Новини для українців всього свту

Monday, May. 16, 2022

Олексій Комар: «Хозари були міською нацією, затиснутою в невеличкі міста»

Автор:

|

Січень 26, 2022

|

Рубрика:

Олексій Комар: «Хозари були міською нацією, затиснутою в невеличкі міста»
Олексій Комар

Хто такі хозари? Як і коли вони з’явилися? Яку роль вони відіграли у творенні Русі? Про це розповідає Олексій Комар, старший науковий співробітник Інституту археології Національної академії наук України.
— Наскільки хозарський елемент був присутнім у творенні Русі і чи був він релевантним чинником варягів?
— IX ст. — один із дуже складних періодів для історика. Адже немає слов’янських чи давньоруських хронік, або докладних хронік наших найближчих сусідів, які могли б описати, що саме відбувалося тоді на території Східної Європи. Маємо справу тільки з набагато пізнішими джерелами, які в дуже віддаленій формі передають, що сталося. Маємо княжу концепцію Рюриковичів, яка побудована для того, щоб легітимізувати владу. Тому в ній є дуже величезна прогалина щодо Олега, який нібито не князь, а воєвода, але насправді леґендарний князь.
— І не Рюрикович…
— Але ми не можемо його викреслити. Адже саме він підкорив Київ, саме він створив ту організацію Русі, яку знали в X ст., з ним пов’язують підкорення Лівобережжя України (сіверян) і Правобережжя (древлян). Усе, що ми знаємо достеменно, — що на початку IX ст. значну частину території України, де проживали слов’янські племена, займала так звана волинцівська культура, яка дуже відрізнялася від салтівської, пов’язаної з Хозарським каганатом.
— Тобто літописна оповідь має реальне підґрунтя?
— На всій території, яку пізніше Русь відводить полянам, сіверянам, радимичам і в’ятичам, ми спостерігаємо аналогічну картину: є гончарний посуд, прикраси, трапляються дзеркала тощо. Тобто речі, не характерні для правобережжя. Літопис каже, що ці племена платили данину, а не були частиною Хозарської держави. Коли малюють кордон Хозарської держави і проводять його по Києву, ми розуміємо, що в самому Києві ніколи нога хозарина не стояла. На території Хозарського каганату існувало рунічне письмо, воно дуже загадкове, бо має всі ознаки тюркського рунічного письма, яке до цього часу не прочитане. Ми точно знаємо, що існувало два різновиди цього письма: одне — так зване кубанське, пов’язане з Волзькою Булгарією та Кубанню, й інше, яке називають донським. Натомість київські знаки не можна втиснути ні в один, ні в інший різновид цього письма. Їх надто мало, це закарлючки, тож важко сказати, що це таке.
— Коли хозари з’явилися та на якому ґрунті?
— Є два підходи до хозарської історії. Один був дуже поширений у ХХ ст., коли вважали, що хозари — один із кочових етносів. Використовували арабські джерела IX-X ст., у яких вказано, що мова хозар схожа до мови булгур. Проте жодне з племен, які перебували під владою Тюркського каганату на території Європи, так і не насмілилося взяти титул каган. Тобто ми бачимо, що хозари — єдині з усього колись завойованого тюрками середовища якимсь чином перебрали на себе статус панівної династії у Східній Європі. Була навіть ідея серед істориків, що хозари самі створили такий імідж, що вони спадкоємці Тюркського каганату. Як Росія заявила, що вона правонаступниця СРСР. Але ж для цього потрібно, щоб інші народи це визнали. Звідки ж у хозар з’явилася імперська степова ідея? Якщо на території Східної Європи під час цих міжусобиць середини VII ст. залишився реальний претендент на каганський титул, то відбувся легітимний перехід, перетворення локального, західного уділу на окрему державу.
— І привласнення генеалогії та родової пам’яті…
— Звісно. Якщо династія тюрки, то, відповідно, вони самі себе називали тюрками. Хозарський каганат міг виникнути як самостійне утворення не раніше 30-х рр. VII ст., коли внаслідок усобиць і завоювань китайців, арабів Тюркський каганат дуже ослабився, тобто його західна, відокремлена частина. Ми розуміємо, що між Каспієм і Аральським морем пустеля, ходити походами і завоювати, повернути хозар складно. І вони впродовж усього VIII ст. продовжували називати себе не хозарами, а тюрками. Та в IX-X ст. все змінилося. В той час тюрками називали племена огузької групи, які пізніше стали турками-сельджуками. Підтверджувати свою легітимність вже не було потреби, треба було підтверджувати свою окремішність. Тож населення перестало називати себе тюрками і стало називати хозарами.
— Але ж ідеться про певний усвідомлений вибір? Це еліта вирішує, що ми є інші?
— Не впевнений, що це сталося за рішенням еліти, радше оточення намагалося відмежувати хозар. А вони могли себе називати тюрками дуже довго. Є ще один парадокс: мадярів, яке дуже сильно відрізнялося і за антропологією, і за мовою від тюрків, візантійці називали тюрками. Чому? Бо в середині IX ст. в Хозарському каганаті сталася громадянська війна, внаслідок якої перемогла не каганська партія, а партія одного з опозиційних племен. Внаслідок цього в Хозарському каганаті зробили небачену світоглядну реформу — прийняли юдаїзм. І прийняв його не каган, а бек. Це тюркський титул звичайного вождя роду. Бо що таке юдаїзм? Це рівність. Там не має бути жодного вождя, окрім першосвященника.
— Це дуже сюрреалістичні речі, як на IX століття…
— А робили в цей час мадяри, які тоді жили на території України. Вони були союзниками і ударною силою хозар. Але до них приєднується партія, яка програла у громадянській війні. Вони втратили владу, але ще довгий час контролювали територію України, поки хозари, які були на той момент їхніми ворогами, не вигадали переселити сюди печенігів, які відтіснили мадяр. Причому зробили це обережно — розділили печенігів на дві частини. Одну залишили за Волгою, щоб їх не було надто багато і вони не стали небезпечними, а іншу частину впустили.
— А як Хозарський каганат комунікував із Руссю, яка почала зростати?
— На території проживання сіверян знайшли кілька місць, звідки походять речі престижної культури не хозарського, а мадярського кола. Це городища, а не рядові поселення. Мадяри був взірцем, принаймні, для них. А слов’яни в лісах не знали, що там відбувається у степах. Тож насправді не руси перемогли цих мадяр, а хозари.
— Але мадяри — теж хозари?
— Мадяри — це частина Хозарського каганату, але коли програла каганська партія, до них приєдналось хозарське плем’я кабар. І вони стали ще одним племенем мадярів і разом із ними пересунулися в Карпатську котловину.
— Але впродовж певного часу вони фіксуються в Україні?
— Так, вони проживали тут щонайменше з 30-х до 90-х рр. IX ст. На цій території виявлені рідкісні, але яскраві поховання. Ми знаємо, яке озброєння, яку моду на художню культуру вони в цей час спричинили на нашій території. Після цього виокремлення ми зрозуміли, що вони впливали, принаймні, на сіверян.
— А вони впливали на полян?
— Знайдене найпівнічніше поховання мадярського кола — біля села Бабичі. Це Поросся — та сама зона, де раніше були рідкісні поховання хозар кінця VII — початку VIII ст. Цей коридор використовували для того, щоб підійматися далеко на Північ.
— Є походи оповиті мітами, як похід Святослава проти хозар. З одного боку, є надмірна апологетизація, мовляв, Святослав пішов, розбив, приєднав. А з іншого боку, є теза про те, що завдяки Святославу і зникненню Хозарського каганату ми отримали тут відкриту браму, куди всі ринулися. Тобто Хозарський каганат захищав Русь?
— Хозари X ст. були винятково міською нацією, затиснутою в невеличкі міста. Вони вже не кочували. Інших кочівників, яких би можна було ототожнити з хозарами, немає десь із середини IX століття. Тобто це вже були осілі люди, вони вже не мали того запалу, військового ресурсу, яким оперували в часи власної кочової імперії. А воювали переважно чужими руками — мадярами, печенігами, огузами, на півночі — булгарами, на Кавказі — аланами. Ситуація з походом Святослава нічим не пов’язана з силою хозар. Тоді війська Святослава були задіяні в Болгарії і печеніги організували набіг на Київ. Коли Святослав повернувся до Києва, він вважав, що печеніги не могли діяти самостійно.
— Хозари намовили?
— Й унаслідок розгрому хозар відбулося переселення другої частини печенігів з-за Волги. І кількість печенігів на території України стала такою, що руси пожаліли, а Святослав перший, бо за це поплатився головою. Володимиру довелося докласти неймовірних зусиль, він збудував величезні укріплені лінії валів, зводив городища, щоб ставити там залоги. Бо виявилося, що дати об’єднатися печенігам було помилкою. Але чи стримували хозари цих печенігів і скільки могли їх стримувати? Я не певен, що це тривало б довго.
— Хозари зникли, попри те маємо в ранньомодерному часі несподівану хозарську теорію походження козаків…
— Це частина гербоманії XVI-XVII ст. тоді було дуже поширено шукати собі предків. Після Люблінської унії, коли частину українського боярства визнали у правах як шляхту, за європейською традицією, їм потрібно було утворити шляхетські ознаки — герб, генеалогію. Дуже мало хто з наших предків XVI ст. мав документи, які б підтверджували цю генеалогію. Тож почали вдаватися до послуг польських писак, які народжували на коліні найкращу генеалогію. Хочете бути нащадком Нестора — прекрасно, полководця Аттили — будь ласка. Але це також породило цікавість до давніх джерел. Стали шукати, кого ж можна до цього легітимно приписати? Хто жив на цій території? Сармати, роксолани, які мали щось спільне з русами. Так народилася сарматська теорія походження Русі. Але козаки відрізняються. Сусідами в степу були хозари, а козаки — козари. Все будувалося винятково на подібності назв. Вся ця історія не має ніякого стосунку до реальності. Але вона дуже цікаво характеризує пошуки історичної пам’яті. Коли Україна здобула незалежність, була хвиля пошуків козацької ідентичності, козацької пам’яті. Це вже частина введення історичної пам’яті в нову політичну парадигму.
Розмовляв Віталій Ляска, Zaxid.net

Як повідомляв «Міст», у Польщі знайшли обручку доньки київського князя.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply