Новини для українців всього свту

Wednesday, Sep. 28, 2022

До 150-річчя від дня народження Соломії Крушельницької

Автор:

|

Вересень 23, 2022

|

Рубрика:

До 150-річчя від дня народження Соломії Крушельницької
Соломія Крушельницька

Цього року відзначаємо 150 років від дня народження відома на увесь світ оперної співачки Соломії Крушельницької. Вона народилася 23 вересня 1872-го в селі Білявинці на Тернопільщині в сім’ї о. Амвросія. Дитинство дівчинки минуло у селі Біла під Тернополем. Маленькою навчилася грати на фортепіано, а в десятирічному віці співала в хорі «Руської бесіди» у Тернополі. У 1891-1893 рр. навчалася у Львівській консерваторії, яку закінчила зі срібною медаллю та дипломом із відзнакою. 15 квітня 1893-го дебютувала у Львівській опері в партії Леонори («Фаворитка» Г. Доніцетті») та Сантуци в опері «Сільська честь» П. Масканії.
Після знайомства з італійською співачкою Джеммою Беллічоні, яка перебувала у Львові на гастролях, Крушельницька їде до Мілану, і з травня 1893 року навчається в студії професорів Копті та Фаусти Креспі. 1894-го підписує контракт із Львівською оперою. Листується з Михайлом Павликом та Іваном Франком. З січня 1895-го співає у Львівській опері в «Манон Леско», згодом студіює у Відні у проф. Генсбахера. Того ж року співає у Краківській опері. 1896-го гастролює в Кремоні, Зарі, Кракові та Трієсті. З листопада 1896 року по березень 1897-го у складі італійської трупи співачка брала участь у 35 виступах в Одеському оперному театрі.
1897 року гастролює у Південній Америці, Бергамо, Пармі. 1898-го була запрошена до Варшавського оперного театру, співає у Петербурзі, Коломиї, Бережанах і в Перемишлі. 1902 року гастролює у Парижі. 1906-го проводить дуже успішні гастролі в Буенос-Айресі та дебютує у «Ла Скала» в Мілані в опері Р. Ваґнера «Саломія» під дириґуванням Артуро Тосканіні.
Відомий італійський музикознавець Рінальдо Кортопассі свого часу зазначав, що у перші десятиріччя ХХ ст. на оперних сценах світу царювали чотири видатні співаки: Баттістіні, Карузо, Тітта Руффо та Шаляпін. Досягти їхніх висот спромоглася лише Соломія Крушельницька. Щоб опанувати драматичну музику Ваґнера, пішла на сміливий для будь-якого співака крок — змінити манеру й стиль і опанувати німецьку школу виконання. Попри те, що вона стала свідком провалу однієї з Ваґнерових опер в Італії через складність її для співаків, Соломія впродовж кількох місяців студіює німецьку музику й стає однією з найкращих у світі виконавиць сопранових партій в операх Ваґнера, в яких, за словами, «не один співак собі карк скрутив».
За свідченням тогочасних музичних критиків, які писали про участь Крушельницької в операх Р. Ваґнера «Тангейзер», «Лоенгрін», з нею не могли зрівнятися у виконанні характерів німецьких жінок-героїнь навіть найвидатніші німецькі співачки. Наприкінці XIX ст. молода українка співала провідні партії в найкращих театрах Італії й швидко завоювала визнання вимогливої італійської публіки. Також продовжувала опановувати таємниці вокального та драматичного мистецтва, які після Ваґнерових опер долалися легше та швидше.
З нею намагаються укласти контракти провідні театри світу, преса сповнена була схвальних відгуків про її чарівний голос і високу техніку виконання. Вся театральна Європа кінця XIX — початку ХХ ст. була зачарована Соломією Крушельницькою. Після шаленого успіху під час гастролей у Південній Америці артистка співала у Бергамо, рідному місті славетного композитора Дж. Россіні, куди її запросили на врочистості з нагоди 100-річчя від дня народження славетного земляка. Потім виступала в театрах Парми й Удіне.
Італійська Gazzetta di Рarma писала: «Як тільки Крушельницька знову приїхала до Італії, запопадлива антреприза ангажувала її на поточний рік, і мешканці Парми, захоплюючись нею й аплодуючи їй в «Лоенгріні» та «Богемі», змогли особисто оцінити всі високі якості, здібності й хист, притаманні молодій артистці. Сьогодні Соломія Крушельницька є, без сумніву, однією з провідних співачок оперної сцени світу. Вона чудово модулює своїм свіжим, сильним, чистим і приємним голосом, демонструючи вміння передавати з гідним подиву багатством колориту, з ідеальною солов’їною чистотою і фіоритурою запал почуттів, простодушність і тугу».
Відомий італійський музикознавець Ґвідо Маротті, який дуже добре знав співачку, писав: «Давні спогади, що я проніс крізь роки, завжди зберігаючи в душі, сягають початку нашого століття, коли я вперше почув її голос і побачив її на сцені римського театру «Констанці» в незрівнянному образі Аїди. Вона уявлялася мені царицею Нефертіті, найяснішою дружиною Рамзеса II, або однією з жіночих фігур, що зійшли з давнього барельєфу після трьохтисячорічного кам’яного сну, щоб продовжити життя серед людей, вражаючи їх мелодійністю».
Соломія Крушельницька мала дивовижне сопрано широкого діапазону з оксамитовим тембром. Вона володіла щонайтоншими нюансами голосу та могла передавати найскладніші людські почуття. Їй було притаманне вміння імпровізації, завдяки чому її арії завжди дарували щось нове й оригінальне, що незмінно приваблювало до неї слухачів. Саме тому жоден із її образів не залишався поза увагою критики. Всебічно обдарована й освічена, вона мала досконалу дикцію, співала та розмовляла українською, російською, польською, німецькою, англійською, італійською й іспанською мовами. І на початку творчості, і в зеніті слави Крушельницька завжди додавала до своїх програм українські народні пісні, твори М. Лисенка, С. Людкевича, О. Нижанківського, А. Вахнянина, Д. Січинського. Звучали й пісні інших народів світу, проте завжди концерт закінчувала українською. «Вона мені, як храм. Я чую в ній органи», — говорила співачка про українську пісню.
В одному з листів до Михайла Павлика 1894 року писала: «Витримаю до кінця і переконаю всіх песимістів наших, що й руська душа є здібна обняти хоч би й найвищий вершок в артизмі, та й тим самим потягну других за собою».
Мандруючи світом, Соломія Крушельницька завжди була пов’язана з Батьківщиною, зі своїми рідними, близькими, друзями. Значний вплив на неї справили Михайло Павлик, Іван Франко, Микола Лисенко. Довгорічну й щиру дружбу вона підтримувала з Василем Стефаником, Ольгою Кобилянською. 1908 року Крушельницька гастролює в Єгипті, де співає разом із Пуччіні.
1909-го вона виходить заміж за італійського адвоката Чезаре Річчоні, мером міста Віареджо. 1911 року вона приїхала в Україну на святкування сторіччя від дня народження видатного українського поета Маркіяна Шашкевича та виступила з концертами у Львові, Чернівцях, Перемишлі.
1920-го востаннє виступила у театрі «Ла Скала» в операх «Лорелея» та «Лоенгрін», відтоді займається концертною діяльністю. 1925 року бере участь у концерті на запрошення королевої Італії. У 1927-1928 рр. здійснює велике турне по США та Канаді. 1929-го відбувся прощальний концерт співачки в Академії Санта-Цецілія у Римі. 1937 року помер Чезаре Річчоні. 1939 року співачка приїжджає в Україну і хоче своїм співом насолоджувати своїх земляків. Та вибух Другої світової війни і прихід радянських військ, їхня брутальність і зневажливе ставлення до культури довели до того, що співачка занедужала. Просить дозволу на виїзд в Італію, але їй не дозволяють.
1946-го з труднощами отримує посаду професора у Львівській консерваторії. 1947 року у Львові відбувся прощальний концерт 75-річної співачки для земляків. 1951-го радянський режим присвоїв їй звання заслуженого діяча мистецтв УРСР. До кінця життя Соломія Крушельницька викладала у консерваторії. Померла від раку горла 16 листопада 1952 року. Похована у Львові, на Личаківському кладовищі. «Крушельницька увійшла в історію світового мистецтва, її заслуги ніколи не будуть забуті», — писав Максим Рильський. Її пам’яті присвятило свої вірші чимало українських поетів. У Львові на вул. Крушельницької, відкрили музично-меморіальний музей співачки, де можна побачити не лише її особисті речі, але й почути її голос. Перші грамофонні записи здійснило товариство «Грамофон» у Варшаві 1903 року під час гастрольних виступів. Її ім’я присвоєне Львівській музичній школі і його Україна вимовляє зі заслуженою гідністю.
Ювілей Крушельницької святкуватимуть в усьому світі, зокрема, в Україні та діаспорі. Міська влада Львова виділяє відповідні кошти. В спеціальному аукціоні візьмуть участь роботи 21 художників з Товариства шанувальників мистецтв. Серед них Богдан Пікулицький, Олександр Дворський, подружжя Потапових, Орест Скоп, Леся Квик і десятки інших.
Як повідомляв «Міст», Соломія Крушельницька похована у Львові, на Личаківському кладовищі.

Ярослав Стех

About Author

Meest-Online