Новини для українців всього свту

Tuesday, Jun. 22, 2021

Ірина Дерюгіна: «ЧЄ відбувся без глядачів, але й це вже перемога»

Автор:

|

Грудень 23, 2020

|

Рубрика:

Ірина Дерюгіна: «ЧЄ відбувся без глядачів, але й це вже перемога»
Ірина Дерюгіна

Президентка Федерації художньої гімнастики та головна тренерка збірної України розповіла про підготовку до чемпіонату Європи (ЧЄ), договір із PariMatch, шкоду соціальних мереж і росіянок у Києві.
— Ви займаєте дві найголовніші посади з гімнастики в Україні: президентка федерації та головна тренерка збірної України. Наскільки важливим для українського спорту є той факт, що ЧЄ все ж відбувся?
— Для нас, як і для кожної людини, цей рік був дуже важким: ми фактично виживали. Все почалося з того, що перенесли Олімпійські ігри, це була просто траґедія. Те, що за цих умов ми знайшла сили провести Кубок Дерюгіної, свідчить про могутність нашого спорту. Хочу подякувати всім, хто допоміг нам розіграти Кубок, а потім готуватися до ЧЄ. Цей крок дуже вагомий, адже Україна тепер опинилася лідерах, якщо хочете, у законодавцях мод: незважаючи на всі завади, ми змогли організувати захід такого рівня за складних обставин. Після Кубку Дерюгіної в Японії також проведи змагання з художньої гімнастики. Це були показові виступи, показові змагання. Важливо те, що вони відбулися при глядачах. Тепер робимо все можливе і неможливе, аби Олімпійські ігри відбулися. І наші змагання — також внесок у скарбничку Олімпіади, бо ж коли такі події не відбуватимуться, про гімнастику взагалі забудуть. Краще про таке навіть не думати, мислимо позитивно. Інакше кажучи, навіть чемпіонат без глядачів — це вже перемога.
— Наскільки вагомою для вас є допомога держави?
— У нас завжди повно скигліїв, котрі скаржаться, як держава мало про них дбає. В нашому випадку можу запевнити: держава дуже допомагає. Вважаю, що на Україну варто молитися, адже таких країн, як наша, залишилося дуже мало. В інших країнах спортсмени платять самі. У нашій і ще кількох країнах (Болгарія, Азербайджан, Білорусь) є шанс без підтримки проявити себе дитині, щось у цьому спорті досягти. Дякую, що поки не знищили цю допомогу. 80 % оплачує держава, і, погодьтесь, це вагомо. Частину допомагає місто. Те, що нам не оплачують, «вибиває» федерація: працює зі спонсорами, намагається «покрити» те, на що кошти не виділяють. Та робота, яку виконала федерація впродовж двох років, вартує грошей, вартує здоров’я, вартує всього.
— Знаю, що ви нещодавно втратили дах над головою. Спортивний комплекс «Атлет» — безальтернативна опція сьогодні?
— Цього року у нас забрали залу, Жовтневий палац. Школу, в якій ми були 63 роки. Уявіть собі, яка організація в Україні може функціонувати 63 роки? Тепер є «невелика» проблема»: спортсменам немає, де тренуватися. Є ресурси, є люди, лишень немає, де тренуватися. В «Атлеті» є два майданчики, висота стелі — 7,4 м, тоді як потрібно 14 м. Уявіть, який дискомфорт отримують діти, коли виходять на великий майданчик. В Палаці спорту стеля — 16 м. Кидаєш предмет і не видно, коли він повертається. Паличку булави взагалі не видно. Її дуже важко ловити. Якщо м’яч може відскочити, а обруч відкотитися, то паличка булави — це зброя, її дуже небезпечно ловити. Необхідне нормальне світло, щоб діти бачили предмет. Але українська гімнастика на олімпійських іграх має найбільші успіхи, здобуває медалі, та не має жодної зали. У нас спортивні гімнасти, і чоловіки, і жінки, тренуються в одній залі, що недопустимо. Погляньте, як тренуються Болгарія, Азербайджан. У них шикарні центри. Це мені треба, чи цілим поколінням дівчаток, які підростають? У нас гарні дівчата, приголомшлива енергетика жінок. Україна славиться цією жіночою енергетикою. А люди до влади приходять і не розуміють, що варто щось робити для цієї краси, для України.
— Журналісти прагнуть узяти коментар, інтерв’ю у наших гімнасток. Намагаєтеся якось захистити їх від зайвої уваги?
— Намагаємося. Гімнастка, котра виходить на виступ, відчуває шалений стрес, подібний до того, що відчуває тварина, коли її ведуть на бійню. Я бачила ці очі й знаю, що відчувають ці діти. Ви й не уявляєте, які варто знаходити слова, щоб трошки стабілізувати стан дитини, заспокоїти її. Це дуже складно.
— В цьому віці діти захоплені Інтернетом, зокрема, соціальними мережами. Ви не раз заявляли, що вони погано впливають на спортсменів. Яким чином зменшити цей вплив?
— Дитина сидить два тренування, очі збігаються в купку від втоми, а інші на морі плавають і показують, як їм добре, як відпочивають. Я проти марної трати часу на перегляд маячні. Посидять у Мережі, а потім приходять і кажуть, що інші відпочивають, а ми повинні працювати.
— Наскільки болючим є той факт, що змагання відбудеться без глядачів?
— Це погано, але в нас є організатори, партнери, спонсори, котрі сидітимуть у залі. Якби все це залежало від мене, я зробила б інакше. Хоча б пустила діток, які займаються, зробивши тести, подивитися трошки. Повірте, навіть 30 людей сидить — уже веселіше, вже інші відчуття.
— Як ви відреагували на те, що збірна Росії відмовилася приїжджати на ЧЄ?
— Це їхнє право, у них свої стосунки з Україною. Хоча 2004-го росіяни приїжджали. Тоді вони викупили всі квитки, намагалися зробити пустий зал. Потім привезли банду хлопців, котрі побили внизу всі вікна в Палаці спорту. Їх усе не влаштовувало. Добре, що був гарний керівник, котрий сказав: «Якщо щось не влаштовує — двері відчинені.
— Наскільки Росія впливає на міжнародну федерацію гімнастики?
— Вони її спонсорують. Росіяни за чотири роки влили туди 4 млн EUR. Але зараз проводимо змагання з Європейською федерацією. Вплив Росії на цю структуру менший. Її президентом став Фарид Гаїбов, представник Азербайджану, він дещо змінив цю політику і намагається зробити, щоб комфортно було всім країнам. Там в Європі є велика кількість країн, які й кроку не зроблять, якщо їм Раша не скаже.
Розмовляв Віталій Ткачук, «Укрінформ»

До слова
На 36-му ЧЄ з художньої гімнастики в Києві українські спортсменки одразу ж виграли дві медалі — бронзові в багатоборстві (сума балів за групові виступи з м’ячами і обручами та булавами), і золоті в командному заліку (сума балів за індивідуальні виступи юніорок та групові вправи серед дорослих). Багато в чому «золото» в командному заліку стало можливе завдяки домінуванню українських гімнасток. Третій змагальний день приніс збірній України ще дві медалі серед групових сеньйорок — золоту та сріблу. Першою «синьо-жовта» команда стала у вправі з п’ятьма м’ячами, показавши результат в 35.35 балів.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply