Новини для українців всього свту

Tuesday, Oct. 26, 2021

Микола Степанець: «Рівень українського чемпіонату слабшає рік від року»

Автор:

|

Листопад 26, 2015

|

Рубрика:

Микола Степанець: «Рівень українського чемпіонату слабшає рік від року»
Микола Степанець  —ліворуч

Микола Степанець —ліворуч

Ігрові види спорту в Україні в останні роки перебувають у глибокій кризі. Найсильніші команди держави не представлені в найпрестижнішому волейбольному єврокубку — Лізі чемпіонів (ЛЧ), уже другий сезон команди пропускають у баскетбольній Євролізі, а у водному поло подібна ситуація триває десятиліття. Регулярно виступати в престижних єврокубках вдається лише представникам гокею на траві. Але головною віддушиною українських уболівальників в останні роки є гандбол.
Запорізький «Мотор» виступає в ЛЧ уже третій рік поспіль. При цьому географія виступів команди постійно розширюється. Причина — у відсутності зали в Запоріжжі, який би відповідав всім нормам проведення матчів міжнародного рівня. Ось і виходить, що в сезоні 2013/2014 команда грала в Харкові, а ігри ЛЧ 2014/2015 чемпіони України проводили в київському «Палаці спорту». У сезоні 2015/2016 домашньою ареною «Мотора» стала зала торгово-розважального центру «Термінал» у Броварах Київської області, де команда вже впевнено переграла македонський «Металург» зі Скоп’є. Микола Степанець, головний клубу, розповів про його завдання на новий сезон.
— Миколо Степановичу, команда вже третій рік виступає в найпрестижнішому єврокубку. Які завдання ставляться перед «Мотором» тепер?
— Завдання — максимальні. Клубне керівництво вирізняється максималізмом. А тому перед нами поставили ?мету виграти і чемпіонат, і Кубок України. В ЛЧ — потрапити у двійку найкращих за підсумками першого етапу. З нашої групи дві команди вийдуть в 1/8 фіналу. Наше завдання полягає в тому, щоб потрапити в ігри на вибування.
— Торік команді забракло зовсім трохи для потрапляння в плей-офф. Але зараз досвід у гравців вже є, буде легше?
— Досвід є далеко не в усіх наших гравців, адже склад команди змінився на половину. І новим хлопцям, котрі дебютують у ЛЧ, буде зовсім не легко. Звісно, гравці, котрі вже брали участь у ЛЧ, набралися досвіду виступів на найвищому рівні. Їм буде грати легше, вони вже розуміють, чого їм чекати. Але інша половина стартового складу цього не знає.
— У чому суть новацій Європейської федерації гандболу (ЄГФ)?
— Мені самому ці зміни не до кінця зрозумілі. ЄГФ віддає прерогативу сильнішим командам, які формують групи А і В. Вони самі розподілили команди, але не зовсім справедливо. Наприклад, я не вважаю, що «Монпельє» в чомусь переважає «Мотор». Утім, для нас головне — грати, виходити на майданчик і показувати результат, домагатися поставлених цілей.
— Кого вважаєте головними конкурентами по групі?
— У нас група — рівна: швейцарський «Шаффхаузен», румуни з «Бая-Маре» — дуже непогані, скандинави — традиційно дуже сильні. «Металург» слабший за інших, але у македонців ще є час. Ще можна дозаявляти гравців, а македонська школа гандболу завжди славилася своїми вихованцями.
— У міжсезоння капітаном команди став Сергій Шельменко. Він був призначений чи його вибрала команда?
— Команда. На зборах хлопці його вибрали одноголосно.
— Цього року сезон в Україні вперше стартував із матчу за Суперкубок. Варто починати з гри з найсильнішим супротивником, чи краще вкочуватися в новий сезон поступово?
— Гадаю, що цей матч потрібен. Зокрема, нам він допоміг підготуватися до стартової гри ЛЧ. Такі ігри є в багатьох країнах, і вони відразу налаштовують на робочий лад. Ти граєш із найсильнішим опонентом, викладаєшся по повній. У нас узагалі було дербі, подвійно гра була напружена. Ми по черзі лідирували, а в кінцівці вирвали перемогу у ЗТР. Таких матчів має бути більше.
— ЗТР — принциповий суперник, найсильніший в Україні, матчі з яким завжди проходять складно. А як із іншими? Який рівень чемпіонату України?
— На жаль, дуже слабкий. Крім ЗТР, гідних суперників немає. Більше того, з року в рік рівень усе нижчий і нижчий. Набагато менше стає самобутніх команд, таких, як колись були в Броварах чи Південному. Вони зникли. До цього був львівський СКА, був сильний колектив ЦСКА в Києві — їх також немає. Нічого позитивного у цій сфері сказати не можу.
— Але ж інших ігор, де можна було б випробувати нові комбінації, відчути свої сили та слабкості, просто немає. Наскільки дозволяють матчі чемпіонату України якісно підготується до ігор ЛЧ?
— Ніяк не дозволяють. Тільки гри з ЗТР нам корисні, дають якусь інформацію. Решта існують хіба для того, щоб підтримувати ігровий ритм.
— В українському чемпіонаті чотири з восьми команд представляють Запоріжжя. Чи бачите ви інтерес до гандболу в інших реґіонах України, хоча б там, де проводяться матчі національного чемпіонату?
— Його майже немає. Матчі в інших містах проходять практично без глядачів. У Запоріжжі — інша справа. Коли проходить головне дербі ЗТР — «Мотор» у Палаці спорту ЗАС — завжди «биток». На інші матчі в Запоріжжі ходять менше, але все одно ходять. Усе-таки, наше місто не дарма вважається гандбольною столицею. Багато вболівальників, багато експертів, ветеранів гандболу.
— Як працюють дитячі гандбольні школи в Україні загалом і в Запоріжжі зокрема?
— У Запоріжжі є кілька шкіл. Є також дитячий гандбол у Південному та Броварах. У Києві досі працює десята школа, є школи в Західній Україні. Звісно, дитячий гандбол в Україні є, але його — дуже мало. Хотілося б більшої популяризації нашого виду спорту в державі. Адже гандбол — найдешевший із ігрових видів спорту. І, відповідно, доступний. Як показує практика, гандбол в Україні найдешевший і за витратами, і за зарплатою.
— Багато професійних клубів зараз розкривають свої бюджети. Який рівень зарплат у провідному гандбольному клубі країни?
— Я навіть не цікавився, скільки отримують мої гравці. Свої домашні матчі в ЛЧ проводимо в Києві. При цьому в Запоріжжі — чотири клуби і жодної зали, що відповідає регламенту ЄГФ. Це — наш давній біль. Керівництво клубу та наш президент постійно займаються цим питанням. Наприклад, півтора року тому «Мотору» дали можливість реконструювати Палац спорту «Юність». Клуб почав робити ремонт, уклав гроші в дах, а потім місто вирішило арену клубу не віддавати. Ситуація застопорилася. Звісно, це — абсолютно неприйнятна ситуація. У Запоріжжі повинен бути Палац спорту, який відповідав би всім міжнародним стандартам і там проводилися матчі найвищого міжнародного рівня.
— П’ятеро гравців «Мотора» у квітні ц. р. відмовилася приїхати на ключовий матч із Португалією у відборі на ЧЄ-2016. Костянтин Куриленко та Валентин Кошовий пояснили свою відмову сімейними обставинами, а Сергій Онуфрієнко, Сергій Бурка та Микола Стецюра заявили про закінчення кар’єри у збірній. У чому причина? Які взаємини гравців і збірної і, можливо, клубу та федерації?
— Так, була така ситуація. Але чесно кажучи, я в неї не вникав. Це було до мене, до того моменту, як я очолив «Мотор». Але можу сказати з упевненістю, що клуб точно не втручався в цю ситуацію. «Мотор» не забороняв своїм гравцям виступати за національну команду. Знаю, що у Бурки проблеми з ліктем, інші, в силу віку та підвищеної травматичності нашого виду спорту, частіше себе бережуть. Але щоб хтось навмисне не поїхав до збірної… Можу сказати, що гандболісти «Мотора» готові зараз і завжди будуть готові їздити на збори національної команди за першим викликом. Поза всякими сумнівами, збірна є пріоритетом для наших хлопців.
Розмовляв Кирило Стадниченко, УНІАН

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply