Новини для українців всього свту

Monday, Sep. 27, 2021

24 липня — день пам’яті святої рівноапостольної княгині

Автор:

|

Липень 23, 2021

|

Рубрика:

24 липня — день пам’яті святої рівноапостольної княгині
Княгиня Ольга

Княгиню Ольгу канонізували раніше за її онука Володимира, проголошеного хрестителем Русі 988 року попри те, що Вселенський патріарх послав єпископа до Києва 860-го. Але якщо вірити літопису, то мало хто так катував предків українців, як вона.
Літопис запевняє, що після вбивства древлянами її чоловіка Ігоря спершу наказала закопати 12 послів від повстанців і спалити в лазні наступних 50 та їхніх слуг. Ще 5 тис. древлян — напоївши, посікти. Зажадавши від них по три голуби та горобці від двору, звеліла прив’язати їм до хвостів жар і відпустити. Після того, як ті прилетіли в столицю древлян Іскоростень (тепер — Коростень), він спалахнув. А коли побігли з нього люди, кияни їх порубали.
Здобувши місто, Ольга звеліла спалити його старійшин. А інших іскоростян — рубати або віддати у рабство. У Коростені 2005 року вимагали, аби кияни відшкодували їм збитки, завдані княгинею Ольгою. Але ще історик Наталія Полонська-Василенко пояснила: «У «Руській Правді» через 60 років після хрещення були право й обов’язок кривавої помсти. Ольга — зразкова дружина, яка виконує обов’язок перед забитим чоловіком».
Натомість історик Михайло Грушевський вважав, що оповідка про голубів і горобців запозичена літописцями з леґенд про спалення міст за допомогою птахів і собак персонажем Біблії Самсоном, Александром Македонським, одним із багдадських емірів і варягом Гаральдом. А позаяк польський хроніст Ян Длуґош твердив, що Ігоря вбив син воєводи-варяга Свенельда, то карати древлян не було за що.
Суперечливими є й інші дані про Ольгу. Літопис запевняє, що вона вийшла заміж за Ігоря 903-го, а сина Святослава народила 942-го — через 39 років. Про її походження повідомляли, що була донькою: перевізника з-під Плескова (так називали і Псков, і місто в Тмутараканській землі), псковського князя чи боярина, князя Олега, болгарських царівни Анни й князя Сондока. Називали її й праонукою Гостомисла — новгородського чи то старійшини, чи то князя.
Не вірити в жорстокість Ольги спонукає й те, що каральні акції були для неї нетиповими. Навпаки — літописець величав її «наймудрішою серед чоловіків», бо за 20 літ керівництва Руською імперією мирними засобами перетворила на цілісну, впорядковану державу, в якій не спалахували повстання, які доводилося придушувати попередникам і наступникам Ольги. Досягла цього «новою економічною політикою» — заміною «полюддя» (походів за даниною) на податки.
Якби справді вчинила з древлянами те, що їй приписали, то навряд чи її канонізували б порівняно невдовзі після смерті. Адже її онук, хоч і був проголошений хрестителем, чекав цього довше.
Чи заслуговує такої честі Ольга? З огляду на те, що бути християнином тоді було подвигом, безперечно. На думку історика Михайла Брайчевського, князь Олег заволодів Києвом і вбив князя Аскольда тому, що того зрадили його піддані, невдоволені хрещенням Русі. Навіть син Ольги, князь Святослав, убив свого брата-християнина Уліба й наказав стратити усіх його єдиновірців у руському війську.
Свято рівноапостольної княгині з 2005 року найгучніше відзначають на Львівщині, бо історик Ігор Мицько заявив тоді, що вона народилася в Пліснеську (тепер — Підгірці). І пояснив: «Під час реконструкції Підгорецького замку, зокрема, під час відновлення казематів, дослідники виявили, що у ньому, можливо, була кімната княгині Ольги, а також те, що вона народилася в с. Підгірці Золочівського району. За словами Бориса Возницького, тепер уже покійного директора Львівської галереї мистецтв, ці факти є лише припущеннями, щодо яких впевнені на 90 %».
Як повідомляв «Міст», копії видатних українців відлили з силікону.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply