Новини для українців всього свту

Thursday, Feb. 2, 2023

Наталія Шаповал: «Україна може отримати репарації вже за кілька років»

Автор:

|

Грудень 02, 2022

|

Рубрика:

Наталія Шаповал: «Україна може отримати репарації вже за кілька років»
Наталія Шаповал

За сто років існування поняття санкцій ще жоден суб’єкт не отримував стільки обмежень, скільки їх отримала Російська Федерація (РФ). Напавши на Україну, росіяни добилися лише однієї перемоги: у списку найбільш підсанкційних країн вони випередили Іран, Сирію, Північну Корею, Венесуелу, М’янму та Кубу. Київська школа економіки (KSE) аналізує вплив санкцій на РФ, оцінює їхню ефективність і вносить свої пропозиції для західних країн. Чи вичерпали себе антиросійські санкції та коли Україна отримає репарації, розповіла Наталія Шаповал, директорка KSE.
— Як українські політики й аналітики впливають на санкції західних країн проти Росії? Чи прислухається хтось до наших рекомендацій?
— На третій день після початку війни ми почали працювати над темою санкцій, і я здивувалася, наскільки мало Україна впливає на санкційну політику. Перші пакети санкцій, які вводили західні країни після 24 лютого, Україна формально не бачила аж до моменту публікації. Звісно, певна інформація у політиків і послів була, але робота над західними санкціями не була повноцінним діалогом. Протягом війни все змінилося. З літа країни почали виділяти санкційних координаторів. Для них розробка санкцій — основна робота. Україна ініціює зустрічі з ними і вносить пропозиції. Також працює група, яку в березні за ініціативи Володимира Зеленського створили Андрій Єрмак, голова Офісу президента України (ОПУ), та Майкл Макфол, посол США в РФ у 2011-2014 рр. До ста незалежних науковців і колишніх дипломатів розробляють пропозиції для запровадження санкцій проти РФ. У рамках цієї групи відбувається обмін інформацією між урядами, посольствами й експертами. Група запропонувала план дій із конкретними пропозиціями, як впроваджувати енергетичні, фінансові та індивідуальні санкції. Цей план і детальні розрахунки президент і голова ОПУ передали лідерам Франції, Італії, Німеччини та Румунії. Ідея обмеження цін на російську нафту вийшла з експертного середовища, частиною якого є українські аналітики.
— Які санкції Україна вимагає ввести проти РФ?
— Пріоритет — визнання РФ державою-спонсором тероризму, додати її в чорний список FATF (міжурядова група для боротьби з відмиванням коштів. — Ред.) і технологічні санкції. Крім того, ми вимагаємо посилити заходи для обмеження можливостей із обходу санкції.
— Що дасть визнання РФ державою-спонсором тероризму?
— Це сотні обмежень, головне з яких — настання юридичної відповідальності за співпрацю і торгівлю з РФ, тобто з урядом, державними службовцями, компаніями з часткою державної власності. В РФ з державою пов’язані безліч людей і компаній, і після введення цієї санкції з ними стане небезпечно співпрацювати. Транзакції повністю не заборонять, але треба буде пройти таку перевірку, що ніхто не захоче цього робити. Під прицілом санкцій опиниться вся негуманітарна торгівля РФ, тобто близько 90 % товарообігу західних країн із аґресоркою.
— Чому за дев’ять місяців російського терору США не ввели ці обмеження?
— Конґрес США вже виніс кілька законопроєктів і пропозицій щодо визнання РФ спонсором тероризму, але виконавча влада ще сумнівається, бо цей статус дуже важко зняти. У США визнання державою-спонсором тероризму сприймають як точку неповернення. Наразі у владних кабінетах є ще багато прибічників мирних перемовин.
— Чи поділяєте думку, що після введення ембарго та обмеження цін на нафту потенціал санкцій буде вичерпаний?
— Нафта і газ — лише половина торгівлі, є й інша половина. Щоб вдарити по ній, потрібно побачити РФ у чорному списку FATF або визнати її спонсором тероризму. Можуть ще бути введені такі санкції, які були накладені на Іран. Там без санкцій залишився тільки один банк, і то розташований в іншій країні, через який можна робити оплату за їжу, а всі гроші за експорт нафти складали на окремий рахунок.
— Чому РФ дозволяють продавати своє ядерне паливо та вести мільярдні проєкти в Європейському Союзі (ЄС)?
— Росія щороку отримує 7,5 млрд USD від експорту атомних технологій, палива та послуг. Загальний портфель «атомних» проєктів РФ за кордоном перевищує 138 мільярдів USD. Це великі інвестиції, які роблять залежними країни, що приймають послуги від росіян. Світ залежний і від їхньої ядерної продукції. У США залежність від російського урану та збагаченого урану становить 14-28 %, у ЄС — 20-26 %. Однак санкції проти «Росатому» обговорюють. Адже РФ є впливовою країною на світовому ринку збагаченого урану, однак на ринку «сирого» займає близько 8 %. Є версії, що для атомних електростанцій можна використовувати і незбагачений уран, якого у світі вдосталь. Україна змогла відмовитися від російського урану на користь продукції американської Westinghouse, а ЄС — ще ні. Опрацьовують сценарій, за яким європейці також перейдуть на паливо цієї компанії або будуть більше користуватися незбагаченим ураном. Тоді і простору для введення санкцій буде більше. Та є країни, які активно блокують такі ініціативи. Угорщина має з «Росатомом» десятимільярдний проєкт на будівництво електростанції. Є ще Словаччина та Болгарія, які залежні від російського збагаченого урану на 100 %. Поки не буде заміщення, ці країни боятимуться голосувати за санкції.
— РФ щодня постачає на світовий ринок 7,5 млн барелів нафти та нафтопродуктів. Скільки вона втратить після запровадження ембарго?
— До війни з цих 7,5 млн в ЄС, Велику Британію та США йшли десь 5 млн барелів нафти та нафтопродуктів. У вересні постачання в західні країни становили 2,6 млн на добу. Коли буде ембарго, залишаться лише 1,5-2 млн. Енергетичні доходи РФ впадуть майже на 50 %. Зараз РФ отримує з експорту енергоресурсів близько 350 млрд USD на рік, а після впровадження нафтового ембарго і скорочення постачань газу в ЄС отримуватиме 150-180 млрд — це вже кризовий рівень.
— Нідерланди мають родовище, з якого можна добувати до 50 млрд куб. м газу на рік. Чи повернеться ЄС до видобутку газу?
— У теорії, але через сейсмічні ризики це політично чутливе питання. Родовище розконсервують, лише коли стане дуже погано.
— Зараз ще недостатньо погано?
— Вочевидь, ні.
— Хто рахує втрати України від війни і з якими показниками ми підемо в міжнародні суди?
— Збитки рахують український уряд, ОПУ, Світовий банк. Загальна аналітична оцінка, яку зробили KSE, становить 127 млрд USD. Але в ній нема точних даних щодо кожного інфраструктурного об’єкту. Пооб’єктну оцінку намагається зробити Міністерство цифрової трансформації України. Зараз ще нема єдиного визначення, яким має бути стандарт доказів, аби вимагати відшкодування в судах.
— Яким буде наступний крок, коли ми дізнаємося суму збитків та зберемо всі докази?
— Міністерство юстиції зараз працює з окремими країнами, у яких є заморожені резерви Центробанку РФ, загалом на 300 млрд USD, аби вони розробили законодавство та механізми, які дозволять конфіскувати їх на користь України.
— Як ми зможемо отримати ці гроші?
— Канада сама ухвалила законодавство, що дозволить конфіскувати російські активи та передати їх Україні. Інші західні країни працюють повільніше. Гадаю, вони стежать за тим, як Україна рахує ці збитки, і вже думають, як нам допомогти. Українські підприємства подають у міжнародні суди для відшкодування збитків, які вони рахують самотужки. Ведеться також робота на найвищому політичному рівні. Україна просуває рішення в Організації Об’єднаних Націй, щоб усі країни визнали провину РФ, а потім у рамках G7 схвалили механізм для виплати репарацій чи компенсації збитків.
— Ви згадали про 300 млрд USD, на які ми нібито претендуємо. Що це за гроші та чому їх так важко отримати?
— Це російські кошти, заморожені в Німеччині, Франції, Японії, США, Великій Британії, Канаді й Австрії. Це дуже ліквідні активи, їх можна легко використати для відбудови України. Однак російські резерви захищені суверенним імунітетом. Це «священна корова» в середовищі юристів й урядовців. Західні країни бояться, що у випадку конфіскації цих грошей світ втратить довіру до резервів, адже багато країн теж підмочили свою репутацію в конфліктах в Африці та на Близькому сході. Ці країни можуть боятися, що їхні гроші стануть наступними, і можуть шукати альтернативи. Та мені здається, що це слабкий арґумент. Не ґвалтуйте людей, не нападайте на інші країни, і все буде нормально з вашими резервами.
— Коли ми зможемо отримати перші гроші з конфіскованих активів?
— Країни, які були в схожих ситуаціях, витрачали на збирання доказів та суди десятки років. Та для України цей процес може тривати всього кілька років. Україна зараз багато робить для отримання репарацій і компенсацій. Ніколи не було країни, яка під час війни в режимі реального часу оцінювала збитки, уряд та аналітики випускали звіти, робили світлини з дронів і космосу. Технологічний рівень зараз зовсім інший.
— Нам казали, що санкції почнуть діяти з липня. Ефект уже є?
— Є, і Москва його всіляко ховає. Якщо за перші пів року вони хоч якось звітували про стан економіки, то зараз уже ні. У першому півріччі економіка РФ упала майже на 5 %. Це ніби небагато, але це відбувалося, коли інші нафтові країни зростали на 11-12 %. Аналітики прогнозують падіння російського валового продукту (ВВП) на 15 % за підсумками 2022 року. Інфляція в РФ уже двозначна. З полиць зникло багато товарів. На деякі з них ціни зросли на 70-100 %. Однак санкції треба посилювати. Це інструмент з військового арсеналу. Альтернатива — прямі воєнні дії, тому маємо порівнювати збитки української економіки та російської. Український ВВП впаде більш, ніж на 30 %, а російський — на 10 %.
Розмовляв Богдан Мірошниченко, УП

Як повідомляв «Міст», РФ змусять відшкодувати все, що вона вчинила в Україні.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply