Новини для українців всього свту

Saturday, Nov. 27, 2021

Орися Демська: «Українська мова — це можливість, а не покарання»

Автор:

|

Травень 14, 2021

|

Рубрика:

Орися Демська: «Українська мова — це можливість, а не покарання»
Орися Демська

Український уряд затвердив порядок проведення іспитів на рівень володіння державною мовою. Із 16 липня 2021-го їх складатимуть більше 100 тис. чиновників. «Підтверджувати знання мови повинні всі, хто йде на нову посаду. Решті чиновників складати іспит не треба. Можуть це зробити для себе, отримати сертифікат. Він знадобиться при підвищенні або зміні місця роботи», — розповіла Орися Демська, голова Національної комісії зі стандартів державної мови. — Документ має пожиттєву дію, як диплом про вищу освіту. Виділяють два рівні володіння державною мовою — «достатній» і «високий». Якщо людина склала на перший, може перескласти й отримати ще один сертифікат про вищий рівень».
На сайті комісії опублікували зразок завдань. Іспит відбуватиметься на комп’ютерній платформі.
— Які там будуть завдання?
— Іспит має чотири модулі, за які максимально можна отримати 158 балів. За культуру мови — 42, читання — 20, письмо — 37, розмову — 59. Рівень культури мови та читання перевіряють тестовими завданнями, письмо — створенням тексту, розмову — 20-хвилинною розповіддю на задану тему. Претендент має зареєструватися на сайті та підтримувати зв’язок із комісією в електронному кабінеті. Там же знайде розклад і місця проведення іспиту. Потім має прийти в авдиторію, сісти за комп’ютер і виконати завдання. Тест-машина перевірятиме їх одразу. Якщо на якійсь стадії людина не набере потрібної кількості балів, іспит завершується. Перескладати можна за чотири місяці. У модулі «Письмо» людина має прослухати текст, записати його й відредагувати. Роботу відправляють екзаменатору, який перевіряє за певними параметрами. Вносить помітки у програму, тоді комп’ютер проаналізує їх і видасть оцінку. Це для того, щоб не допустити корупцію. Екзаменатор не бачить людину, чию роботу перевіряє. «Розмову» прийматиме екзаменатор по відеозв’язку. Але бесіду записуватимуть. Потім ще один викладач її аналізуватиме. Працюватимуть із різних міст. Це дає потрійний захист від махінацій.
— Як сприймають такі новації?
— В українському суспільстві є багато недовіри. Ще не запустили процес, а вже отримали звинувачення у спекуляціях і торгівлі сертифікатами. Тож саме щоб дотриматися доброчесності, прозорості, убезпечити претендентів і себе, створили таку потужну систему запобіжників.
— Хто екзаменуватиме чиновників?
— Набирати екзаменаторів почнемо на початку травня. Розглядатимемо людей, котрі працюють в університетах і мають щонайменше диплом магістра з української мови. Викладачі літератури не цікавлять. Не потрібні й доктори-професори. Орієнтуємося на старших викладачів або доцентів. Усі пройдуть відбір, підготовку-тренінг, самі складатимуть невеликі тести і лише після того отримають статус екзаменатора комісії.
— Якою буде складність завдань? Достатньо школи, програми інституту чи потрібна спецпідготовка?
— Коли створювали перші завдання, просили колег пройти іспит. Збирали відгуки, щоб зрозуміти, наскільки це складно для людей. Серед них були працівники апаратів об’єднаних територіальних громад із сіл. Без підготовки, без жодних додаткових тренінгів і консультацій впоралися на 56 %. Збалансували завдання середньої складності. Маємо виявляти вміння розмовляти, а не досконале знання правил чи граматики. Той, хто розмовляє, слухає, читає українське, не матиме жодних проблем. Готуватимемо тренажери й дозволятимемо користуватися ними. Боятися немає чого. Робимо дружній іспит, однак і не перетворюємо його на відбування номера. Це не інструмент покарання. Не можна розглядати українську мову, як дамоклів меч — комплекс, який необхідно подолати. Варто ставитися до мови як до ресурсу.
— 2017-го вже була спроба запровадити тести для чиновників. Цей іспит відрізняється від тамтого?
— Той орієнтувався на знання мови, наш — на володіння нею. Попередній охоплював лише державних службовців, його запроваджувала Національна аґенція України з державної служби. Теперішній стосується значно ширшого кола. Раніше складали класичний іспит на папері, з комісією. Безпосередньо контактували з екзаменаторами, хтось із них був більш чемний, інший — менш. Цей іспит врахував усі ризики попереднього й усунув їх.
— Як оцінюєте теперішнє становище української мови?
— За останні десять літ її позиції суттєво зміцнилися. Проходимо етап повернення до державної української мови. Отримали інституції, що забезпечують її розвиток і захист. Навіть російськомовні громадяни підтримують ідею єдиної державної мови. А чиновники та чільні посадовці вже не ставлять під сумнів необхідність володіння і користування нею. Навколо мене люди розмовляють українською, хоча я ніколи не прошу про це. Завжди кажу: як зручно, так і кажіть. Більшість переходить на українську. За 20 років життя в Києві жодного разу не мала проблем на мовному ґрунті.
Розмовляв Михайло Танасійчук, «Газета по-українськи»

Як повідомляв «Міст», мова — це як із коханням: любиш людину — і не розумієш, за що.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply