Новини для українців всього свту

Monday, May. 23, 2022

Курт Волкер: «США і НАТО повинні діяти на випередження, щоби стримати РФ»

Автор:

|

Лютий 15, 2022

|

Рубрика:

Курт Волкер: «США і НАТО повинні діяти на випередження, щоби стримати РФ»
Курт Волкер

Сполучені Штати й Європа намагаються вгамувати Кремль, який зосередив понад стотисячний контингент на кордонах з Україною та замість деескалації лише посилив напруження, заявивши про початок бойових навчань. Так виглядає, що Російська Федерація (РФ) не прагне тієї ж дипломатії, що й Захід. Однак чи означає це, що будь-які перемовини з росіянами марі? Про це розповів Курт Волкер, колишній посол США при НАТО й ексспецпредставник США по Україні.

Путіну потрібна формальна відмова на його пропозиції
— США і НАТО наполягають на продовженні дипломатії з Росією для досягнення деескалації. Однак РФ розгортає масштабні навчання з бойовими стрільбами й танками біля кордонів України. На вашу думку, наскільки успішною можна вважати таку дипломатію?
— Насамперед, я вважаю її необхідною. Нам потрібно чітко донести росіянам, що те, чим вони займаються, є неприйнятним, що ми готові до діалогу та дипломатії, що ніхто не загрожує Росії. Ні Україна, ні НАТО не є загрозою для РФ. І ми хочемо, щоб вони поважали верховенство права, суверенітет інших держав у Європі. Погрози та нападки на інші країни є неприйнятними. Тож важливо комунікувати про це дипломатичними каналами та бути відкритими до діалогу. Тому я підтримую те, що робить адміністрація (президента Байдена. — Ред.). Втім, попри це, зараз усе відбувається так, як задумав Путін. Він посилює свою військову присутність, висуває вимоги Сполученим Штатам і НАТО, які, і він це знає, є неприйнятними, і він усвідомлює, що ми на це не погодимося. Отже єдина причина, чому він так робить: хоче отримати відмову (з боку Заходу. — Ред.). Він очікував перед тим, як поїхати до Женеви, до Брюсселя, що їм скажуть «ні». І тоді він (Путін. — Ред.) може використати цю відмову як привід, мовляв, оскільки інтереси Росії у сфері безпеки проігнорували, у нас немає вибору, тож маємо брати все у свої руки. Тому, як на мене, саме такий сценарій досі є вірогідним. Гадаю, що Путін цинічно використовує цей дипломатичний процес для підступного задуму. Ми на Заході змушуємо себе серйозно ставитися до дипломатії та проявляти щирі старання, але наші очікування стосовно результату (перемовин із росіянами. — Ред.) мають бути дуже невисокими.
— З огляду на ваш дипломатичний досвід, який розвиток подій варто очікувати тепер?
— Путін і РФ висловлять своє розчарування тим, що їхні інтереси безпеки проігнорували. Вони наполягатимуть, що вимоги, висунуті ними, все ж мають бути виконані. Гадаю, після цього все докладатимуть зусилля щодо продовження дискусій. Наразі нічого ще не заплановано, але можу уявити, що в плани внесуть щось на кшталт «останнього шансу», якщо хочете. І до середини лютого можна очікувати, що він (Путін. — Ред.) вдасться до певних дій.
— Які дії ви маєте на увазі?
— Вони (росіяни. — Ред.) хочуть мати можливість провести військову операцію на мерзлій землі та завершити її до того, як земля відтане. Таким чином, у них є вікно, в якому вони можуть діяти, робити те, що наміряються робити, а потім мати можливість вести перемовини. Я маю очікування, і через це закликаю США та НАТО вжити кроків на випередження. Наразі настав час для посилення підтримки України, проведення навчань, забезпечення обладнанням. Саме зараз час вводити санкції, доки РФ не відведе свої війська. Ми повинні вжити все це сьогодні, а не чекати, поки Росія вторгнеться, а потім робити це постфактум. Ми хочемо запобігти, ми повинні мати таке бажання — запобігти новому вторгненню, а не чекати, доки це станеться.

Закони ухвалять швидко
— Однак, адміністрація США продовжує заявляти, що використає ці інструменти лише в разі нової аґресії…
— Це хоч щось. Адміністрація президента США, схоже, розуміє, що вони мають бути оперативнішими, швидшими, ніж у 2014-2015 рр., бо тоді все було дуже повільно. Вони також мають бути набагато жорсткішими, ніж у 2014-2015 рр. Тож, схоже, вони підготували ґрунт для швидкого застосування дуже жорстких санкцій. Вони також заявили, що посилять військову присутність у країнах НАТО у Східній Європі та збільшать допомогу Україні у сфері безпеки. Отже, вони заявили всі ці речі, й я думаю, вони сприймають це як зобов’язання. Єдине, я б закликав їх зробити це вже зараз, не чекати.
— Крім Білого дому, значну роль у зовнішній політиці США відіграє також Конґрес. Там уже з’явилися два законопроєкти з новими санкціями проти РФ і збільшенням оборонної підтримки України. Як швидко Конґрес може ухвалити ці закони? І чи відповідає зміст цих документів дипломатії, яку зараз провадить адміністрація?
— Майже відповідає. Законопроєкти містять лише кілька речей, які Білий дім не підтримує, зокрема, щодо автоматичного запровадження (повною мірою. — Ред.) певних санкцій. Адміністрація хоче свободи дій. Але якщо вона, а також керівництво Демократичної партії — з огляду на те, що обидві палати Конґресу контролюють демократи — розроблять певні зміни до законопроєктів, які збережуть викладені наміри, посилення допомоги Україні та чітку заяву про підтримку суверенітету й територіальної цілісності України, припускаю, що їх можуть прийняти достатньо швидко. На мою думку, з боку республіканців є підтримка, а демократи просто не хочуть перетинати інтереси адміністрації президента. Однак якщо вони зможуть зійтися в певних моментах із адміністрацією, гадаю, все відбудеться швидко.
— Може адміністрація вводити санкції та посилювати союзників у Європі без схвалення в Конґресі, чи їй потрібно узгоджувати певні рішення зі законодавцями?
— Дуже цікаве запитання. Адміністрація фактично має всі необхідні повноваження, щоби ввести додаткові санкції, якщо виникне таке бажання. Їм не потрібно чекати законів. Однак такі законодавчі ініціативи мають на меті підштовхнути адміністрацію, сказати їм, що вони повинні це зробити. І зараз, із огляду на нарощування сил і погроз із російського боку, в уряді сигналізували, мовляв, гаразд, ми готові ввести більше санкцій. Але вони (в Білому домі. — Ред.) намагаються не допустити, щоби законопроєкти були занадто конкретними та вказували, що саме їм треба робити. Тим не менш, гадаю, вони могли би зробити більше й самі, проте зараз намагаються домовитися з Конґресом, щоби законодавство не було надто директивним.

Путін хоче відновити російську імперію
— У перемовинах із росіянами США та НАТО не пов’язували українське питання зі ситуацією в Казахстані. Наскільки казахський сценарій, на вашу думку, ускладнює гру Путіну на теперішньому етапі?
— Вважаю, що це (загострення в Казахстані. — Ред.) стало несподіванкою для Путіна. Гадаю, це просто впало йому в руки, і він зумів скористатися ситуацією достатньо швидко. Цю можливість Путін, мабуть, не очікував, але був готовий до неї. Адже крім того, що він перебрав під свій контроль силові структури та засоби масової інформації в Білорусі, тепер ще й контролює силовиків і медіа в Казахстані, й отримав це відносно легко та дешево. Все, що йому потрібно зробити — стабілізувати ситуацію (в Казахстані. — Ред.), після чого він зможе знову звернути свою увагу на Україну. Я дійшов висновку і писав про це недавно, що Путін вирішив: саме цього року він хоче відновити Російську імперію. Адже цього року виповнюється сто років зі заснування Радянського Союзу на території колишньої Російської імперії. Отже, з приєднанням до Росії цих територій — Білорусі, частини України, в т. ч. Криму, який він незаконно анексував, Донбасом, а також Північним Казахстаном, частиною Грузії, частиною Молдови — гадаю, він бачить себе самодержавним відбудовником Російської імперії. Гадаю, саме це він і прагне донести всім, і це є однією з причин, чому мене це так турбує. Отже, нас має хвилювати те, що станеться незабаром.
Розмовляв Ярослав Довгопол, «Укрінформ»

Як повідомляв «Міст», Курт Волкер побував у зоні проведення АТО.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply