Новини для українців всього свту

Tuesday, Apr. 20, 2021

Олексій Резников: «Усі розуміють, що війна на сході України — це війна на сході Європи»

Автор:

|

Березень 08, 2021

|

Рубрика:

Олексій Резников: «Усі розуміють, що війна на сході України — це війна на сході Європи»
Олексій Резников

Республіку Польща (РП) відвідав Олексій Резников, віцепрем’єр і міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. За два дні він провів низку важливих зустрічей із польськими колегами, переважно щодо економічної співпраці між Києвом і Варшавою.

РП може стати другим торговельним партнером України
— Ви заявляли, що головна мета поїздки до Варшави — домовитися щодо засідання українсько-польської Міжурядової комісії з питань економічної співпраці. Яких домовленостей досягнули?
— Із Ярославом Говіном, віцепрем’єр-міністром РП, вдалося погодити дату засідання спільної комісії: воно відбудеться 31 березня — 1 квітня ц. р. Напередодні засідання плануємо провести віртуальну зустріч окремих робочих груп. Комісія не збиралася чотири роки, а тому ця домовленість є прогресом. Україна буде приймаючою стороною, засідання проведемо в Києві. Імовірно, якась його частина відбудеться в реальному режимі, щось — онлайн. У будь-якому разі, сподіваюся, що мій польський колега приїде до Києва особисто.
— Які цілі стоятимуть перед комісією, на яких напрямках вестимуть роботу?
— Ідеться про максимальне зближення позицій профільних відомств і міністерств, аби покращити бізнесові контакти між нашими країнами. Нагадаю, що для РП Україна є 16-м торговим партнером у світі, а для України РП — третім, але за результатами 2020 року має всі шанси вийти на друге місце. Польська економіка дуже гнучка, навіть попри коронавірусні випробування. І нам потрібно це використовувати для нарощування обсягів взаємної торгівлі. Працюємо над запровадженням спільного митного та прикордонного контролю, а також у транспортній сфері.
— Як оцінюєте свої зустрічі, чи прозвучали якісь нові пропозиції щодо співпраці?
— Загальна тональність й атмосфера перемовин була теплою, дружньою та солідарною щодо України. Хотів би звернути увагу, що всі, з ким я зустрічався, чітко висловлювали підтримку Україні в протидії російській аґресії, відновленні територіальної цілісності та суверенітету нашої держави. Приємно констатувати, що у Варшаві є абсолютне розуміння того, що між Російською Федерацією (РФ) та Україною тривають воєнні дії на Донбасі, а Крим окупований. У РП немає жодного іншого тлумачення. Це дуже важливий для нас сигнал, особливо в контексті того, що наступного року Польща головуватиме в Організації з безпеки та співпраці в Європі.
— Володимир Зеленський запросив польського колегу Анджея Дуду для участі в «Кримській платформі». Чи можна очікувати на візит президента РП до України?
— Я передав запрошення панові президенту взяти участь у саміті «Кримської платформи» та в заходах із нагоди відзначення 30-річчя Незалежності України. А польська сторона запросила президента України взяти участь у заходах з відзначення 230-ї річниці Конституції Польщі. Я також поновив запрошення відвідати Україну від прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля голові Ради міністрів РП Матеушу Моравецькому. Зустріч прем’єрів може відбутися в Україні, РП, або на спільному кордоні. Хорошим приводом зустрітися й поспілкуватися може бути передача Польщею Україні вакцини.

Потрібні нові формати перемовин
— Торік міністри закордонних справ України, РП і Литви започаткували об’єднання — «Люблінський трикутник». Чи є перспектива його розширення і перспектива залучення України до реґіональних міждержавних об’єднань?
— З польського боку пролунала ідея підвищити рівень зустрічей у рамках «Люблінського трикутника». Наприклад, після зустрічі міністрів закордонних справ могли б зустрітися президенти трьох держав. Ми також обговорювали можливість співпраці в рамках ініціативи «Тримор’я». Хоча це об’єднання країн Європейського Союзу (ЄС), польська сторона не має застережень щодо участі України в статусі партнера цієї ініціативи. Адже вона стосується й питання безпеки судноплавства в Чорному морі, де Україна має відповідний досвід.
— Президент Зеленський у нещодавньому інтерв’ю для телепрограми Axios заявив, що варто подумати про можливість створення ще одного формату перемовин стосовно Донбасу, крім нормандського. Польща також хотіла стати учасником таких перемовин. РФ могла б на це погодитися?
— Політика і дипломатія — це мистецтво можливого. Тому ми зацікавлені й маємо рухатися в напрямку створення додаткових альянсів, які могли б бути корисними з точки зору завершення війни. На жаль, треба чесно констатувати, що попри всі спроби допомоги з боку Франції та Німеччини в рамках «Нормандського формату», за шість років ця війна не завершилася. Хоча ті ж самі мінські угоди, які були прописані завдяки зусиллям лідерів «Нормандського формату», мали завершитися їхнім виконанням 31 грудня 2015-го. Цей термін сплив. Тому участь США, враховуючи певні зобов’язання за Будапештським меморандумом, а також РП, може спонукати Москву сісти за стіл перемовин і вести перемовини в інтересах миру, а не блокувати всі процеси. Адже саме це зараз робить РФ у «Нормандському форматі» та в форматі мінських консультацій.
— У РП проживає і працює багато українців. Чи порушували ви питання соціального їхнього захисту?
— Авжеж, це питання обговорювали. Зокрема, щодо розробки й укладення угоди про працевлаштування та міґрацію. Ми не заглиблювалися в деталі, позаяк цим займуться фахівці, але зійшлися на тому, що така угода потрібна.
— Надання Україні вакцини проти Covid-19 обговорювали?
— Кожна країна ЄС мала можливість за відповідними квотами закупити вакцину за непоганою ціною. РП дала можливість Україні купити певну кількість доз у рамках своєї квоти. Ми вдячні польській стороні за підтримку.

