Новини для українців всього свту

Monday, Jan. 24, 2022

Хелен Овер де Лінден: «Якщо РФ не виконуватиме рішень міжнародних судів, на неї дивитимуться як на «бананову республіку»

Автор:

|

Грудень 12, 2021

|

Рубрика:

Хелен Овер де Лінден: «Якщо РФ не виконуватиме рішень міжнародних судів, на неї дивитимуться як на «бананову республіку»
Хелен Овер де Лінден

Після захоплення Російською Федерацією (РФ) Автономної Республіки Крим (АРК) нідерландська адвокатка Хелен Овер де Лінден взялася за вивчення питання санкцій Європейського Союзу (ЄС) проти РФ. Написала кілька наукових робіт і досліджень. Вона також відстежує порушників санкцій.

Ефект виявився меншим, ніж очікували
— Як працюють міжнародні санкції проти РФ, які почали застосовуватися 2014 року?
— Вони дуже добре організовані. Якщо ви мене запитаєте, що потрібно міняти, щоб їх покращити, я б навіть не могла сказати, що саме. Однак виявилося, що на РФ це впливає не так, як ми б того хотіли в ЄС. 2014-го, коли запускали ці санкції, у РФ заявили, що це дуже проблематично, адже санкції почали створювати труднощі для банків, перешкоди щодо надання фінансових позики, знизилися доходи від продажу нафти, стало складніше торгувати. Усе це виявилося важко для РФ, але вони сказали, що знайдуть варіанти, і навіть почали з ЄС співпрацювати, через інші структури та країни почали домагатися своїх цілей. Також вони почали тісніше працювати з Китаєм, Індією, хоча до цього були більше орієнтовані на ЄС. Санкції добре обдумані, але ефект від них виявився меншим, ніж очікували.
— Можемо назвати основні успіхи антиросійських санкцій?
— Добре, що не можна надавати допомогу з будівництвом інфраструктури в АРК та Севастополі. Заборонено надавати матеріали, обладнання, для РФ це виявилося проблемою, бо вони вирішили будувати Керченський міст. Та стався гучний скандал, коли кілька років тому виявилося, що знайшлися нідерландці, які допомагали РФ. Наша прокуратура це розслідує. Росіяни знаходять якісь лазівки.
— Що зараз із цими нідерландськими компаніями?
— Судових рішень немає. Після 2018 року все якось стихло у пресі, про них припинили писати. Один із власників одразу ж закрив бізнес, кажуть, зазнав банкрутства, а другий діє, наче нічого не сталося. Я була здивована. Я кілька разів дзвонила у прокуратуру. Мені відповіли, що розслідування триває. Запевнили, що новини повідомлять і навіть записали мій номер телефону. А потім, коли я стала знову дзвонити, сказали: «Як ви взагалі можете думати, що ми будемо надавати такі дані, адже це секретна інформація, яка не підлягає розголосу». Позаяк це політично важлива справа, вони можуть дуже довго збирати необхідні докази.
— Як змінилися відносини між Нідерландами та РФ після збиття літака рейсу МН17?
— Раніше були дуже дружні стосунки. Усі згадували Петра І, який тут жив у Заандамі та багато знав про Нідерланди. Нідерланди та РФ також об’єднувало дуже багато культурних заходів, але після МН17 взаємини тільки погіршуються. Марк Рютте, прем’єр-міністр Нідерландів, зробив усе для того, щоб те, що сталося, набуло розголосу. Він не став чекати рішення суду, а відразу ж зазначив, що у цій траґедії винна РФ. І наші стосунки вже не покращаться, бо є АРК, є МН17. РФ непередбачувана. В ЄС ми приймаємо багато еміґрантів, і раптом росіянам сподобається у Нідерландах, а потім станеться анексія якоїсь провінції за принципом «тут багато росіян». Звісно, багато країн бояться РФ. Після розпаду СРСР ми хотіли дружити, подорожувати, а потім усе почало змінюватися, особливо після МН17.
— Ви знали когось із загиблих, хто був на облавку цього літака?
— У знайомих мого батька син загинув. Він був мого віку. Також загинув продавець крамниці, куди ходить мій товариш. Усі когось знають. Завжди є якийсь знайомий, чи знайомий знайомих. Також є люди, причетні до того, що тоді сталося. І, з точки зору Євросоюзу, логічно, коли проти таких людей застосовують санкції.

РФ своєї провини не визнає
— Санкції та погіршення стосунків між Нідерландами та РФ вплинули на росіян, які проживають у ЄС, зокрема, молодь, яка тут навчається?
— У санкціях немає ні слова про дітей олігархів. Але, гадаю, для росіян, у яких діти вчаться в ЄС, звісно, це неприємно, адже якщо вчора тебе ще не було у списку, то завтра дуже легко все може змінитися.
— Чи боїться Кремль рішення судів у Гаазі?
— РФ своєї провини не визнає, так уже було зі скандалом із активістами Greenpeace.
— Але ж РФ виконала рішення арбітражного трибуналу у справі Arctic Sunrise, нехай навіть за кілька років…
— 2020 року Путін поміняв Конституцію. Згідно з цими правками, можна відмовлятися від виконання рішень міжнародних судів. І це попри те, що РФ як країна-член Ради Європи, яка ратифікувала Європейську конвенцію з прав людини, повинна виконувати рішення Європейського суду з прав людини. В РФ є давня традиція: хочемо — виконуємо, не хочемо — не виконуємо. Міжнародний кримінальний суд (МКС) у Гаазі був заснований на основі Римського статуту. Ратифікація Римського статуту означає поширення компетенції дії МКС на держави, які його ратифікували. Росія відкликала свій підпис під Римським статутом, проте це не перешкоджає переслідуванню російських громадян за злочини, вчинені на тимчасово окупованих районах Донецької та Луганської областей і в Криму. Адже у рамках МКС розглядають індивідуальну відповідальність. І дуже важливий факт, що міжнародна арена відтепер дивитиметься на РФ як на «бананову республіку».
— Чи може РФ не виконати рішення Міжнародного суду Організації Об’єднаних Націй у справі «Україна проти Росії»?
— Це залежить від того, що зазначено у Конституції РФ. Мені здається, Путін знав, що буде дуже багато рішень не на його користь, тому в РФ завжди можуть знайти приводи не визнавати їх. Щодо МН17 — у РФ і ЄС немає угоди про видачу. Якщо засудять цих чотирьох обвинувачених, вони не будуть їх видавати, бо немає угоди.
— Але ж можуть знайти вихід, зокрема, як було з обміном. Коли Москва зажадала колишнього бойовика Володимира Цемаха, який був важливий для Нідерландів у справі МН17. РФ змусила Україну видати його у рамках масштабного обміну утримуваними особами. Тоді додому повернулося 35 українців. Тож торг завжди доречний?
— Це, звісно, завжди можливо в будь-якому випадку, навіть коли немає жодних угод або судових рішень. Коли обидві країни хочуть і є що обмінювати.

Змінити ситуацію буде дуже складно
— В окупованій АРК не дотримуються міжнародних законів. Розкажіть про порушення там?
— Заборона Меджлісу кримськотатарського народу є прямим порушенням прав людини. Це підтверджує придушення корінного народу. Крім цього, від березня 2014 року українські підприємці були змушені покинути свою територію через окупацію півострова росіянами. Також були захоплені ключові сектори, прибуткові підприємства, курорти тощо, що також є порушенням прав людини. У російських руках опинився відомий винзавод «Масандра». Його «націоналізували» та продали за заниженими, а не ринковими цінами. Це порушенням прав власності.
— Коли Крим зможе повернутися додому?
— Щоб Крим повернути в Україну, потрібно щось взамін віддати РФ або дати щось дуже для них цікаве, та я гадки не маю, що б це могло бути. Однак, такий обмін завжди можливий. Змінити ситуацію буде дуже складно, їм непросто відмовитися від території, адже для них дуже важливе розміщення Чорноморського флоту РФ у Севастополі. Також курорт. Кримській платформі потрібно думати про те, як повернути Крим, що запропонувати, на що обміняти.
— Якої ви думки про Кримську платформу?
— Ця ініціатива мені здається дуже хорошою. Коли почала цікавитися цим питанням 2015 року та писала свою дисертацію, то мала багато інтересу до АРК. Всі брали інтерв’ю, запитували, запрошували на лекції, та вже починаючи з 2019-го інтересу в нідерландської преси зник. Погано та з часом усе забувається, навіть деякі країни можуть почати змінювати свою думку та замислитися над визнанням Криму, тому не справедливо про це не говорити. Дуже добре, що є така платформа та що були такі важливі учасники. Раніше РФ дуже хотіла бути приятелем ЄС, і раніше це впливало на РФ — що не хочуть бути паразитом, не хочуть бути без поваги. Але, мені здається, зараз уже до цього звикли та себе вважають дуже сильними, бо наразі будують із Китаєм, Індією, іншими країнами хороші зв’язки. Водночас дуже важливо, щоб Кримська платформа постійно звертала увагу на ту ситуацію, що склалася. Міжнародна спільнота має пам’ятати, що РФ окупувала АРК.
Розмовляла Ірина Драбок, «Укрінформ»

Як повідомляв «Міст», 47 країн запровадять додаткові санкції проти РФ.

About Author

Meest-Online