Новини для українців всього свту

Monday, Jun. 21, 2021

Назар Фірман: «Марічку Музичук я вважаю героєм України»

Автор:

|

Березень 24, 2016

|

Рубрика:

Назар Фірман: «Марічку Музичук я вважаю героєм України»

Назар Фірман

Як писав «Міст», новою-старою чемпіонкою світу зі шахів стала китаянка Іфань Хоу, котра у Львові перемогла українку Марію Музичук. Про підсумки матчу розповів український гросмейстер Назар Фірман, спортивний директор організаційного комітету матчу за світову шахову корону.
— Чи доводилося вам раніше долучатися до організації матчів такого рівня?
— Мені доводилось організовувати і масовіші турніри, де брали участь 150-160 спортсменів. Зокрема, 2003 року проводив найбільший в Україні опен-турнір, де було представництво десяти країн світу і близько 15 гросмейстерів. Але змагання такого рівня, як матч чемпіонок, а це подія світового масштабу, — вперше.
— Наскільки вдало був організований цей матч?
— Якщо взяти до уваги, в яких умовах ми це робили, то усій команді пам’ятник треба ставити. Тому що кошти почали надходити лише за кілька тижнів до матчу. Якщо говорити про онлайн трансляцію і трансляцію по телебаченню, то це вперше в Україні шахи вийшли в широкий ефір, різні канали давали прямі включення, анонси та коментарі. Ці передачі мали змогу дивитися мільйони глядачів і гра набула небувалої популярності. Досить сказати, що в Україні зараз функціонують 180 шахових федерацій. А Львів — це шахове місто, де зараз проживає 22 гросмейстери міжнародного рівня.
— Казали, що Львів має 30 гросмейстерів…
— Львів виплекав 43 гросмейстери міжнародного рівня. Але тут проживає 22 з них і п’ятеро грають за збірну України. Тобто, половина збірної України — львів’яни.
— Яку оцінку за цю роботу вам виставила Міжнародна федерація шахів (ФІДЕ)?
— ФІДЕ спочатку ставила не оцінки, а претензії, і вони були вмотивовані. Кошти треба перераховувати вчасно. У нас, як це не прикро, на державному рівні підтримки спорту немає. Рік Марія Музичук готувалася за власні кошти, а міністерство тільки обіцяло. Це — ганьба. Виплатили 1 тис. USD за перемогу на чемпіонаті світу й умили руки. Врятував матч Андрій Садовий, міський голова міста Лева, котрий вів перемовини і довів їх до логічного завершення.
— Якось ви казали, що доводилося робити низку поступок китайській стороні. В чому вони полягали?
— Насамперед — у технічних моментах. Взяти хоча б півгодинну затримку відеотрансляції. І ще низка нюансів, які могли б зіграти на нашу користь, але допомогли китайцям. Знову ж таки — це поступки ФІДЕ стороні, яка сумлінно виконала свої фінансові зобов’язання. Але те, що матч пройшов у Львові, — це вже перемога, незважаючи на його результати. Марічку я вважаю героєм України, бо перемогти в Росії, привести до України чемпіонат світу і зараз під таким тиском захищати честь своєї Батьківщини — такі люди повинні бути в загальній повазі.
— І Марійка Музичук, й Іфань Хоу зазначали, що їм було б набагато комфортніше проводити гру при глядачах. Чому місцем поєдинку було обрано саме Палац Потоцьких?
— У нас були різні варіанти. Але ми хотіли продемонструвати красу Львова, його старовинність.
— Які сторони в обох шахісток ви вважаєте сильними, а які — слабкими?
— Марічка дуже сильна в тактиці. Тому я здивувався, що вона не змогла в шостій партії здійснити тактичний удар. Але вона працювала більше з тренерами-стратегами, тому підтягнула свою стратегічний бік. А Іфань Хоу — вже сформована універсальна шахістка. Вона також дуже добра в тактиці, але універсальніша та стійкіша. Та й підтримка у неї — не до порівняння. Весь Китай на неї працює.
— Що завадило Марічці грати на виграш?
— Почуття відповідальності. Вона не грала у свої шахи, бо переживала, що грає за всіх — за Україну, Львів, батьків. В інших умовах, можливо, на чужому полі, у неї розвивалася б зовсім інша гра.
— Як уже повідомлялося, китайська сторона висловила побажання, щоб у залі, де проходить поєдинок, замінили картину «Хронос вбиває Амура». Чи були ще якісь, скажімо так, примхи чи побажання з боку тої чи іншої спортсменки?
— Інших не було. Навіть із картиною побажання було вмотивоване. Вона справді заважала. Тому на її місце повісили нейтральне полотно, на якому зображені квіти.
— Чим частували спортсменок під час матчу, як вони харчуються поза ним?
— Під час матчу це — стандартні речі. Те, що допомагає розумовій діяльності, пам’яті: шоколад, горішки, банани, фрукти, кава, чай і соки. А поза матчем — страви європейської кухні. Я б не сказав, що дівчата вибагливі, їли те, що їм пропонували.
— Іфань Хоу також?
— Вона вже давно по Європі їздить, тому це для неї — нормальна кухня.
Розмовляла Нінель Кисілевська, «Укрінформ»

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply