Новини для українців всього свту

Saturday, Sep. 25, 2021

Андрій Шевченко: «Українська «Мрія» доставляла за один рейс 60 млн медичних масок»

Автор:

|

Серпень 29, 2021

|

Рубрика:

Андрій Шевченко: «Українська «Мрія» доставляла за один рейс 60 млн медичних масок»
Андрій Шевченко

Через глобальну пандемію Covid-19 міжнародні відносини впродовж останніх двох років перебувають у дещо хаотичному стані. Канада й Україна мусили разом давати раду катастрофі літака Міжнародних авіаліній України (МАУ) в Тегерані (Іран). Про виклики та здобутки пандемічного року розповів Андрій Шевченко, вже колишній посол України в Канаді.
— Минулий рік почався з поганих новин: літак МАУ зазнав катастрофи в Ірані. Як ця ситуація відобразилася на відносинах між Канадою й Україною?
— Дружбу випробовують у складних ситуаціях й за цей час ми краще відчули один одного. Повернімося у січень 2020-го року. Поблизу Тегерана збивають літак, на облавку якого перебувають 167 пасажирів, із яких 138 прямує через Київ до різних канадських міст. Канада не має посольства в Тегерані й розуміє, що її експертів, спроможних провести належну судово-медичну експертизу, на місце катастрофи не пустять. Крім цього, стало зрозуміло, що Іран не буде ділитися інформацією. У тій ситуації вкрай важливою була допомога, яку надавала Україна, адже ми стали для Канади очима, вухами, руками і ногами. Це було серйозне випробування, яке нас дуже зблизило.
— Після авіакатастрофи розпочалася глобальна пандемія коронавірусу, яка вплинула на всі сфери життя, в т. ч. дипломатію. Що вона привнесла в українсько-канадські відносини?
— Пандемія дуже боляче вдарила як по українських, так і по канадських родинах, а також по контактах між нами. Ще в березні минулого року Канада закрила кордони для туристів. Утім, ми все одно шукали способи, як Україна може допомогти. Зокрема, можна пишатися тим, що український літак «Мрія» виконав минулої весни кілька рейсів до Монреаля й Торонто, доставляючи конче необхідні медичні товари. Наш літак міг за один рейс доставити до 60 млн масок, забезпечивши кожного канадця щонайменше однією. Під час пандемії ми постійно радилися й намагалися допомогти один одному, узгоджуючи політику. Вважаємо, що з цієї біди треба вибиратися разом.
— Угода про вільну торгівлю між Канадою й Україною відзначила свій четвертий ювілей. Чи виправдала вона надії, які на неї покладали у Києві й Оттаві?
— Вона пом’якшила удар, який пандемія завдала по нашій торгівлі й економікам. У голих числах минулий рік виглядає невесело, адже обсяг міждержавної торгівлі зменшився на 9 %. Утім, це співмірно як зі загальними показниками падіння економік обох країн, так і зі скороченням глобальної торгівлі. Та якщо детальніше розглянути статистику, то є дуже цікаві показники. Наприклад, експорт українських послуг до Канади 2020-го знизився всього на 0,7 %, що на фоні загального економічного падіння можна вважати дуже непоганим результатом.
— Нещодавно стало відомо про створення підприємства «Антонов-Канада», яке має забезпечити вихід українських літаків на північноамериканський ринок…
— Можу підтвердити наявність у Канаді значного інтересу до роботи з «Антоновим», зокрема, до чудового літака АН-74. Цей невибагливий до злітної смуги транспортний літак спеціально розробили для роботи у складних погодних умовах, зокрема, у північному кліматі, через що він якраз і цікавий Канаді.
— Ситуація з наданням Канадою Україні летальної зброї залишається непевною вже тривалий час. Якого прогресу досягнули у цьому питанні?
— Ми розчистили адміністративні завали та перешкоди для спільної роботи та торгівлі зброєю. Кілька років тому ми добилися включення України до переліку держав, з якими Канада може торгувати стрілецькою зброєю. Ми також створили умови для налагодження спільного виробництва. Дипломатична й адміністративна робота виконані, тепер усе мають визначати потреби та можливості Збройних сил України.
— Іншою гарячою темою вже багато років залишається візове питання. Чи є чим похвалитися на цій ниві?
— Цієї весни створили Українсько-канадську робочу групу з питань мобільності, яка працює над полегшенням взаємних подорожей. Канада має такий інструмент для роботи лише з трьома іншими державами: США, Мексикою та Бразилією. Американці та мексиканці мають право безвізового в’їзду до Канади, а для бразильців діє полегшений режим перетину кордону. Це свідчить, наскільки серйозно в Оттаві ставляться до напрацювання кращих умов подорожей між Україною та Канадою. Чи означає це, що у нас завтра буде безвізовий режим? Ні. Чи це означає, що ми в цьому напрямі рухаємося? Однозначно.
— Що можна зробити у ближній перспективі для полегшення міжособистісних контактів?
— Є два практичні завдання. Перше — відновлення повноцінних подорожей після коронавірусу. У зв’язку із цим хочу нагадати, що Канада 7 вересня відкриє кордон для вакцинованих іноземців. Друге велике завдання —зменшення кількості відмов у візах. Торік цей показник дещо знизився, склавши 23 %. Це — менше, ніж майже 30 % упродовж минулих років, але все одно надто багато. Ми продовжуємо переконувати канадських партнерів, що нам потрібно знайти механізми, які дозволять українцям вільніше подорожувати.
— Україна домовилася про визнання своїх сертифікатів про Covid-вакцинацію з Європейським Союзом, однак із Канадою такої угоди не уклала. Чи прийматиме Канада видані Україною посвідчення?
— Мала б приймати. Адже вакцина Pfizer, яку використовують в Україні, жодним чином не відрізняється від Pfizer, яким користувалися в Канаді. Те саме стосується й AstraZeneca. Тому розраховуємо, що зможемо з Канадою вийти на зрозумілий механізм взаємного визнання вакцин.
— Канада не забувала регулярно розширяти й оновлювати свої санкції, в т. ч. проти Росії. Чого нам чекати у цій сфері?
— Можемо розраховувати на те, що Канада й надалі зберігатиме дуже тверду позицію стосовно російської аґресії в Україні. Канада — наш справжній союзник, однодумець і партнер. Однак не варто сприймати це як даність. За цю дружню політику нашого партнера треба бути вдячними та постійно нагадувати, що зупинка російської аґресії й примус Росії до гри за міжнародними правилами — наш спільний інтерес.
— Що думають у Канаді про ініціативу «Кримської платформи»?
— Канада однією з перших чітко і публічно підтримала цю нашу ініціативу, надіславши офіційного листа на адресу нашого Міністерства закордонних справ, що дипломатичною мовою є серйозним знаком. Утім, через наближенням парламентських виборів восени для всіх політиків, які балотуються, діє жорстка заборона на кроки міжнародного характеру. Тому Джастін Трюдо не зміг відвідати Київ.
— Наступного року закінчується мандат канадської військової тренувальної місії в Україні UNIFIER. Його продовжать?
— Розраховуємо на продовження цієї місії, адже її цінують як в Україні, так і в Канаді, дозволяючи не лише українцям вчитися у канадців, а й навпаки. Ми маємо досвід ведення війни проти другої за потужністю армії планети, за що платимо дуже високу ціну й важливо, аби наші найближчі союзники теж могли скористатися цим досвідом.
— Раніше Україна регулярно просила Канаду відновити доступ до супутникових зображень Radarsat. Чи залишається це прохання актуальним?
— Нам важлива якісна розвідувальна інформація, і Канада як авторитетний гравець у світі розвідки може бути в цьому дуже цінною. Утім, що стосується конкретного технічного рішення, то, за словами моїх військових колег, життя вже пішло вперед, і тепер нам треба ставити амбітніші цілі в контексті обміну інформацією. Зараз нам потрібні мапи кращої роздільної здатності та більшого масштабу, ніж ті, що ми отримували на початку війни.
Розмовляв Максим Наливайко, «Укрінформ»

Як повідомляв «Міст», раніше Андрій Шевченко заявляв, що відносини України з Канадою виходять на «крейсерську висоту».

About Author

Meest-Online