Правова позиція у справі проросійських каналів є потужною
— В Україні припинили мовлення три проросійські телеканали…
— Зараз будь-хто може спробувати оскаржити це рішення, але мені здається, що правова позиція Ради з національної безпеки й оборони (РНБО) України потужна. Звісно, вона може комусь не подобатися, відбуваються дискусії. Та правова доктрина передбачає застосування запобіжних заходів, причому моментально, якщо вважається, що неможливо захистити право, яке порушують. Тож згідно з Конституцією України, РНБО має право ухвалювати запобіжні заходи, а президент — вводити їх у дію, якщо вважає, що є загроза національній безпеці. Санкції й є запровадженням таких запобіжних заходів. Це не якийсь український винахід, а відомий у світі інструмент, який, зокрема, вже шість років застосовують до РФ та її представників.
— Українські депутати ухвалили закон про народовладдя через всеукраїнський референдум. Чи варто виносити на референдум питання, що стосуються тимчасово окупованих територій?
— Не вважаю, що зараз на часі обговорювати питання окупованого Донбасу на референдумі, позаяк триває гаряча фаза війни, є багато спекуляцій з цього приводу, пропаґанди, що лунає з сусідньої країни. На референдум можна виносити питання, які потребують більш спокійного, холодного аналізу й ухвалення рішення. Усе, що може розколоти суспільство, виносити на референдум не потрібно.
— На тимчасово окупованих територіях також начебто почали вакцинацію…
— Я чув ці чутки. Не знаю, чи це правда. У будь-якому разі, якщо російська влада на українській території, без нашої згоди проводить якісь випробування на людях невідомої і несертифікованої в нас вакцини, це є порушенням українських законів. Вони наражають населення України на ризик і відповідатимуть за це. Але головне, що таким чином вони ще раз підтверджують наявність контролю з боку РФ на цих окупованих територіях. І цим ми обов’язково скористаємося в усіх міжнародних судових інстанціях.
— Чи відновлять пряме фінансування кримськотатарського каналу ATR?
— Є закон про Державний бюджет, у якому написано, що Міністерству з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій на фінансування засобів масової інформації, які мовлять на окупованих територіях, виділяють на всіх 50 млн грн на конкурсних засадах відповідно до законодавства, що регулює публічні закупівлі. Рядка бюджету про пряме фінансування там немає. Тому питання — не до мене, а до нової редакції закону про бюджет. Адже в минулі роки був прямий запис про фінансування приватної компанії «Атлант-Ф», яка є власником каналу ATR, але не цього року. Не бачу жодних проблем, щоб цей телеканал узяв участь у конкурсі. У мене немає сумніву, що ATR як єдиний мовник кримськотатарською мовою переможе й отримає частину цих коштів. На моїй зустрічі з віцемаршалком польського Сейму Малґожатою Госевською ми докладно обговорили питання фінансування ATR. І моя співрозмовниця запропонувала ідею звернутися до міжнародних партнерів України з проханням про надання фінансової підтримки телеканалу. Я вже підписав і надіслав на адресу низки країн власне звернення з проханням розглянути можливість фінансової підтримки ATR. Також надіслали листи за моїм підписом до Google і Duolingo з проханням інтегрувати кримськотатарську до своїх технологічних платформ. Логічною в цьому плані є підтримка розвитку кримськотатарської мови на основі латинської графіки, що абсолютно відповідає міжнародним тенденціям. Цю роботу проводитимуть у рамках Міжнародного десятиліття мов корінних народів, впродовж 2022-2032 рр. Тому підтримка ATR також лягає в загальну Концепцію розвитку кримськотатарської мови.
Як повідомляв «Міст», віцепрем’єр України одружився на адмінкордоні з Кримом.
Розмовляв Юрій Банахевич, «Укрінформ»

About Author

Meest-Online