Новини для українців всього свту

Tuesday, Oct. 26, 2021

Анка Фельдгузен: «Українці мають знати, що у них є справедливий суд»

Автор:

|

Вересень 29, 2021

|

Рубрика:

Анка Фельдгузен: «Українці мають знати, що у них є справедливий суд»
Анка Фельдгузен

Федеративна Республіка Німеччина (ФРН) не проти участі США у врегулюванні війни на Донбасі, проте, якщо зараз знищити нормандський формат, ризикуємо взагалі залишитися без каналів комунікації. Так вважає Анка Фельдгузен, надзвичайний і повноважний посол ФРН в Україні.

Гарантії безпеки та торгівля
— Які, на вашу думку, наші основні здобутки і втрати України?
— Здобутки дуже чіткі. Україна — успішна європейська держава. Київ — дуже живе місто, де можна чудово жити. Я там жила в 1990-х, відмінність колосальна. Щодня її відчуваю. А втрати — війна, Російська Федерація (РФ) 2014 року напала на Україну. Це, безперечно, найгірша річ, що сталася. І мені справді дуже шкода, що ми за сім років не змогли принаймні закінчити війну, на Сході смерті кожен день.
— Коли до Києва приїздила Анґела Меркель, українці дуже болісно сприйняли те, що вона не залишилася на саміт Кримської платформи. Та й про її перемовини зі Зеленського кажуть, що вони були дуже короткими без якихось результатів…
— Навпаки, їхні розмови були набагато довшими, ніж могли б бути 23 серпня, в день саміту Кримської платформи. Бо цього дня у п. Зеленського було дуже багато гостей, було дуже важливо, щоб він приділив трохи часу кожному. А з п. Меркель він мав дуже довгу розмову тет-а-тет, майже годину, і ще півтори години разом із делегаціями за обідом.
— Скажіть, «Північний потік-2» (ПП2) — уже доконаний факт, чи американці ще можуть застосувати санкції?
— ПП2 як труба, добудований. Але якщо Кремль використовуватиме цей газогін як політичну зброю, ФРН введе нові санкції проти РФ. Ми також будемо намагатися робити все, щоб транзитна домовленість між «Нафтогазом» і «Газпромом» була продовжена ще на 5-10 років. Для цього ми вже призначили уповноваженого нашого уряду Ґеорґа Вальдерзее, який одного разу допоміг встигнути підписати таку угоду 2019 року. Він уже побував в Україні. Крім цього, ми хочемо допомогти Україні перетворитися з транзитної, на країну, яка виробляє та експортує енергію. Це може бути «зелений» водень.

Дуже болісна тема для України
— ФРН може стати підписантом нового транзитного контракту між Україною та РФ, чи Берлін буде лише гарантом?
— Ми можемо, як і два роки тому, допомогти досягти підписання комерційного контракту між «Нафтогазом» і «Газпромом». Анґела Меркель особисто розмовляла про це з Путіним, коли була в Москві.
— Про які об’єми газу йдеться?
— ФРН майже одночасно відмовиться від атомної та вугільної енергетики. Тому нам потрібні дуже великі обсяги газу як перехідна енергія. Наші експерти вважають, що це буде набагато більше, ніж зараз, ще десь 10-15 років. Після цього хочемо майже повністю перейти на відновлювальні джерела енергії. Тобто, транзит газу в будь-якому разі для обмеженого періоду часу. Та ми дуже сподіваємося, що весь цей час Україна залишатиметься транзитною країною, і ми будемо все для цього робити.
— Дедлайн переходу на відновлювальні джерела енергії — це 2050 рік?
— Навіть 2045-й. А в новому уряді будуть «зелені», тому ще раніше.
— Але якщо Україна переходитиме на водень, то це навіть не 175 млн USD інвестицій. ФРН готова вкладати більше?
— Я не експерт, але йдеться десь про 1 млрд USD. Гроші даватимуть будуть ще й Європейський банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк та інші. До того ж, ще є комерційні інтереси німецьких та українських компаній. Мені здається, що потенціал України для виробництва водню дуже великий. І завжди краще мати приватних інвесторів, ніж державних.
— Зеленський не раз казав про можливість підписання великої безпекової угоди на кшталт Будапештського меморандуму, яка міститиме питання Криму, Донбасу та ПП2. Це реально?
— Як на мене, Україна передусім повинна намагатися захистити себе на Сході сама. Ви це справді успішно робите. Я бачила, як українські Збройні сили перетворилися на дуже ефективну армію. Але ще важливіше — перетворити Україну на державу, в яку інвестори хочуть вкладати гроші. Якщо Україна буде економічно успішною, матиме ще більше зацікавленості з боку інвесторів. Це й буде гарантією.

НАТО складно прийняти країну, де є військовий конфлікт
— Чи може Україна отримати Пан дій щодо членства (ПДЧ) на Вільнюському саміті НАТО 2023 року?
— Я цього дуже б хотіла, але не можу впливати на 30 країн-членів НАТО. Чи це реально? Все завжди залежить від політичних умов. Колишній міністр оборони Естонії на одному міжнародному форумі в Берліні сказав, що сьогодні, напевно, Естонію б не взяли в НАТО, бо умови змінилися. І тоді порадив українцям: «Будьте готові, коли відкриється вікно можливостей». Я переконана, що це вікно можливостей відкриється.
— На Бухарестському саміті 2008 року Франція та ФРН заблокували надання Україні ПДЧ. Це була помилка?
— Таких країн, які тоді не були згодні, набагато більше. Тоді не було консенсусу. Чи це була помилка? Теж не можу сказати. Українці зараз кажуть, що передусім хочуть зберегти транзит газу, щоб бути захищеними від Росії, щоб вона не напала на Україну, поки газ йде транзитом до Європи. Чи є НАТО гарантією? Я не знаю.
— Уявімо, що Франція підтримає членство України в НАТО. ФРН буде «за»?
— Треба переконати одну країну НАТО, другу, третю. І коли буде дуже багато країн, які хочуть надати ПДЧ Україні, то й тиск на інші буде набагато дужчим. Це єдиний шлях, яким Україна може зараз іти.
— Ви казали, що військовий конфлікт на Донбасі та тимчасова окупація РФ Криму є перепоною вступу України до НАТО?
— Атож.
— А за словами Джо Байдена, перешкодою є корупція…
— І те, й інше. НАТО — це ж не лише військова організація. Це організація спільних цінностей — правосуддя, демократія. Україна — демократична держава, й українці мають знати, що у них є справедливий суд.

Нормандський формат і мінські домовленості
— Нормандський формат існує восьмий рік. Але головна мета — припинити війну та змусити РФ піти з Криму і Донбасу — так і не була досягнута. Що робити?
— У мінському форматі можна говорити про такі гуманітарні питання, як обмін полоненими, розмінування, відкриття контрольних пунктів в’їзду/виїзду, постачання води, отримання пенсій. Ми завжди були пліч-о-пліч із Україною, щоб захистити її територіальну цілісність. Але якщо немає політичної волі РФ, яка ще й постійно каже, що не є стороною конфлікту… Це така очевидна неправда. Ми зараз дуже активно радимося з американцями та британцями, що ще можна зробити. Можливо, ми знайдемо шлях.
— Скажімо правду. Україна не може виконати мінські домовленості. По-перше, вони були підписані, коли у України не було вибору. По-друге, вони підривають наші безпеку і суверенітет. Це дуже схоже на окупацію Абхазії, Південної Осетії, Придністров’я. Можливо, Європі час змінити підхід щодо РФ?
— Територіальні конфлікти — це стратегія РФ. Є конфлікти, приміром, Придністров’я, які тривають вже 30 років. Там немає щоденних жертв, на відміну від Донбасу. Що зробити, щоб Росія змінила свою поведінку? Ми завжди шукаємо дипломатичного рішення, і завжди будемо його шукати. Це може тривати довго, але це надійніший шлях. Наша канцлерка сказала в Парижі, що мінські домовленості не є чимось вічним, тож можна працювати, щоб адаптувати їх.
— Проте реальність така, що нормандський і мінський формати зараз у глухому куті. Можливо, після виборів до Бундестагу та президентських у Франції щось зміниться?
— У ФРН точно буде новий уряд із іншими партіями. Ми ще не знаємо, з якими. Вперше в історії Німеччини, чинний канцлер не є кандидатом. Та наша зовнішня політика ніколи сильно не змінюється. Тобто наша підтримка України збережеться й надалі. У Франції Еммануель Макрон має шанси бути переобраним. Я б дуже хотіла, щоб весь цей час не був змарнований. Але РФ перебуває в дуже комфортній ситуації, там немає демократичних виборів.
— До речі, про недемократичні вибори до російської Державної думи. Відомо, що на них голосували українці з окупованих територій, яких змусили отримати російські паспорти. Чи може це стати підставою для запровадження додаткових санкцій проти Кремля?
— Така паспортизація справді суперечить духу мінських домовленостей. І ми почали гучніше про це говорити. З іншого боку, якщо людина є громадянином однієї держави, складно заборонити їй голосувати. Росія впливає на них, щоб отримувати ці паспорти, я це знаю. Але є дуже мало юридичних важелів, щоб через це ввести нові санкції. Те, що ми зробимо, це як у Криму— тим, хто отримають закордонний паспорт, ми не дамо візи. Тобто, на цьому рівні ми намагаємося показати, що не визнаємо такі паспорти.
Розмовляла Христина Зеленюк, ТСН

About Author

Meest-Online