Новини для українців всього свту

Saturday, Jan. 28, 2023

Ігор Яковенко: «Після поразки на РФ чекає класика»

Автор:

|

Грудень 30, 2022

|

Рубрика:

Ігор Яковенко: «Після поразки на РФ чекає класика»
Ігор Яковенко

У ХХІ ст. відбудеться третій та остаточний розпад російської імперії. Утримувані силою у своєму складі поневолені у різний час народи, користуючись слабкістю путінського режиму, захочуть вийти зі складу Росії та жити в самостійних, суверенних державах. Про це розповів Ігор Яковенко, російський опозиційний журналіст.
— Чи припинить своє існування російська імперія?
— У ХХІ ст. імперії не живуть. Настане третій та остаточний розпад російської імперії. І те, що зараз робить українська армія, цю подію наближає. Проблема не лише у народах РФ, проблема у тому, що російські еліти хочуть стати правителями окремих держав. Народи Росії дуже різні, є народи, які вже давно хочуть жити в самостійних державах, приміром, Татарстан. Там є велика історична пам’ять про самостійну державу. 1992-го Татарстан значною більшістю голосів проголосував за те, щоб стати окремою суверенною державою і вийти зі складу Росії. Але вони тоді не змогли цього зробити, бо Росії вдалося утримати їх силою. Перша та Друга чеченські війни дали Татарстану зрозуміти, що такого бути не може. Низка інших національних республік теж у цей бік дивляться. Але є республіки, де національна самосвідомість дуже слабка, до прикладу, в Удмуртії. Там ніколи не було окремої держави, історичної пам’яті щодо цього немає. Але якщо розпочнеться процес розпаду, то керівництва майже всіх суб’єктів Федерації, не лише національних, захочуть цим скористатися і стати самостійною державою. Такий же процес був при розпаді СРСР, коли у людей запитували: чи хочете ви відокремитися від Радянського Союзу? Багато хто казав, що ні. Але дуже серйозні інтереси реґіональних керівників, зокрема, перших секретарів компартій союзних республік СРСР, усі мріяли стати главами окремих держав і перестати їздити до Кремля на уклін.
— Економічно-політичні причини можуть домінувати над національними в бажанні відокремитися від РФ?
— Я б не став протиставляти економіко-політичні та національні причини. Всі суб’єкти РФ дуже різні, у когось (той же Татарстан, чи Якутія) є міцна національна самосвідомість. Цілком окрема історія — республіки Північного Кавказу, там також дуже потужна національна самосвідомість і там вона, звісно, головна. Проблема полягає в тому, що РФ — імперія, і пов’язаність російських територій тримається винятково на силі. Тільки завдяки цьому тримається вкупі вся ця величезна територія. А головний процес, який зараз відбувається, — це тріщина, що виникла та продовжує поглиблювати між Кремлем і російськими силовиками. Тому що Генеральний штаб (ГШ) Збройних сил РФ зі самого початку був категорично проти цієї вони в Україні. Достатньо згадати кілька яскравих закликів і вимог представників ГШ, відставників, які казали про те, що Росія не може воювати з усім світом. Але Путін ухвалив абсолютно ідіотське рішення воювати з великою європейською країною, причому не розуміючи, що це за країна, що це за народ, взагалі нічого не розуміючи. Він ухвалив це рішення всупереч думці генералів. А тепер вони, програючи цю війну, виявляються крайніми. Втрата підтримки силовиків, передусім армії, потім Федеральної служби безпеки, інших силових структур завалить основну опору, на якій тримається Росія як імперія. Тоді виникнуть протести. Хоча в тоталітарному фашистському режимі внутрішні протести неможливі, та за умови припинення підтримки силовиками, відбудеться класична російська смута, що в російській історії була вже щонайменше чотири рази.
— На Заході дедалі більше позначається поняття цих російських народів. Ми бачимо, що й представники російських народів самі визнають, що вони різні, й Європі це стає ясніше. Це важливо?
— Звісно, важливо. Там є могутня чеченська діаспора, яка виступає проти Кадирова. Це сила, яка може щось змінити, якщо путінський режим розвалиться. Але питання про долю постпутінської Росії вирішуватиметься на території самої Росії. РФ — занадто велике утворення, щоб її долю вирішували за неї. Певна річ, мрії про те, що прийде хтось сильний і добрий, окупує Росію, проведе реформи, як це було в Німеччині, витягне її з мороку тоталітаризму, — утопічні, ніхто це не зробить. Україна зупиниться на своїх кордонах 1991 року й українці вже зараз кажуть, що їм начхати на те, що відбуватиметься у Росії надалі.
— Папа Римський нарешті визнав, що РФ напала на Україну, а українців назвав народом-мучеником. При цьому найжорстокішими у цій війні він назвав бурятів і чеченців, які, на його думку, не належать до російської традиції…
— Можу сказати, що він погано уявляє, що відбувається у Росії. Природно, він мав величезне бажання стати посередником між РФ та Україною, але це утопічне бажання, жодних шансів у нього немає. Справді, представники бідних реґіонів Росії значно більшою мірою воюють, а якщо більше воюють, отже більше звірств. Але спроба протиставити російські і не російські народи — це було незграбно.
— Зараз бачите людей, які можуть вирішити долю постпутінської Росії?
— Проглядаються певні постаті, але вони набагато іншого типу, похмуріші. Їхнім символом є кувалди, швабра тощо. Деградація Росії, що відбулася за останні десятиліття, така, що таких постатей, які були під час розпаду СРСР, тепер немає. Буде спроба створити якусь хунту, але хунта владу не втримає. Світлі фігури, які зараз живуть за кордоном, є, але вони навряд чи зможуть істотно вплинути на події в РФ. У них немає серйозних структур, немає опори в самій Росії. Але іноді в результаті смути з’являються просвіти, та це відбудеться не так швидко. Але головне, щоб зараз Росія перестала знищувати український народ.
Розмовляла Світлана Гудкова, «Апостроф»

Як повідомляв «Міст», Путін хоче податися шляхом нацистських злочинців.

About Author

Meest-Online