прищепився відразу. У нас було мало часу, щоб визначити, кого вакцинувати, бо це були залишкові дози. ІТ-індустрія у Львові налічує приблизно 30 тис. людей, і ми подумали, що для них важливо, щоб вакцинувався їхній СЕО чи власник, показав свій приклад, адже для людини, яка працює в компанії, саме він — авторитетом. До нашого кластеру входить 110 компаній, ми виділили по одній дозі на компанію.
— Як вплинула пандемія на ІТ-індустрію? Ви проводили дослідження львівського ринку, і згідно з ним попри коронакризу кількість ІТ-компаній у Львові 2020 року зросла на 1 7%. Багато це чи мало?
— Трохи менше, ніж ми очікували. У попередні роки приріст був приблизно 28 %. Проте у першій половині 2020-го ми взагалі думали, що буде падіння, але всі швидко адаптувалися. Звісно, у І та ІІ кварталі попереднього року більшість компаній скорочували зарплати — від 10 % до 50 %, скасовували бонуси, звільняли людей, особливо адміністративний персонал, оскільки офіси виявилися непотрібнми. Та вже з ІІІ кварталу компанії почали скасовувати обмеження, і цей процес завершився на кінець року. Можна сказати, що ІТ-сфера під час коронакризи відбулася легким переляком.
— Що дозволило ІТ-сфері відбутися лише легким переляком?
— Специфіка роботи, яка була вже до того. 95 % ринку для наших компаній — це закордон, тому віддалено ми фактично працюємо постійно. Було потрібно лише пристосуватися працювати з дому, адже не у всіх вдома були умови, достатні для якісної роботи. Компанії давали бонуси на облаштування робочого місця, можна було забрати крісло чи стіл із роботи, але не у всіх була достатня площа житла. Це було найбільшою проблемою для працівників. Хоча згідно з нашим внутрішнім опитуванням компаній Кластеру IT-monitoring близько 10 % сказали, що продуктивність їхніх команд при віддаленій роботі зросла, а близько половини — що нічого не змінилося.
— Як змінився режим роботи, проєкти, з якими працюють львівські ІТ-фахівці?
— Якщо в компанії основними клієнтами були представники туристичного бізнесу, то їм, звісно, було складніше, адже туристичні проєкти здебільшого були збитковими. Але компанії достатньо гнучкі, й якщо просідає одна сфера, перепрофільовуються на іншу. Тим більше, що багато бізнесу перейшло в онлайн під час пандемії, а це також потребує ІТ-рішень.
— На які проєкти пандемія вплинула найбільше?
— На всі. По-перше, освіта пішла на дистанційне навчання, зокрема, й 14 програм, які ми створювали спільно з місцевими університетами. Для нас важливою є якість освіти, тому довелося практично починати все спочатку. У школи ти також тепер не поїдеш, бо вони на карантині. Друге — це події: одну довелося повністю скасувати, ІТ-арену вдалося провести у віртуальний форматі, і це — єдина технологічна конференція в Україні, яка змогла це зробити. Певна річ, із комерційної точки зору це було неефективно. Проєкт ІТ-парку призупинився, що логічно — коли всі працюють з дому, кому потрібні офіси? Проте нещодавно інвестори отримали погодження від польського державного банку BGK на кредит у 81,5 млн EUR. Це те, що ми очікували отримати в лютому минулого року, тобто пандемія забрала в ІТ-парку рік. Можливо, навіть і два – залежить від того, як стартуємо з будівництвом.
Є ще хороший медійний проєкт для індустрії ІТ-village. Усі під час пандемії переглянули цінність дому. Особисто для моєї сім’ї, та і для багатьох інших людей цінність дому була доволі низькою: їси, працюєш, проводиш час у місті, а додому приходиш переночувати. Проте під час карантину все перенеслося в дім, тож люди зрозуміли, наскільки важливим є комфорт. І це привернуло особливу увагу до ІТ-village. У другій черзі в нас викуплені всі ділянки, у першій залишилося тільки сім. Загалом має бути 66 будинків, і ще приблизно стільки ж — у наступних чергах. Це буде чи не найбільш спланована і гармонійна громада міста.
— Є вже здані будинки в ІТ-village?
— Їх іще будують: десь є лише фундамент, в інших уже стоять вікна й є дах, у частині вже проводять внутрішні роботи. Є кооператив, до якого входять власники ділянок, і він найняв архітектурну компанію та генпідрядника. Ми є творцями концепцій і спільнот. Ми організували це все, розробили кілька типів будинків, а надалі все робить кооператив. Так само з ІТ-парком — ми не девелопери. Ми ініціювали проєкт, запросили інвесторів, й юридично він тепер належить їм.
— Розкажіть детальніше про кредит для ІТ-парку…
— Проєкт складається з інвестиційних і з кредитних коштів. Наприклад, місто ж теж транспорт не купує за свої кошти, це нерозумно, для того й існують банки, які дають кредити. Нам вдалося залучити польський банк, а пул інвесторів сформувався ще раніше. Також уже обрали генпідрядника — це польська компанія Unibep.
— Чого ще бракує?
— Потрібно попідписувати фінальні документи, вирішити бюрократичні питання. Великі інфраструктурні проєкти більше часу готуються до реалізації, ніж власне будуються, і це нормально. Кілька років шукали інвесторів для ІТ-парку, потім підписували угоди з орендарями, викуповували ділянки. Потім прийшов Covid-19. Важко прогнозувати, коли точно почнеться будівництво, але, маючи гроші, це простіше.
— Цього року вперше буде набір на вашу програму для профтехосвіти Lviv IT-claster academy. У чому її особливість?
— Дуже часто студенти, які йдуть навчатися на бакалаврат, починають працювати вже з другого-третього курсу. І якщо є той, хто хоче швидко отримати професію і почати працювати, а не працювати і паралельно якось закривати сесію, то вища профтехосвіта — хороший продукт на ринку. За останні 20 років цей сегмент освіти був девальвований, вважався непрестижним, тули вступали ті, хто не міг вступити деінде. Наше завдання — змінити це. Упродовж 2020-го ми об’їздили багато закладів профтехосвіти і обрали один для пілоту.
— Минулого року ІТ-арена була в онлайн-форматі. Як буде цього року?
— Також в онлайні, але з невеликою офлайновою частиною, якщо дозволять карантинні обмеження.
— Як онлайн-формат змінив саму подію?
— Івент-ринку загалом практично не стало. Натомість утворився ринок онлайн-подій, але тільки кількісно, бо грошей там немає. Організація конференцій — дорога річ. Наприклад, кілька років тому організація ІТ-арени коштувала більше 500 тис. USD. Але й провести її онлайн коштує не набагато дешевше — просто змінилися статті витрат. Гонорари спікерів залишаються, обладнання і підрядники також, зростають витрати на маркетинг, зарплати теж платити треба. А продати онлайн-продукт набагато важче — YouTube же безкоштовний. Крім цього, важко перенести всі продукти офлайн-конференції в онлайн. Знання перенести можна, нетворкінг — частково, бо ніщо не замінить живе спілкування. А от фан перенести неможливо. Не проводити конференцію взагалі було б правильним рішенням з фінансової точки зору, але ми вирішили, що не існує ще у світі такої пандемії, яка б нам завадила.
— А що з ІТ-jazz?
— Оскільки Leopolis Jazz Fest торік не проводили, то і ІТ-jazz не було. Буде джаз, буде й конференція.
— Також у вас є проєкт допомоги місту і області в боротьбі з пандемією — United for Health. Що вдалося зробити?
— На початках панував шалений безлад. Усі купували і возили все без розбору — апарати для штучної вентиляції легень, маски, костюми, ще щось. І цей процес був дуже неузгоджений, не було моніторингу, що і кому насправді потрібно. Ми ж вирішили, що спершу усвідомимо, які сегменти не закриті, щоб наша інвестиція мала максимальний ефект. І побачили, що ніхто не звертає увагу на масове тестування, хоча Всесвітня організація охорони здоров’я наполягала, що вони потрібні. А як організувати тестування, якщо не маєш тестів?
Ми вирішили зайнятися закупівлею експрес-тестів, реагентів, захисних костюмів для медиків, які ці тести проводять. Загалом витратили більше 6 млн грн. І нам вдалося заповнити цю прогалину до того часу, поки не була розбудована мережа лабораторій для ПЛР-тестування. Якщо ж вакцина стане доступною для приватних структур, ми намагатимемося й її максимально закупити для ІТ-індустрії і, мабуть, тих категорій людей, які її найбільше потребуватимуть.
Як повідомляв «Міст», українські ІТ-компанії різко наростили прибутки.
Розмовляла Ганна Журба, Zaxid.net

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply