Новини для українців всього свту

Wednesday, Dec. 8, 2021

Перші Всесвітні діаспорні спортивні ігри «Україніада» організовує тернополянин

Автор:

|

Травень 26, 2021

|

Рубрика:

Перші Всесвітні діаспорні спортивні ігри «Україніада» організовує тернополянин
Ігор Бокій

Ігор Бокій зараз живе і працює в Торонто. Але в Тернополі, особливо у спортивних колах, його пам’ятають добре. Він був першим місцевим арбітром, який 1998 року встиг відсудити один матч у вищій лізі чемпіонату України з футболу. А вже у Канаді став ініціатором та організатором чемпіонатів світу з футболу серед українських діаспорних команд. П’ять із них приймав Тернопіль. А цього року IX чемпіонат світу (ЧС) і Перші всесвітні діаспорні спортивні ігри прийме Ірпінь.
— Після Тернополя діаспорні команди світу змагалися на Івано-Франківщині, зараз – в Ірпені на Київщині. До рідного міста не хочете повернутися?
— І я не хочу, і мене, мабуть, там не хочуть (сміється). Я ж провів у Тернополі перших п’ять чемпіонатів. Але міський голова Сергій Надал лише надавав стадіон, транспорт, трохи допомагали з суддівством і місто вступало в частку стосовно нагород. Все решта — з моєї кишені. Якщо бути чесним і відвертим, то я витратив близько 250 тис. CAD. Тому просто фінансово не витримав би проводити чемпіонати в Тернополі. Доводилося ходити з простягнутою рукою, було гидко і соромно. Бо знаєте, як усі думали: вуйко з Канади, з Торонто…
— Має гроші і ще їм дасть…
— Атож. За все заплатить і з усіма розрахується. Але так само думали і команди, які приїжджали. Бо хто, в основному, грає футбол? Або студенти, або ті, хто важко працюють на звичайних роботах. На жаль, лікарі, адвокати чи зірки шоу-бізнесу в футбол не грають.
— Поза межами Тернополя фінансова ситуація змінилася?
— Завдяки нашим клопотанням Міністерство молоді та спорту України вже кілька років поспіль надає всебічне сприяння. Ми є в єдиному план проведення спортивно-масових і фізкультурно-оздоровчих заходів в Україні на 2021 рік. На проведення ІХ ЧС із футболу серед українських діаспорних команд із Державного бюджету України виділили 600 тис. грн. З гордістю можу сказати, що жоден діаспорний захід у галузі мистецтва, культури, освіти, чи якісь інші гуманітарні проєкти не отримували такого серйозного фінансування з державного бюджету. Звісно, цього замало, бо кошторис такого турніру, залежно від кількості команд, складає 80-100 тис. USD. Навіть не враховуючи видатків на приїзд команд. Але це вже суттєва допомога. До того ж Українська асоціація футболу надає нагородну атрибутику, забезпечує суддівство. А це також чималі гроші. Наприклад, на одну гру потрібно троє суддів. Це, щонайменше, 150 USD. Якщо цих ігор протягом чемпіонату 15-20, самі можете полічити витрати.
— Тобто, чемпіонат світу ви все ж організовуєте?
— Навіть не знаю навіщо, але так. Бо після тієї траґічної події, коли я втратив дуже близьку людину, в мене опустилися руки. (У листопаді 2020 року важка хвороба забрала Анну Кісіль, віцепрезидентку Світового конгресу українців та голову Світової федерації українських жіночих організацій, дружину п. Ігоря). Вона була для мене і однодумцем, і другом. А часом жартувала, що є ще й вогнегасником, враховуючи мою емоційність. Але з іншого боку, телефонують хлопці з діаспорних команд, хочуть зустрітися, бо ми фактично пропустили минулий рік. Тому цього року таки готуємося. Я надіслав потрібні листи на ім’я теперішнього президента, голови Верховної Ради, прем’єр-міністра, в усі профільні міністерства України.
— Covid-19 на заваді не стане?
— Можливо, і стане, як завадив минулого року провести чемпіонат у Надвірній, Делятині й Яремчі. Але цього року маємо й серйозніші підстави. Бо крім ІХ ЧС із футболу серед українських діаспорних команд, запланували й Перші всесвітні діаспорні спортивні ігри. До речі, 2019-го зробили пробу — за один день провели діаспорну спартакіаду на базі місцевої дитячо-юнацької спортивної школи в Ірпені. Там ідеально підготували всі спортивні майданчики. А на бігових доріжках податкової академії провели змагання з легкої атлетики. Тобто, з чогось потрібно було починати і ми почали. Так, як свого часу в Тернополі починали ЧС із футболу з чотирьох команд, а зараз дійшли до 12. Схожим чином будемо розвиватися і в просуванні Всесвітніх діаспорних спортивних ігор «Україніада».
— Є вже конкретні дати проведення змагань?
— Якщо дозволить коронавірус, плануємо організувати це все до 30-річчя Незалежності України. 23 серпня делегації з різних країн мали б приїхати в Ірпінь, а 24 серпня відбутися церемонія відкриття. Принаймні, загальне запрошення, крім зацікавлених з української сторони, вже надіслали керівникам діаспорних громадських організацій, президентам спортивних товариств і футбольних клубів, небайдужим людям. І знаю, що країни, в яких є й активно розвивається українська діаспора, вже готуються і формують команди з футболу, волейболу, шахів, шашок, великого та настільного тенісу, армреслінгу, перетягування линви. Це, переважно, ті види спорту, які діаспоряни культивують за кордоном.
— Не важко самому займатися всіма організаційними питаннями?
— Анічка мені колись казала: «Ще один такий проєкт, Бокій, і я тебе вижену з хати. Ні мені не даєш жити, ні сам нормально не живеш». Це були, певна річ, жарти. Але вона, як ніхто, розуміла мене і знала, що я цим живу і ніхто не зможе з моєї крові це вичавити. Пишаюся тим, що є головою оргкомітету з проведення ІХ чемпіонату з футболу серед українських діаспорних команд та Перших Всесвітніх діаспорних спортивних ігор «Україніада». То кому ж ними займатися, як не мені? Природно, колись я цей естафетний патичок комусь передам і хтось інший буде проводити ті чемпіонати, спортивні ігри. Але ще не зараз.
Як повідомляв «Міст», від футбольних діаспорних чемпіонатів — до всесвітніх діаспорних ігор.
Розмовляв Василь Томин

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply