Новини для українців всього свту

Monday, Sep. 26, 2022

Ірина Мудра: «Як компенсувати шкоду від вторгнення РФ»

Автор:

|

Серпень 24, 2022

|

Рубрика:

Ірина Мудра: «Як компенсувати шкоду від вторгнення РФ»
Ірина Мудра

Ірина Мудра, заступниця міністра юстиції України, розповіла, як домагатимуться компенсації шкоди, заподіяної відкритим російським вторгненням.
— Хто займається механізм фіксації заподіяної російським вторгненням шкоди?
— Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної аґресії Російської Федерації» (РФ).
— Чи є вже якісь попередні карти дій?
— Методичок ще немає, але, зволікати не варто. Треба спиратися на загальноприйняту практику щодо фіксації пошкоджень, збитків, як це робиться за межами воєнного часу. Зафіксувати пошкоджене або зруйноване майно на фото або відео. У майбутньому це надасть можливість встановити причину пошкоджень. Потрібно також зібрати копії всіх документів, які підтверджують право власності на майно. Крім цього, важливо розрахувати упущену вигоду. Тобто доходи, які підприємство могло отримати, якби майно не було пошкоджене.
— Чи отримує українська група, що готує спеціальний компенсаційний механізм, якусь зовнішню методичну, або іншу допомогу для його створення? Адже в міжнародних експертів був досвід Косова, Хорватії, Кувейту…
— Україна отримує консультативну допомогу від міжнародних експертів і міжнародних юридичних фірм із різних країн. До прикладу, в процесі розробки методики оцінки шкоди навколишньому середовищу, а це є дуже специфічний вид шкоди, активно залучені експерти United Nation’s Environment Program та інші фахівці. Щодо компенсаційного механізму, то, як відомо, була створена робоча група з розробки і впровадження міжнародних механізмів відшкодування шкоди завданої Україні в наслідок збройної аґресії. У своїй роботі експерти та члени відповідних робочих груп досліджують практику розгляду міжнародними судами і компенсаційними комісіями скарг і заяв про відшкодування шкоди. Здебільшого, це практика міжнародного суду Організації Об’єднаних Націй (ООН), інвестиційних арбітражів і компенсаційної комісії ООН, створеної Радою Безпеки ООН після семимісячної окупації Кувейту та поразки від військ США в Іраку режиму Саддама Гусейна у війні в Перській затоці.
— Як має виглядати компенсаційний механізм в сенсі процедури відшкодування?
— Ми беремо собі приклад, який бажаємо використовувати, і в напрямку якого ми працюємо, — компенсаційну комісію ООН із Ірако-Кувейтського прецеденту. Позови, які будемо закладати в нашу концепцію, треба поділити на кілька категорій. Перша категорія — з фіксованою сумою 0 для тих, кому довелося покинути Україну під час вторгнення РФ. Друга — заява про серйозні тілесні ушкодження, смерть найближчого члена сім’ї. Третя — це індивідуальна заява на суму до 100 тис. USD для різних збитків — втрата особистого майна, акцій, цінних паперів, втрата рухомого, нерухомого майна. Четверта — індивідуальні заяви на суму понад 100 тис. USD. П’ята — заяви корпорацій або приватних юридичних осіб і підприємств державного сектору економіки. Шоста — це заяви, подані урядом України та міжнародними організаціями. Але нумерація категорій не означає, що є якась пріоритетність в порядку розгляду та відшкодування.
Компенсаційна комісія ООН за кейсом вторгнення Іраку в Кувейт брала до розгляду заяви фізичних осіб, корпорацій і урядів. Але при цьому суб’єктами подання, хто мав право подавати, були тільки уряди або міжнародні організації. Як буде в нашому механізмі, ми ще дискутуємо та наробляємо оптимальний варіант із нашими міжнародними юристами з міжнародного права.
— Чи можна використовувати при позовах інформацію про те скільки коштувало відновлення після завдавання шкоди?
— Варто ретельно збирати і формувати усю доказову базу. І якщо вже відбулося відновлення і є документи, що його підтверджують, все це потім ляже в основу для отримання компенсацій. Чекати, коли цей механізм запрацює або коли суди розглянуть через кілька років позови, та при цьому нічого не робити, — хибний шлях. Якщо люди мають можливість самі відновити, варто це робити, але потрібно зберігати всю доказову базу, оцінку відновлення, фіксувати, зберігати всі докази придбання матеріалів, оплати робіт і всього іншого для того, щоб потім це все скласти в загальний обсяг оцінки завданої шкоди.
— Чи можна, отримавши рішення українського суду щодо відшкодування шкоди, заподіяної аґресією РФ, добитись виконання такого рішення?
— Це дуже болюча проблема, бо прості українці, які втратили своє майно, мають право звертатись до українських судів аби отримати відшкодування, і роблять це. Але активи РФ на мільярди доларів заарештовані за кордоном, чи можна їх використати задля компенсацій? Наразі є великі сумніви щодо результативності такого шляху. Проблема в тому, що заарештовані за межами України російські активи покриті суверенним імунітетом, та навіть за умови зняття імунітету в українському суді, те саме треба зробити і в країні, де перебувають заарештовані активи.
— Є великі корпорації, які оголосили про готовність почати індивідуально позиватись до держави Росія. Чи є перспектива в таких позовів?
— Подавати позови великим корпораціям чи ні — це їхня власна справа. На жаль, чи не єдиним судовим механізмом для подачі позовів задля стягнення збитків є Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ). Але враховуючи денонсацію РФ конвенції про захист прав людини і виключення з Ради Європи, звернення до ЄСПЛ дещо ускладнене і для громадян, і для корпорацій. Суд матиме юрисдикцію щодо розгляду спорів за подіями, що сталися до 16 вересня ц. р. Тобто громадянам і юристам подати потрібно встигнути такі позови до цієї дати. Проте немає юридичних механізмів автоматичного виконання рішення суду. До того ж, Державна дума РФ прийняла закон про встановлення граничного терміну виконання в Росії постанов ЄСПЛ, відповідно до якого всі рішення після 15 березня ц. р. не підлягають виконанню в РФ. Інший шлях, яким може піти бізнес, — інвестиційний арбітраж. На перший погляд він видається ефективним із огляду на попередні кримські справи українських приватних інвесторів. Та хоча перші кейси розпочали 2014 року, жодного рішення виконати ще не вдалося.
— Які є механізми забезпечення виконання рішень відповідних інстанцій?
— Наразі немає якоїсь дієвої судової інстанції, куди ці позови можна подати. Ті судові інстанції, які існують, вони або не передбачають виконання рішення, як і ЄСПЛ, або будуть складнощі з проходженням етапу юрисдикції. Існує великий ризик того, що суд чи арбітраж не визнає юрисдикцію, адже там мають бути витримані критерії: що таке територія, що таке інвестиція і що таке інвестори. Проте, деякі юристи мають оптимізм стосовно рішень українських судів: вони вважають, що зможуть домогтися виконання такого рішення за кордоном. Якщо рішення буде приведене до виконання в юрисдикції, наприклад, США чи Великої Британії, або іншої європейської держави, то таке рішення може набути сили і громадяни чи компанія можуть домогтися його виконання. Але тут зіштовхуємося з такими доктринами, як суверенний імунітет самої держави та імунітет суверенних активів держави. Тому навіть отримавши рішення, визнане за кордоном, без врегулювання на законодавчому рівні питання зняття або обмеження суверенного імунітету з РФ, а також без врегулювання питання захисту приватної власності таке рішення залишиться невиконаним.
— А кувейтський кейс наскільки може бути сюди трансльований?
— Він би чудово лягав в нашу структуру, але є одне але. Кувейтський механізм створила Рада Безпеки (РБ) ООН. Орган, у якому РФ має право вето.
— Тобто, ми можемо повторити кувейтський механізм, але для цього маємо зламати російський спротив в РБ, або його оминути?
— Якщо позбавити РФ права вето неможливо, то маємо зробити щось інше. Ключова ідея нашої концепції міжнародного механізму передбачає міжнародний договір про створення механізму відшкодування збитків, завданих російською аґресією. Це договір, до якого можуть долучатися охочі країни. Цей договір передбачатиме зобов’язання держав учасниць такого договору щодо блокування, конфіскацій і передачі таких російських активів, що перебувають у їхній юрисдикції, в компенсаційний фонд активів РФ.
— Чи може визнання РФ державою-терористом бути використаним для тотального блокування активів, дотичних до неї?
— Росія, і російські збройні сили абсолютно відповідають всім юридичним критеріям, притаманним державі — спонсору тероризму. Це дасть можливість обмежити торгові операції з РФ. Банки залучатимуть аґресивніші процедури та механізми боротьби з відмиванням коштів, не будуть співпрацювати з Росією, з російськими контраґентами. Але чи дасть це можливість забрати російські активи? Без спеціального законодавства, без обмеження суверенного імунітету, — ні. Це спрацює лише в США, якщо там приймуть рішення про визнання РФ державою — спонсором тероризму. Проте законодавство США виписане таким чином, що всі активи, які можуть бути конфісковані в РФ чи належать російськім компаніям, підуть до бюджету США. Звісно, потім керівництво США може виділити з цього бюджету якусь там частку Україні. Але це не веде до автоматичного переведення заблокованих активів на користь України.
Як повідомляв «Міст», Чехія вимагає від РФ компенсацію за вибухи на військових складах.

About Author

Meest-Online