Новини для українців всього свту

Thursday, Aug. 5, 2021

Замок у Старому Селі продовжує руйнуватися

Автор:

|

Червень 25, 2021

|

Рубрика:

Замок у Старому Селі продовжує руйнуватися
Старе Село

3D-модель замку у Старому Селі, що на Львівщині, а точніше — його руїн, незабаром можна оглянути у спеціальному додаткові PocketCityAR. Зараз фахівці за допомогою фотографій, сканерів і дронів працюють, аби максимально зафіксувати кожен камінчик чи тріщину цієї п’ятсотлітньої оборонної споруди. Про це розповів Юрій Преподобний, співзасновник компанії Skeiron, яка проводить зазначені сканування. Його результати використають для створення безкоштовних AR-листівок і віртуальних 3D-турів.
Також ці сканування дадуть змогу архітекторам та реставраторам ухвалювати рішення та проводити реставраційні й консерваційні роботи. «Сподіваюся, цей замок наступного року буде включений до програми реставрації. Його потрібно не стільки відновити, скільки — законсервувати, вивести з аварійного стану та зробити його безпечним для туристів», — поділилася Олена Василько, директорка Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації (ЛОДА).
Проте, щоб влада отримала змогу виконувати якісь роботи у замку в Старому Селі, насамперед потрібно розірвати угоду про концесію. 11 листопада 2010 року Василь Горбаль, тодішній голова ЛОДА, та Михайло Риба, генеральний фірми «Кріс», уклали угоду про передачу у концесію пам’ятки архітектури національного значення XVII ст., замку у с. Старе Село Пустомитівського району. Замок передали на 49 років.
Новий власник обіцяв до 2012 року вивести замок зі стану руйнування, а до 2013-го — відновити одну з веж. Він також обіцяв проводити на цій території різні співочі та театральні фестивалі. Проте ентузіазму концесіонера вистачило всього на кілька місяців. І впродовж усіх 11 років після укладення угоди у замкові не проводили жодних робіт щодо збереження бодай того, що можна зберегти.
Понад те, зараз ЛОДА шукає підстави, аби розірвати концесійну угоду і повернути собі право проводити на цій території реставраційні роботи. За словами п. Василько, юристи мають намір звернутися до суду і таким чином розірвати згадану угоду. А також спробують стягнути з п. Риби збитки, яких він завдав, не дотримуючись концесійної угоди.
«Концесіонер пояснює, що не міг виконати своїх умов, бо згідно з угодою, держава повинна була фінансово супроводжувати її на всіх етапах. Натомість нічого з цього не робилося», — каже вона. Чиновниця прогнозує, що розірвати договір вдасться швидко. А ось стягувати кошти з концесіонера будуть роками.
11років тому у концесію передали й ще один замок на Львівщині — у Тартакові. Це був своєрідний експеримент. Але жоден із концесіонерів своїх зобов’язань не виконав. Понад те, далі слів нічого не зрушилося. Зараз обидва замки перебувають у жалюгідному стані, набагато гіршому, ніж до передачі в концесію.
Андрій Салюк, голова ради Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, входив до дорадчо-консультаційної ради, яка оцінювала стан замків і вносила своїх пропозиції щодо їхнього відновлення. «Я переконував, що в угоді треба чітко прописати, що повинен зробити концесіонер, і терміни виконання робіт. Але угоди нам тоді не показали. Сказали, що ми — лише дорадчий орган», — бідкається він.
Натомість назвали якусь суму, що її новий власник готовий був вкласти у консервування замку. Проте, на думку активіста, вкладати туди потрібно було не такі уже й великі кошти. «Тоді було дуже багато охочих фахівців, котрим болить доля замку, і які готові були працювати тут на волонтерських засадах», — згадує експерт. Швидше за все, концесіонери розраховували на швидкі прибутки. А коли збагнули, що такого не буде, охололи до ідеї порятунку замку.
Замковою територією, а це 2 га, цікавилися організатори фестивалів просто неба та реконструктори історичних подій. Їх приваблювали саме руїни замку та близькість до міста. Вони навіть зверталися до концесіонера. Проте згоди не дійшли. То ж тепер ці фестивалі та події відбуваються в інших областях. І хоча два випадки передачі в концесію замків виявилися провальними, фахівці вважають, що це — не показник. Якщо знайдеться охочий та добре пропишуть угоду, то варто буде спробувати іще.
Василь Петрик, начальник Управління охорони об’єктів культурної ЛОДА, очікує на зміни до законодавства, якими запустять програму державно-приватного партнерства з певними умовами використання об’єктів. «Серед об’єктів, які надаються до такого партнерства, є пам’ятки в аварійному стані», — каже він. І додає, що охочі вкладатися у замки є, але їх відлякує неґативний приклад і карально-дозвільна система держави.
Наразі замок у Старому Селі і надалі залишається аварійним та продовжує руйнуватися. І не так через природні чинники, як втручання людей, котрі використовують каміння з мурів замку для будівництва своїх стодол. Колись наші нащадки побачать теперішній стан пам’ятки лише у 3D-версії.
Крім замку у Старому Селі, у рамках проєкту «Культурна спадщина Львівщини. Перевантаження» будуть створені 3D-моделі ще 16 пам’яток архітектури Львівщини та виготовлені AR-листівки.
Як повідомляв «Міст», у Вельсі продають замок із вогнедишним драконом.

Маріанна Попович, «Вголос»

About Author

Meest-Online