Новини для українців всього свту

Wednesday, Jul. 6, 2022

Кирило Буданов: «Путін не може визнати, що він програє Україні»

Автор:

|

Травень 25, 2022

|

Рубрика:

Кирило Буданов: «Путін не може визнати, що він програє Україні»
Кирило Буданов

Кирило Буданов — керівник Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України розповів в інтерв’ю часопису НВ, що відомо українській розвідці про дії росіян на Донбасі і в Херсоні, та про настрої, які панують у Кремлі. Ось найголовніші тези з цього інтерв’ю.

Про Херсонщину
У росіян дуже сильний кадровий голод. Ті персони (потенційні колаборанти. — Ред.), на яких вони робили ставку перед війною, у багатьох випадках себе абсолютно не виправдали. Певна кількість людей погодилася на співпрацю. Але вельми невисокий відсоток із тих, хто це зробив, насправді здатен керувати хоча б якимось районом міста. Тому головна проблема — кадровий голод.
Потім запитання: що вони хочуть створити? У хворому розумі російського керівництва є дві ідеї, які вони плекають. Перша — відтворення Таврійської губернії, яка існувала нетривалий час у Російській імперії. Це територія Криму, Херсонщини, частково Миколаївщини і навіть трохи Донецької області та Запоріжжя, з адміністративним центром у місті Сімферополь. Цю ідею вони зараз проштовхують.
Друга ідея, яку нечасто можна почути, проте є, — так зване Небесне місто. Це Одеська область, Херсонська область, частина Миколаївської області, місто Дніпро та частина Донецької області. Була така концепція. Але ще раз кажу: це — хворий розум.
Вони спробують створити демографічну кризу, а потім і гуманітарну. Тільки в такому випадку вони зможуть впоратися з більшістю населення. Дуже легко маніпулювати настроями населення, коли в людей забрати все, а потім пропонувати гуманітарну допомогу. Щоб не витрачати мільйони, будуть витрачати копійки, даючи крихту хліба.

Про майбутнє Донбасу
Зараз вони ще на роздоріжжі. Тобто не вони, а президент Російської Федерації (РФ), там одна людина вирішує. Він не прийняв остаточного рішення, намагатися йому прийняти так званий Донбас до складу Росії, чи залишати його якоюсь третьою територією. Проте певні кроки вже зроблені. Серед них найголовніший — перехід кураторства (над проєктом ЛДНР. — Ред.) від Суркова (Владислав Сурков — експомічник президента РФ, який відповідав за закордонні території. — Ред.), до першого заступника голови адміністрації президента РФ Сергія Кирієнка. Це безпосереднє керівництво з Кремля. Це ніяке не керівництво закордонними територіями. Вони готуються до цих процесів, але остаточного рішення ще немає.
По-перше, їм потрібен увесь Донбас. Бо навіть для хворого розуму буде нелегітимно, коли одна частина Донбасу наразі під їхнім контролем, а інша — ні. Їм потрібен увесь Донбас, аби номінально сказати, що народ Донбасу обрав свій шлях.

Про проблеми російського війська
Усі проблеми російської армії якраз зараз і виплили. Це був великий PR. Усе, на що вони витрачали гроші, — це показувати велич російської армії у світі. Зараз усі побачили, що немає жодної величі. Порівнювати військовий потенціал РФ та України перед початком цієї фази війни, яка почалась 24 лютого, неможливо: це десяти, а за певними показниками двадцятикратна перевага РФ. Проте реальні бойові дії показали реальні проблеми: кількісний показник вони мають, це безумовно, а от якісного нема. По-друге, достатньо низька мотивація. Ті втрати, яких вони зазнали за цей час, дуже на них упливають. Уже зараз Росія перейшла до прихованої мобілізації і найближчим часом готується оголосити про відкриту. Мені цікаво: як вони будуть це пояснювати власному народові? Чому для Росії з її, як вони кажуть, першою чи другою армією у світі, потрібна мобілізація, коли згідно з їхніми офіційними повідомленнями, все йде за планом і Україна як військова машина — ніщо? Я можу робити певні припущення, опираючись на певні факти, що мобілізацію проведуть під призмою того, що Росія воює не з Україною, а з англосаксонським світом. Саме в такій парадигмі це будуть пояснювати російському суспільству.
Окупація провалюється, вони не встигають. У них був головний термін — встигнути до 24 квітня закінчити «спецоперацію», вони його повністю провалили. Друга дата — це завершити операцію хоча б по Донбасу до 9 травня. Але й цього не зробили, що ще більше ускладнило політичне забарвлення усього процесу. Як Путін проводив той парад, на якому не мав що казати? Балачки про війну з англосаксонським світом на когось спрацюють, а на когось — ні. Путін не може визнати, що програє Україні. Для цього йому потрібно показати якогось серйозного ворога, щоб сказати, умовно кажучи: «Можливо, ми трошки і програємо, але це ж ми не Україні програємо».

Про Придністров’я
Придністров’я для них у військовому плані — величезна проблема. Є територія, яку вони контролюють повністю. Проте у них не має до неї жодного підходу. Кордон із одного боку — з Молдовою, з іншого — з Україною. Й як би вони там не верещали, нічого серйозного там вдіяти не можуть. Підрозділи, які перебувають у Придністров’ї, — вся їхня сила, приблизно 1,3 тис. людей. Це російські офіційні війська у цьому реґіоні. Більшою мірою вони охороняють склади у населеному пункті Ковбасне. Меншою — радіоцентр у селищі Маяк, і стоять у Тирасполі. Великої загрози не становлять. Але це фактор дестабілізації в усьому цьому реґіоні є для Румунії, Молдови та України.

Два варіанти завершення війни
Перший — розділення Росії на три і більше частин. Другий — відносне збереження територіальної цілісності РФ при зміні керівництва країни. В останньому випадку новий керівник скаже, що РФ ні при чому в усіх цих процесах, це був хворий диктатор, а країна тут ні до чого. У цьому випадку Росія віддасть усі окуповані нею території — від островів Японії до Кеніґсберґу, який має належати Німеччині.
Ось два шляхи. Більшість військово-політичного керівництва РФ це знає. І саме тому є дуже багато спроб діалогу зі західним світом, попри офіційну риторику, яку вони всі використовують. А от неофіційна зовсім інша: вони бояться втратити свої статки. І розуміють, чим це дуже швидко для них закінчиться.
Залишити Путіну шлях для відступу — це одна зі стратегій, проте це майже нереально. Для всього світу — Він воєнний злочинець. Це його кінець, він сам себе загнав у глухий кут.
Записала Катерина Родак, Zaxid.net

До слова
У Міністерстві закордонних справ РФ заявили, що Україна вийшла з перемовного процесу про закінчення війни. Заяву озвучив Андрій Руденко, заступник керівника російського зовнішньополітичного відомства. «Ні, перемовин немає», — наголосив він і додав, що на російський проєкт мирного договору українська сторона не відповіла. Цю заяву підтвердив Михайло Подоляк, радник голови Офісу президента Украни. «Звісно, що зараз він припинений, адже після стамбульського комюніке якогось суттєвого просування вперед немає. Російська Федерація все ще залишається у своєму стереотипному мисленні. Але будь-яка війна все одно завершуватиметься за столом перемовин і модерувати цей процес, як мені здається, буде п. Зеленський», — запевнив він. За словами чиновника, російські директиви щодо України також не змінюються. «Тобто вони продовжують активно шантажувати. І публічно це оголошують. Ми чуємо Лаврова чи Пєскова, які закидають претензії Україні, хоча й не є учасниками перемовного процесу», — зазначив він і додав, що президент Зеленський як модератор перемовного процесу виходить із адекватної оцінки того, про що саме йдеться і може йтися в рамках перемовних делегацій.
Як повідомляв «Міст», російських генералів відправляють на гарматне м’ясо.

About Author

Meest-Online