Новини для українців всього свту

Monday, May. 16, 2022

Рефат Чубаров: «Люди в Криму вжахнулися наслідками війни»

Автор:

|

Квітень 27, 2022

|

Рубрика:

Рефат Чубаров: «Люди в Криму вжахнулися наслідками війни»
Рефат Чубаров

Повномасштабна війна Російської Федерації (РФ) проти України стала продовженням аґресії, що почалася 2014 року, зокрема, з окупації Автономної Республіки Крим (АРК). Відтоді громадяни України на півострові, примусово чи добровільно, живуть під російським режимом. Про те, як вони ставляться до російської аґресії в Україні, розповів Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу.

Звільнення має відбуватися не військовим шляхом
— Які зараз панують настрої а АРК?
— Там дуже чутливі до того, що відбувається на материковій частині Україні. З початком другої фази війни кілька днів у значної частини людей, які є прибічниками Москви, була ейфорія. Мовляв, зараз «заспокоїмо» Україну й об’єднаємося в єдину державу. Водночас інша частина людей була стурбована війною та налякана. Через кілька днів, коли Україна дала відсіч окупантам, настрої стали змінюватися. Значна частина людей очікує, що ця війна закінчиться звільненням Криму. Але публічне пояснення Стамбульських перемовин викликало шквал звернень до Меджлісу та моїх товаришів. Дуже багато людей, і не лише кримських татар, були стурбовані, що Україна може на 15 років відкласти рішення повернення Криму. Люди буквально кричали на нас, вимагали якимось чином завадити цьому.
— А як ви оцінюєте таку пропозицію української делегації?
— Ми погоджуємося, що звільнення АРК має відбуватися не військовим шляхом, але має статися за результатами війни. Тобто, РФ буде знесилена, і все міжнародне співтовариство має вимагати повернення окупованих територій Україні. Та ми не погоджуємося, що треба вести перемовний процес про статус Криму. Адже він визначений у Конституції України та сотнях міжнародних актів. Отже, треба бути максимально обережними в наших пропозиціях, щоб не давати поступок російській стороні і можливість зачепитися за формулювання. Не думаю, що члени української делегації планують щось здати. Мені здається, що вони просто необережно використовували ті чи інші терміни.
— Чи зможемо повернути Крим?
— Ми тільки цього й прагнемо, щоб за результатами цієї війни українська держава існувала та відновила суверенітет над усіма територіями за міжнародно визнаними кордонами. В т. ч. АРК і Севастополем.
— Яким шляхом найімовірніше повернути півострів?
— Не знаємо, за якими етапами відбуватиметься глибока поразка Москви. Можливо, російська держава посиплеться. Може, буде заколот усередині РФ. Імовірні різні варіанти. Але в будь-якому разі вона попросить у світу миру. Й Україна буде на першому місці серед інших держав, бо завдає удару Росії вже зараз. І саме вона визначатиме умови завершення війни. Природно, можуть відбуватися й інші події. Особливо на Чорному морі. Невідомо, які процеси будуть на території Грузії після поразки РФ. Там є два незаконних кремлівських утворення. Сподіваюся, суверенітет України над Кримом відновимо за фактом капітуляції всієї Росії.
— Чи можна казати про якийсь активний громадський опір російській окупації на півострові?
— За вісім років в умовах російської окупації простір громадянського руху там випалений. Більше 150 людей, в основному кримських татар, окупаційна влада визнала «екстремістами» та «терористами». З початком повномасштабної війни репресії посилилися. Федеральна служба безпеки РФ тотально проникла в усі верстви суспільства і намагається не дати людям чинити організований спротив. Проте окремі випадки можуть бути.

Протверезіли ті, хто підтримував Москву
— В АРК спостерігається посилений продаж нерухомості. Можете це підтвердити?
— Можу, адже у нас є зв’язки із деякими структурами, які займаються операціями на ринку нерухомості в Криму. За їхніми даними, пропозиції продажу збільшилися саме з будівель, які з’явилися останніми роками. В них житло купували росіяни або співробітники силових структур РФ, які переселялися на постійне проживання на півострів. Саме в таких будинках пропозиції продажу зросли в кілька разів.
— Чому так відбувається?
— Різні можуть бути причини. Певна частина людей планує виїхати за кордон. Інша хоче переїхати назад до РФ, адже бачать і чують про тисячі поранених і вбитих російських солдатів. Люди почали усвідомлювати, що рано чи пізно в Крим повернеться українська влада і заздалегідь готуються.
— То кримські шпиталі запруджені пораненими російськими солдатами?
— Туди перекидають значну частину поранених і вбитих. Зокрема, в Джанкойському районі розгорнули польовий госпіталь на базі однієї зі шкіл. Також тіла вбитих перші тижні спалювали в Сімферопольському крематорії. Зараз ніби це припинилося. Люди в АРК вжахнулися наслідками війни. Це протверезило тих, хто підтримував Москву.
— А чому немає відео російських поранених і вбитих із Криму?
— Там заборонено фільмувати і з’являтися біля госпіталів. Навіть лікарям. Природно, люди бояться і не роблять цього. Адже там діє репресивна машина і покарання наступає миттєво. Й якщо не можна покарати суттєво за фільмування, обов’язково підкинуть «заборонену літературу» тощо.
— У чому головна сила українців і кримських татар у боротьбі проти окупації?
— Неприйняття. Окупаційний режим у Криму дуже схожий на радянський. В СРСР людина могла сварити владу на кухнях, але у публічному житті діяла так, як хоче влада. Водночас є певна відмінність у російському режимі: він вимагає, щоб людина час від часу ще й підтверджувала лояльність. До прикладу, виступала з підтримкою так званої спеціальної операції в Україні. Багато людей, які не приймають окупантів, уникають цього. Та рашисти виявляють тих, хто проти них. Зокрема, до нелояльних зарахували кримських татар, і тепер системно їх переслідують. Етнічним українцям, яких у Криму понад 500 тис., окупанти просто не довіряють.
— А скільки в АРК проживає кримських татар?
— На початку окупації було 300 тис. Потім виїхали 80-100 тис. людей, із яких 30-35 тис. можуть становити кримські татари. Натомість на півострів переїхали від 600 тис. до 1 млн росіян.

Українська держава вистоїть
— Можна визначити, скільки людей там підтримують Україну?
— Будь-які показники будуть гіпотетичними. Адже провести опитування неможливо — багато людей правду не скажуть. Хіба можна провести опитування в концтаборі? Але гадаю, що більшість людей, які живуть у Криму, жахаються і бояться Московії, її жорстокості та несправедливості. Як би людям не промивали мозок, але вони мають можливість порівнювати життя до окупації й тепер. В часи українського суверенітету у людей не було страху. Було все що завгодно, але не страх. Зараз він є.
— Після початку гарячої фази війни підтримуєте зв’язок із Кримом?
— Авжеж, ми продовжуємо підтримувати зв’язок тими ж каналами, що й до початку широкомасштабних військових дій РФ на материковій Україні. Люди там стурбовані, що їхніх рідних рекрутують до окупаційного війська, ніби на навчання, а потім посилають на війну, на материкову частину України. Ми намагаємося людям пояснити, що краще знайти будь-які способи, аби уникнути цієї, хай і примусової, але служби у загарбницькій армії. Багато людей впевнені в тому, що українська держава вистоїть, збройні сили дадуть відсіч ворогу і люди сподіваються, що ця перемога покладе початок звільненню АРК.
— Яку роботу веде Меджліс кримськотатарського народу в умовах, що зараз склалися зараз?
— Вона різнопланова. Наш лідер Мустафа Джемілєв і народний депутат Рустем Умеров зосереджені на підтримці української держави: це і зустрічі з політиками, і висвітлення в медіа. Мустафа Джемілєв зараз у Туреччині, він буде брати участь в Анталійському дипломатичному форумі. Рустем Умеров залучений в інших заходах, пов’язаних із перемовними процесами, деталізувати я не зможу. Ми задіяли всі можливості, щоб всі у світі провідні політики і передусім у Туреччині, усвідомлювали, що насправді відбувається в Україні. Члени Меджлісу виконують різні обов’язки. Більшість зосереджена на допомозі людям, насамперед тим, хто вимушений рятувати своїх дітей, шукати безпечні місця для дітей із Дніпропетровської області, з південних областей. Ми створили координаційний центр Меджлісу у Львові буквально в перші ж дні нападу. Там зараз велика кількість наших волонтерів працюють над тим, щоб допомагати жінкам, дітям аби могли доїхати до тих країн, де є безпечні умови. Переважно ми спрямовуємо їх до Туреччини, у нас є певні напрацювання з турецьким урядом. Ми підняли всю нашу діаспору в Польщі, Румунії та разом із ними працюємо. Крім того, тримаємо зв’язок із нашими людьми у силах територіальної оборони, в Збройних силах України. Намагаємось максимально залишатися на допомозі.
— Які можете дати поради кримським татарам, які залишаються на Херсонщині?
— Всі люди, незалежно від національності, мають зберігати згуртованість, підтримувати один одного, берегти один одного, зберігати гідність, а головне — зберігати дітей і родини. І не піддаватися на провокації, які вчиняє російський аґресор — «гуманітарна допомога», якісь їхні «каравани».
Як повідомляв «Міст», Рефат Чубаров не хоче розділяти Крим та Донбас.

About Author

Meest-Online