Новини для українців всього свту

Sunday, Aug. 1, 2021

Андрій Дещиця: «Санкції проти РФ мають діяти до деокупації Криму»

Автор:

|

Березень 10, 2016

|

Рубрика:

Андрій Дещиця: «Санкції проти РФ мають діяти до деокупації Криму»

Андрій Дещиця

Повне перезавантаження влади у Республіці Польща (РП) торік українсько-польських відносин не змінило. Контакти між Києвом та Варшавою і далі є інтенсивними на всіх щаблях. Андрій Дещиця, Посол України в РП, розповів про плани співпраці між країнами цього року.

Інтенсивні контакти
— Андрію Богдановичу, нещодавно було оновлено склад консультаційного комітету президентів України і РП…
— Перше його засідання відбулося 3-4 березня ц. р. у Варшаві. Було окреслено порядок денний двосторонніх контактів і співпраці на цей рік на рівні президентів, а також відбулося обговорення питань, які є актуальними для українсько-польських відносин. Йдеться, зокрема, про безпекові питання: варшавський саміт НАТО й участь України в ньому, функціонування литовсько-польсько-української бригади, і підтримка цього формування тощо.
— У грудні 2015 року відбувся візит Анджея Дуди до Києва. Коли відбудеться візит у відповідь Петра Порошенка?
— Президент Дуда запросив Президента Порошенка на саміт НАТО, і ми очікуємо, що він візьме в ньому участь. Є ще подія, на яку ми поки що не отримали запрошення, але польські відповідальні особи стверджують, що вони будуть надіслані. Йдеться про 1050-річчя Хрещення Польщі, яке святкуватиметься у квітні ц. р. в місті Ґнєзно. Залежно від того, хто отримає запрошення, вирішуватимемо питання про представлення української сторони на цих заходах.
— А якою буде співпраця урядів обох країн у найближчій перспективі?
— Мушу визнати, що зміни, які нещодавно відбулися в українському уряді, це, зокрема, відставка міністра економіки, вплинули на реалізацію планів, що стосуються українсько-польської економічної співпраці. У березні планувалося засідання змішаної міжурядової комісії з торговельно-економічного розвитку, співголовою якої з українського боку був Айварас Абромавічус, тепер мусимо це засідання перенести.
— Вітольд Ващиковський, міністр закордонних справ РП, нещодавно заявив про свої плани відвідати Україну…
— Діалог між міністрами закордонних справ є досить активним. Вони зустрічалися під час останнього засідання Ради Європейського Союзу (ЄС) у Брюсселі (Бельгія), мали зустріч під час конференції в Мюнхені (Німеччина). Візит п. Ващиковського готується, він відбудеться в першому півріччі.
— Вже майже три роки не збирається Українсько-польський форум партнерства. Чи планується відновлення його роботи?
— Так трапилося, що впродовж кількох років із українського боку не було співголови цього форуму, але торік це питання було вирішено. З українського боку співголовою форуму було призначено Остапа Семерака. На жаль, з польського боку зараз також де-факто немає співголови, котрого призначає міністр закордонних справ. У зв’язку із зміною уряду і керівництва зовнішньополітичного відомства РП зараз розглядається питання про призначення нового співголови з польського боку.

Міґраційний рикошет
— Спільний кордон є дуже важливим і проблемним питанням у двосторонніх відносинах. Подейкують, що ставлення до українських громадян, котрі перетинають українсько-польський кордон, останнім часом із боку польських митників і прикордонників погіршилося?
— Так, поляки ретельніше перевіряють документи, що відповідно, призводить до більших черг й упередженішого ставлення до того, що люди везуть. Гадаю, що це пов’язано зі загальною тенденцією, яка зараз спостерігається в Європі до руху громадян. Є певне упереджене ставлення до біженців, котрі прибувають до Європи і, відповідно, детальнішою є перевірка документів і міґрантів, і туристів. Ця тенденція спостерігається і щодо українських громадян.
— Іншими словами, міґраційна криза в Європі б’є рикошетом по українських заробітчанах…
— Без сумніву. Минулого місяця в посольстві відбувся «круглий стіл», де ми обговорювали ці проблеми і доводили до польської сторони наше занепокоєння та стурбованість. Є розуміння з боку польських органів влади, що потрібно працювати над тим, аби громадяни України не страждали від міґраційної кризи в Європі.
— Також є багато нарікань із боку українців, що зараз досить складно навіть записатися в електронну чергу до візових центрів для подачі документів у польські консульства в Україні. Як вирішити цю проблему?
— Україна має вирішувати цю проблему в рамках взаємодії з фірмою Visa Faсilitation Services, яка займається функціонуванням візових центрів. Але найпростіший спосіб вирішення цієї проблеми — запровадження безвізового режиму.
— А чи запровадження безвізового режиму знищить довжелезні черги на польсько-українському кордоні?
— Не вирішить, а, можливо, навіть ускладнить. Тому потрібно вирішувати питання модернізації інфраструктури на кордоні. Якщо запровадимо спільний контроль, то стане легше. Але якщо кордон і далі трактуватиметься, як місце для заробляння грошей, хабарництва, то цих черг не позбудемося ніколи. Однак якщо кордон буде лише місцем для перевірки документів, то черг не буде, або вони будуть значно коротшими.

Історія на порядку денному
— 2016 рік, можливо, принесе ряд викликів для відносин між двома країнами у контексті історії. Цього року на широкий екран має вийти художній фільм «Волинь» польського режисера Смажовського. Крім того, має бути прийнято закон про встановлення 11 липня Дня пам’яті мучеництва кресів’ян, в якому можуть бути досить гострі формулювання на адресу УПА чи загалом українців. Як ви це оцінюєте?
— Питання історичної минулого обох народів набуває зараз більшої актуальності на порядку денному українсько-польських відносин, тому що електорат теперішніх владних політичних сил у РП особливо чутливий до цих питань. Але ми відкриті до фахового обговорення питань нашої спільної історії на різних майданчиках. Ми готові виходити з того, що потрібно вшанувати пам’ять людей, котрі загинули на Волині в 1943-1944 рр. І якщо це буде вшанування пам’яті, то до цього з розумінням поставляться українці в Україні і наші співвітчизники, котрі проживають у РП.
— Ряд польських громадських організацій наполягають на визначенні «ґеноцид» щодо злочинів, які українці скоїли проти поляків у ці роки…
— Ґеноцид, чи ні, мають визначати експерти й юристи, а не політики. Вважаю, що злочини проти мирного населення, незалежно від того, хто і з яких мотивів їх вчиняв, не мають виправдання й особи, котрі їх вчиняли, мають бути названі. Це важливо, щоб не давати будь-якій стороні приводу для спекуляції чи дискредитації всього національно-визвольного руху в Україні, який несправедливо розглядали виключно крізь призму Волині. Важливіше фахівцям ретельно, без емоцій, проаналізувати, що спричинило криваві події у наших взаєминах, зробити правильні висновки, щоб подібного більше ніколи не повторилося і щоб знову не давати приводів для радощів тим силам, які не хочуть бачити Україну в Європі і насправді не зацікавлені або навіть бояться міцної українсько-польської дружби.

Фактор Росії
— Останнім часом у Польщі трапляються випадки, коли видавництва публікують географічні мапи з «російським» Кримом, або телеканали демонструють антиукраїнські фільми. Чи можна це вважати проявом сили російської пропаганди в РП?
— Не виключаю, що тут діють російські агенти, щоб у польському суспільстві проявлялися антиукраїнські тенденції. Російська пропаганда в Польщі діє по-різному: можливо, оплачуються певні послуги, або знаходять людей, котрі «прихильно» ставляться до їхніх пропозицій. На жаль, було кілька таких випадків, але добре, що ці явища не є масовими. Переконаний, що польський народ і політикум є настільки свідомими, що не дозволять, аби це поширювалося в широких масштабах.
— Чи зможе Варшава переконати інші країни ЄС в тому, що влітку слід продовжити санкції проти Росії за її аґресію в Україні?
— Варшава офіційно займає чітку позицію з цього приводу, і ми робитимемо все можливе у Варшаві та Брюсселі, щоб переконати столиці, які мають сумніви щодо доцільності продовження санкцій проти Росії, що це є необхідністю. Це мусить бути нашим спільним завданням. Єдина та солідарна позиція ЄС щодо збереження санкцій проти Росії є важливим інструментом, здатним у результаті припинити російську аґресію, допомогти Україні відновити контроль на державному кордоні з Росією, здійснити деокупацію Криму, що є необхідним для відновлення міжнародно-правового ладу в Європі та світі.
Розмовляв Юрій Банахевич, Укрінформ

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply