Новини для українців всього свту

Thursday, Jul. 29, 2021

Вузькоколійка проіснувала неповні сто років

Автор:

|

Березень 03, 2016

|

Рубрика:

Вузькоколійка проіснувала неповні сто років

Мапа вузькоколійки Тересва-Усть-Чорна

Залізнична вузькоколійка Тересва-Усть-Чорна була побудована 1903 року, передусім для перевезення деревини з верхів’їв річки Тересви до залізничної станції Тересва. Головна гілка з’єднувала селища Тересва й Усть-Чорна, пролягала вздовж річки Тересви — від гирла до її верхів’їв. В Усть-Чорній залізниця розгалужувалася на дві гілки. Одна вела вгору долиною річки Брустурянки до станцій Лопухів (Брустури) і Турбат й аж під перевали Околе та Леґіонерів, що на межі Івано-Франківської області. Інша пролягала догори долиною річки Мокрянки через села Руська Мокра та Німецька Мокра.
Залізницею здійснювалися не лише перевезення деревини чи інших товарів, але й пасажирські. Пасажирські потяги складалися із локомотива і кількох вагончиків. Заповнювання потягів було досить високим. У кожному селі, через яке проходила залізниця, були споруджені невеликі станції, на яких працювали каси та були обладнані зали для пасажирів. Коли каси на станціях ліквідували, оплату пасажири здійснювали у вагонах касирам, котрі під час рейсу по кілька разів обходили потяг.
У занепад вузькоколійка прийшла 1999-го після сильної повені на річці Тересві. Тоді були знесені багато мостів, і відновлювати їх ніхто не став. У серпні 2003 року у районі колишньої станції Плайська ще зберігалися стрілки біля уцілілих мостів і кілька відгалужень біля верхів’їв річок. Прямо по рейках, утоптаними в землю, їздили лісовози.
Остаточне розбирання провели 2003-го. У лютому 2004 року жодних слідів рухомого складу в Тересві вже не було. Збереглися лише семиметрова ділянка колії в місці перетину з автомобільною трасою, частково під асфальтом, і залишки шпал, що лежали уздовж вулиці. Депо з оригінальною водонапірною вежею збереглося у кращому вигляді (ще використовується під склад). Невеликі відтинки залізниці зі шпалами та рейками збереглися також у деяких селах, наприклад, у Нересниці й Усть-Чорній.
Частину рухомого складу залізниці зібрав Станіслав Аржевітін, відомий меценатом і патріот Закарпаття, у музеї під відкритим небом в селищі Колочава Міжгірського району. Наразі вже важко вести мову про відновлення залізниці через відсутність коштів, але її реанімація могла б дати поштовх розвитку туризму у цьому реґіоні Тячівщини.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply