Новини для українців всього свту

Monday, Sep. 20, 2021

Гульнара Абдулаєва: «Першими корінними жителями Криму були таври»

Автор:

|

Серпень 11, 2021

|

Рубрика:

Гульнара Абдулаєва: «Першими корінними жителями Криму були таври»
Гульнара Абдулаєва

Із 23 липня Україна живе зі законом «Про корінні народи України». Такий довгий шлях, що передував його ухваленню, пояснити просто: за часів Союзу, й упродовж перших десятиліть після його розпаду про етнічну історію кримських татар, караїмів і кримчаків до пуття не знали ні політики, ні самі корінні народи, ні «дружна сім’я народів СРСР», яка їх оточувала. Про те, куди зникли з Криму таври, кіммерійці, скити і ще з десяток племінних народів, які колись населяли півострів, чи завершилося формування етнічної історії киримли і про те, що спільного в етногенезі українців і кримських татар, розповіла історикиня Гульнара Абдулаєва, авторка книги «Кримські татари: від етногенезу до державності».

Про правдиву історію кримських татар
— Що змусило вас звернутися до такої маловивченої і дуже суперечливої теми — етногенез кримських татар?
— Як до історика до мене часто зверталися з питаннями на цю тему, і я не могла порекомендувати якесь повне видання, в якому б адекватно відображалася етнічна історія корінних народів Криму. Здебільшого кримські татари в історичній літературі були представлені винятково як нащадки ординців, які нібито опинилися на Кримському півострові у зв’язку з навалами і розбоями монгольських завойовників. А історія про те, куди поділися предки численних племен і народностей півострова, скромно замовчували. Коли почала вивчати літературу про племена і народності, які населяли півострів, які брали участь в етногенезі кримських татар, про племінні союзи, про зародження перших субетнічних груп, я так обросла цими знаннями, що зрозуміла: треба готувати монографію або книгу на цю тему.
— У вашій книжці описані 14 етнічних груп, які взяли участь у формуванні кримських татар. Відкривається ця історія розділом про таврів. Вони були першим корінним населенням Криму?
— Таври, безперечно, є аборигенами Криму, вся їхня історія пов’язана винятково з півостровом, за межі якого вони ніколи не виходили. В історії Геродота їх згадують із V ст., а археологічні свідчення присутності таврів у Криму відносять до Х ст. Це плем’я залишило в Криму унікальні поховання — дольмени. Саме таври, а не елліни, першими окультурили дикий виноград у Криму і стали робити вино. Вони також першими почали використовувати для обробки полів тяглову силу, мотики, а також приручили для ведення свого господарства коней і биків.
— Захищаючи свої території, таври не знищували еллінів, ті зі свого боку не витіснили з Криму готів, а скити, що прибули на півострів, не переслідували таврів?
— Племена співіснували між собою, навіть коли відстоювали свої території, міста та фортеці. Відомо, що у XVI ст. один з європейських послів у Кримському ханстві згадував про таврів. Приблизно тоді ж у війську Кримського ханства була готська піхота. Тобто, нікого не був винищували і не витісняли з Криму, лише незначна частина сарматів пішла звідти до Малої Азії.
— 2014 року в Білогірському районі виявили кам’яний дольмен, а це не зовсім гірський Крим…
— В істориків є гіпотеза, що практично одночасно з таврами в Криму проживали кіммерійці, які займали середню смугу та степи півострова. Таври та кіммерійці мало чим різнилися.
— У своїй книзі ви спростовуєте точку зору російського вченого Василя Абаєва про те, що скити є представниками іраномовного племені…
— Я вважаю, що скити прийшли не з Ірану, а з Алтаю, де вони сформувалися як народ, цьому є докази. Приміром, археологічні розкопки, які демонструють, що на своєму шляху ці давні кочівники будували властиві лише їм кургани, в яких ховали своїх вождів. Ланцюжок скитських поховань тягнеться протягом великої відстані від Алтаю до Східної Європи. Скити володіли величезною територією, у якої не було чітких меж. У VII ст. на території сучасної України з’явилося їхнє перше державне утворення, де і розгорталися найцікавіші сторінки скитської історії.
— А коли скити прийшли до Криму?
— У VII ст., після занепаду Метрополя, нова столиця скитів перемістилася до Криму, вона відома як Неаполь Скитський. У Криму скити розселялися нерівномірно — близько 80 їхніх городищ виявили на Тарханкутському півострові біля Євпаторії, в східній і південно-східній частинах півострова. Часто вони витісняли кіммерійців, але цілком уживалися з таврами. Після осілості в Криму скити почали займатися землеробством, тваринництвом, бджільництвом. Вони селилися вздовж торгових шляхів і наповнювали півострів заморськими товарами з усього античного світу. зараз прямими нащадками скитів, які проживали в Криму, є кримські татари степової та передгірної частини півострова.

Про субетнічні групи
— Якому з давніх племен належить найбільший внесок у генофонд кримських татар?
— Важко сказати, що хтось більше, а хтось менше взяв участь в етногенезі народу. Якщо взяти мапу Криму і поглянути, де які племена і народності селилися, можна зрозуміти, як формувалися субетнічні групи кримських татар. Якщо у становленні субетносу південнобережних татар брали участь в основному таври, то субетнос «орта йолак» (середня смуга) або так звані горяни — сформували готи, елліни та кипчаки. Від кипчаків вони успадкували мову, від еллінів і готів — матеріальну культуру й антропологічні риси — світлі очі, руде або русяве волосся і високий зріст. Приміром, в одному з сіл Бахчисарайського району (зараз воно називається Соколине), практично всі жителі народжувалися з блакитними очима, село так і називалося «Кок коз» — «блакитне око». Щодо субетносу ногаї, то місцем їхнього проживання були степи та рівнини Криму. У різний час у кримському степу проживали як автохтони-кіммерійці, так і кочівники — скити, сармати, гуни, булгари, хазари, печеніги, кипчаки та монголи.
— Хто з цих племен і субетносів брав участь у формуванні генофонду українського народу?
— Насамперед скити, але сармати та готи теж увійшли в етногенез українського народу. Тобто, поряд із великим пластом слов’янських племен (древлян, сіверян та багатьох інших), вплив тюрків в етногенезі українців також присутній. Першими з тюркських племен почали ріднитися з київськими князями печеніги. Щодо кипчаків (у руських літописах їх називають половцями, а в європейських — куманами), то відомо, що в різний час дружинами київських князів були дев’ятеро кипчацьких княжен. До речі, назва Труханового острова пов’язана з ім’ям хана Турхана, який був батьком княжни, з якою одружився один з київських князів.
— А хто є етнічними предками караїмів і кримчаків?
— Є кілька теорій походження караїмів. Одна з них — що вони пішли від євреїв, які брали шлюб з підданими Хазарського каганату, де сповідували юдаїзм. Тоді до нього входив Крим. І караїми, і кримчаки — це тюрки, які прийшли з Алтаю. В історії їхнього формування взяли участь ті самі предки, що й у формуванні кримських татар, тільки згодом караїми взяли релігію караїзм, а кримчаки — юдаїзм, хоча їхні молитви написані тюркською мовою.
— Деякі вчені вважають греків-урумів, поряд з кримськими татарами, караїмами і кримчаками, мало не четвертим корінним народом у Криму…
— Греки-уруми — частина кримського етнічного субстрату, але вони не греки, а нащадки еллінів, які у VI ст. до Р. Х. оселилися в Криму, приїхавши з Мілета та Гераклеї Понтійської. Їхня справжня самоназва уруми означає «римлянни».
— Чому ж вони себе називають греками?
— Бо їх так називали в Російській імперії у XVIII ст., намагалися доводити, що вони не елліни, а греки. А в них еллінське походження, з часом вони почали сповідувати християнство, підпорядковувалися Візантійській патріархії. За часів Кримського ханства вони втратили свою мову, у них залишилася лише віра, молитви були записані кримськотатарською. Феномен греків-урумів у тому, що вони, зберігши свою віру, прийняли кримськотатарську мову як рідну. Побут і традиції їх теж були ідентичні кримськотатарським. Між кримськими татарами й урумами було дуже багато змішаних шлюбів.
— У чому була причина російської депортації християн-урумів із Криму?
— Росії потрібен був Крим і вихід до Чорного моря, але для себе вона несподівано відкрила, що в Криму живуть християни, але «неправильні» — аріани, які підкоряються навіть не Київській, а Візантійській метрополії. Це псувало картину для створення леґенди про Крим як колиски християнства. Уруми не бажали входити в Московський патріархат. І тоді Потьомкіну прийшла ідея вислати усіх християн до Приазов’я. Духовного ватажка урумів підкупили, він агітував людей за переселення, обіцяючи золоті гори, а їх привозили на голе поле.
— Як депортація кримських татар вплинула на їхній етногенез?
— Після депортації 1944 року кримських татар розкидало по всій Середній Азії та Росії. У цій ситуації межі та відмінності між субетносами почали стиратися. Якщо раніше у кримськотатарській родині батьки намагалися віддати свою доньку заміж не далі сусіднього села, то в депортації було не до вибору свого субетносу. Головне, щоб друга половина була кримськотатарською, а звідки — зі степового району, передгірного чи південнобережного — неважливо.
Розмовляла Зера Аширова, «Укрінформ»

Як повідомляв «Міст», Верховна Рада України прийняла Закон про корінні народи України.

About Author

Meest-Online