Новини для українців всього свту

Saturday, May. 21, 2022

Андрій Дещиця: «Україна стає конкурентом РП на європейському ринку»

Автор:

|

Лютий 05, 2022

|

Рубрика:

Андрій Дещиця: «Україна стає конкурентом РП на європейському ринку»
Андрій Дещиця

Торік польсько-українські відносини, попри пандемію коронавірусу, був насиченим подіями. 2021-й відрізнявся від попередніх тим, що проблеми, які у минулі роки вважалися ледь не головним питанням взаємин Києва і Варшави, відійшли на другий план. Про це розповів Андрій Дещиця Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Польща (РП).

Польський акцент був достатньо потужним
— Нарада послів у президентській резиденції в Гуті (Прикарпаття) мала польський акцент: там відбувся саміт «Люблінського трикутника», а вже безпосередньо під час наради з послами зустрівся Збіґнєв Рау, міністр закордонних справ РП. Про що там йшлося?
— Під час наради обговорювали завдання зовнішньої політики для всього дипломатичного корпусу. Справді, польський акцент там був достатньо потужним. Та варто підкреслити незмінну позицію РП щодо підтримки територіальної цілісності України в міжнародно визнаних кордонах, а також курсу нашої держави в Європейський Союз (ЄС) і НАТО.
— Політичний діалог на найвищому рівні між Україною та РП зараз дуже активний…
— Це правда. Результати візитів і зустрічей на різних рівнях, а також засідань інституційних механізмів підтвердили, що наші країни єднає збіжність позицій із ключових питань міжнародного порядку денного, ми активно працюємо над наповненням практичним змістом двостороннього порядку денного. Україна та РП уболівають за майбутнє реґіону й європейського континенту загалом. Безпосередні контакти між керівництвом держав і відомств дозволяють оперативно реагувати на різні події.
— Й які практичні результати цього діалогу?
— Насамперед я хотів би виокремити збереження позитивних тенденцій щодо рівня товарообігу між нашими країнами. Польща є другим після Китаю торговим партнером України у світі, товарообіг понад 10 млрд USD. Надзвичайно цінуємо допомогу РП у протидії пандемії Covid-19. Ця підтримка була як у вигляді гуманітарної допомоги на суму понад 4 млн EUR, так і передавання 950,4 тис. доз вакцин AstraZeneca. Ми отримали кредит на суму 100 млн EUR. Вдалося відкрити Генеральне консульство України у Вроцлаві.

«Розпочнемо з перемовин»
— Зараз Москва шантажує Захід початком великої війни, на першій лінії якої є Україна. На яку допомогу очікує Київ від Варшави?
— Ми намагаємося зменшити напруження, яке виникає в результаті дій Російської Федерації (РФ) на східних кордонах України, політично-дипломатичних шляхом. Тут потрібна підтримка Польщі як члена ЄС та НАТО, для донесення до міжнародних партнерів об’єктивної інформації щодо безпекової ситуації в реґіоні. Крім цього, наші польські партнери надають консультативну допомогу в Україні, зокрема, й шляхом присутності в нашій державі військових експертів, Водночас, відбуваються постійні контакти й обмін інформацією між міністерствами та відомствами обох країн щодо ситуації на кордоні й актуальні потреби української армії.
— РП перебрала на себе головування в Організації з безпеки та співпраці в Європі (ОБСЄ). Які практичні очікування Києва від цього?
— Високо цінуємо, що серед пріоритетів головування РП в ОБСЄ 2022 року є врегулювання російсько-українського конфлікту. Зі свого боку українська сторона не раз наголошувала про свою готовність до активної взаємодії з РП у питаннях, що є надзвичайно важливими у контексті безпеки Європи. Серед основних очікувань української сторони є, насамперед, посилення мандату Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні. Дуже важливим завданням ОБСЄ є деескалація ситуації навколо кордонів України і недопущення до перетворення конфлікту на «заморожений», на кшталт тих, які є в Південній Осетії, Абхазії чи Придністров’ї. Нашим спільним завданням є й збереження безпекової ситуації в Україні на порядку денному ЄС і НАТО.
— За іронією долі ми стоїмо на порозі можливої торгової війни між Києвом та Варшавою: РП не хоче збільшувати кількість дозволів на автомобільні вантажоперевезення для України, чим гальмує український експорт до ЄС. Натомість Варшава звинувачує Київ у призупиненні вантажного залізничного сполучення через Україну до РП. Як вийти з цієї патової ситуації?
— Зараз усі повинні зрозуміти, що Україна стає конкурентом на європейському ринку. Очевидно, що коли українські перевізники стають конкурентами, то вмикається механізм захисту власного бізнесу. Проте, ми хочемо дотримуватися можливостей, які нам надає Угода про зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною й ЄС. Вона не передбачає погіршення умов ведення бізнесу. Нагадаю, що 2016-го Україна отримувала 200 тис. дозволів, а з 2018 року РП зменшила їхню кількість до 160 тис., пояснюючи це тим, що польські перевізники не використовують таку ж кількість дозволів, як українські. Проте, ми налаштовані відстоювати інтереси наших перевізників і хочемо відновлення кількості дозволів до рівня, який Україна мала перед введенням в дію ЗВТ між Україною й ЄС. Для цього маємо намір залучити всі існуючі механізми, але розпочнемо з перемовин і консультацій із польськими партнерами.

Вищий рівень двосторонніх відносин
— Фактор української трудової міґрації до РП із кожним роком все більше впливає на відносини між обома країнами. Скільки громадян України зараз перебуває там?
— Складно знайти однозначне підтвердження того, скільки точно українців перебувають у РП. Є дані щодо кількості дозволів, виданих українцям польськими органами на роботу, проживання, кількість виданих національних віз, є також дані з реєстру застрахованих осіб у Польщі. Утім, все це в сукупності не дає повної картини. Можемо говорити про близько 2 млн громадян України, які легально перебувають і працюють у РП в різних сферах. Розуміючи значення українських працівників для польської економіки, влада країни намагається створити умови для спрощення працевлаштування іноземців, зокрема, приймаючи зміни до закону про іноземців.
— З появою великої кількості українців постає питання навчання української мови дітей громадян України в РП. Як українська держава планує їм допомогти?
— Це питання розглядали на рівні заступників міністрів освіти України та РП. Українська держава надає значно більше можливостей для навчання всіх охочих в Україні польської мови. В Україні польську мову вивчає близько 100 тис. осіб. З польського боку такої повноцінної підтримки у вивченні української мови немає. Однак ми продовжуємо вести перемовини з цього питання. Є кілька шляхів його вирішення. Зокрема, може йтися про створення приватних українських шкіл на кшталт школи «Материнка» у Варшаві. Є також варіант із командируванням українських вчителів на роботу до РП для навчання дітей української мови, історії, географії, як це робить польська держава. Якщо РП не підтримуватиме українські навчальні пункти на державному, місцевому чи змішаному рівнях, це має зробити Україна.
— Питання складної історії обох народів зараз дещо відійшло на другий план, але, звісно, не зникло. Де ми зараз перебуваємо у цій історичній суперечці й що, на вашу думку, треба зробити, щоб наблизити позиції сторін?
— Геополітична ситуація вивела питання спільної загрози для України та РП на вищий рівень у порядку денному двосторонніх відносин. Торік були спроби провокацій з історичним підтекстом, але миттєва реакція правоохоронних органів обох країн дозволила запобігти надмірній емоційності в суспільствах наших держав. Попри зниження градусу емоцій, чутливі сторінки історичного минулого українського і польського народів все ще актуальні. Тому надзвичайно важливим є активний діалог на рівні інститутів національної пам’яті обох країн. Та я хотів би, щоб ми зосереджували свою увагу насамперед на тих моментах, які об’єднують наші народи. Сприятливий ґрунт створює відзначення спільних дат в історії українсько-польських відносин. 2 грудня 2021-го ми відзначали 30-ту річницю визнання Польщею, першою державою у світі, незалежності України. Раніше відзначили 100-ту річницю Варшавської битви 1920 року, де поляки спільно з військами УНР боролися проти більшовиків.
— Як оцінюєте перспективи українсько-польських відносин?
— Потрібно значну увагу приділяти безпеці, адже ситуація залишається напруженою. Особливі сподівання покладаємо на польське головування в ОБСЄ. Важливо також зберегти динаміку співпраці в рамках «Люблінського трикутника». Переконаний, що українсько-польський тандем і надалі відіграватиме важливу роль у забезпеченні стабільності на європейському континенті.
Розмовляв Юрій Банахевич, «Укрінформ»

Як повідомляв «Міст», раніше Андрій Дещиця казав, що санкції проти РФ мають діяти до деокупації Криму.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply