Новини для українців всього свту

Monday, Oct. 18, 2021

Відсіч терористичній організації «Аль-Каїда» досі триває

Автор:

|

Жовтень 07, 2021

|

Рубрика:

Відсіч терористичній організації «Аль-Каїда» досі триває
11 вересня 2001-го на території США була проведена серія терористичних атак ісламістської організації «Аль-Каїда»

7 жовтня 20 років тому у відповідь на теракти 11 вересня 2001-го розпочалася операція «Нескорена свобода».

Найбільший теракт
За офіційною версією, 11 вересня 2001 року 19 бойовиків (четверо з них — пілоти) міжнародної терористичної організації ісламських фундаменталістів «Аль-Каїда» (15 із них — зі Саудівської Аравії, двоє — з Об’єднаних Арабських Еміратів, по одному — з Єгипту та Лівану) заволоділи в польоті чотирма лайнерами внутрішніх авіаліній США. За даними слідства, пасажири літаків встигли повідомити стільниковими телефонами, що викрадачі погрожували застосувати вибухові пристрої, балони зі сльозогінним газом і ножами, від яких таки загинули кілька бортпровідників і щонайменше по одному пасажиру та пілоту.
Слідчі з’ясували, що терористи не мали вибухівки. Натомість засвідчили іншу свою мету — скерували два викрадені ними літаки на 110-поверхові хмарочоси Всесвітнього торгового центру (ВТЦ) у Нью-Йорку, де вдень зазвичай перебували 40-50 тис. людей, а третій — на Пентаґон.
Четвертий після спроби пасажирів відбити його у терористів упав на поле за 15 хвилин лету та 240 км до столиці США. Припускають, що терористи планували скерувати його на Білий Дім або Капітолій. Але «чорні скриньки» лайнера засвідчили, що бранці терористів, довідавшись в телефонних розмовах про траґедію інших захоплених літаків, атакували викрадачів їхнього, зумівши принаймні відвести його катастрофу в безлюдне місце.

Не вижили 2 974
Два літаки, врізавшись, відповідно, в північну вежу ВТЦ — приблизно на рівні 94-98 поверху, а в південну — на рівні 78-85-го, призвели до їхнього руйнування, пожежі й обвалу. Південної — після 56 хвилин пожежі. Північної — після 102.
Не вижили у них 2 606 людей. Зокрема, 1 366 — у результаті тарану хмарочосів літаками та пожежі в них й їхнього обвалу.
Згоріли в них і були придавлені їхніми уламками 343 пожежників, 60 поліціянтів і восьмеро працівників швидкої медичної допомоги. Евакуювати до обвалу ВТЦ встигли приблизно 16 тис. людей. Але не менше 200 розбилися, стрибнувши з відчаю з охоплених вогнем 400-метрових хмарочосів.
125 поховали після атаки терористами Пентаґону. Загинули й 246 пасажирів та членів екіпажів захоплених терористами літаків. Ще 24 людини зникли безвісти. У результаті всіх терактів завершилося життя 2 974 людей (різні джерела наводять неоднакову кількість жертв, бо не реагують на повідомлення про чергову ідентифікацію їхніх розкиданих останків).

Загинули й українці
Не вижили громадяни майже ста держав. Не оминуло горе й українців. Одним із перших витягав людей із пекла у ВТЦ 31-річний офіцер-парамедик портової поліції Іван Скала, який народився у США, але був вихованцем Спілки української молоді. Відтоді він — серед безвісти зниклих.
В офісі компанії Washington International Group на 92-му поверсі південної вежі ВТЦ загинув ще один уродженець США українського походження — комп’ютерний графік Олег Венгерчук. Туристичний аґент Геннадій Боярський еміґрував до Сполучених Штатів зі Львова у 1978 року. Трейдер інформаційної аґенції Reuter Олександр Брагінський — із Одеси 1979-го. Працівник компанії Marsh&McLennan Тетяна Бакалинська — з Білої Церкви 1994 року. Тоді ж переїхав до США з України інженер Юрій Мучинський. Серед викарбуваних на меморіалі жертв 11 вересня 2001-го імен і прізвищ є Сузанна Кондратенко, Олена Мельниченко, Стефан Хучко. Серед зниклих — Ірина Бусло.

Свіжі сліди
Осаму бін Ладена, лідера «Аль-Каїди», проголосили головним винуватцем тієї траґедії ще до того, як він узяв на себе 27 грудня 2001 року відповідальність за теракти в США. А 16 і 28 вересня навпаки — запевняв, що не має до неї стосунку.
Але ще в листопаді 2001-го американці натрапили в Афганістані на відеозапис його розмови, в якій той підтвердив, що знав про атаку на США заздалегідь. А у вересні того року американське Федеральне бюро розслідувань стверджувало, що натрапило на його сліди через кілька годин після траґедії.
За даними слідства, єгиптянин Мохаммед Атта, який таранив північну вежу ВТЦ, залишив в аеропорту Портленда (штат Мен) багаж із документами, за якими встановили особи всіх 19 терористів, і деталі запланованого ними. ФБР запевнила, що «нитка» від кожного з них вела до бін Ладена. А затриманий влітку 2001 року алжирець Джаміль Бігаль, який зізнався, що він — один зі соратників лідера «Аль-Каїди», підтвердив імена та цілі терористів, занотовані в документах Атти.

Самі собі ката ростили
Мотиви їхніх терактів бін Ладен сформулював 1998-го у фетві — богословсько-правовому висновку в ісламі — «Джихад (священна боротьба. — Авт.) проти євреїв і хрестоносців»: «Убивство американців — як військових, так і цивільних, а також їхніх союзників — обов’язок кожного правовірного мусульманина, який повинен використовувати для цього будь-яку можливість, де б він не перебував.
Цей вирок оголосив американцям за підтримку ними Ізраїлю в його протистоянні арабам, за їхні бази на «святій землі Ісламу» — в Саудівській Аравії — й війни в Лівані 1982 року та Іраку 1991-го. Через два місяці в результаті вибухів бомб у посольствах США в Кенії та Танзанії загинули 224 людини.
За гіркою іронією долі, США самі виростили собі на горе свого ворога №1. Бо коли цей 17-й із 52 дітей мільйонера Мохамеда бін Ладена зі Саудівській Аравії подався 1979 року до Афганістану боротися проти вторгнення туди СРСР, то, за даними критиків американського уряду, саме останній сприяв майбутньому ініціатору джихаду в утворенні для координації опору радянським військам організації «Мактаб-Аль-Кадамат», яка трансформувалася 1989-го в «Аль-Каїду». І навчанні її бойовиків терактам.

Почали зі своїх
1 травня 2011 року тодішній президент США Барак Обама повідомив, що американський спецпідрозділ провів у Пакистані операцію, в ході якої бін Ладена ліквідували. Та спершу американський уряд завдав у відповідь на теракти 11 вересня 2001 року «удару» по своїх співгромадянах.
26 жовтня того року Конґрес США прийняв The USA Patriot Act, який дозволив прослуховувати без санкції прокурора телефонні розмови й ті, що відбуваються між адвокатом і підозрюваним, перевіряти електронну пошту, арештовувати без фактичного обґрунтування, затримувати на кілька діб, проводити короткі суди за спрощеною процедурою, судити у військових трибуналах тощо.

Кривава відплата
7 жовтня 20 літ тому у відповідь на теракти 11 вересня 2001 року розпочалася операція «Нескорена свобода». Того дня ракетно-бомбових ударів по стратегічних позиціях талібів у Афганістані завдали американські важкі бомбардувальники Rockwell B-1 Lancer, Northrop Grumman B-2 Spirit і Boeing B-52 Stratofortress, палубні винищувачі Grumman F-14 Tomcat і McDonnell Douglas F/A-18 Hornet. Крилаті ракети Tomahawk полетіли й із кораблів і субмарин.
Наприкінці 2001-го США ввели війська в Афганістан, бо підозрювали, що там переховувався бін Ладен. Хоч його там не виявили, зате усунули від влади талібів аж до 2021 року.
2003-го коаліція військ 32 держав, очолювана американцями, окупувала Ірак, бо керівництво США звинуватило його президента Саддама Гусейна в сприянні «Аль-Каїді» та виробництві зброї масового ураження. Та хоч згодом визнали, що ті вердикти «не знайшли підтвердження», вояки зі США продовжували гинути в цій країні. Кількість полеглих там американців перетнула межу у 5 тис. осіб.

«Тактична помилка»
Тож Джозеф Най, професор Гарварду й колишній віцеміністр оборони США, констатував: «Президент Джордж Буш-молодший зробив тактичну помилку, оголосивши «глобальну війну з тероризмом». Краще б обмежив відсіч операцією проти «Аль-Каїди», яка оголосила війну США. Глобальну війну з тероризмом витлумачили хибно для виправдання широкого спектру дій, зокрема, непродуманої та дорогої Іракської війни, яка похитнула імідж Америки».
Німецька газета Thuringer Allgemeine також дійшла висновку, що «вихід на сцену «Аль-Каїди» 11 вересня, коли було зруйновано вежі ВТЦ, став лише прелюдією до війни». Іспанська El Paіs погодилася: «Результатом стало те, що через п’ять років світ став іще небезпечнішим. Було здійснено виправдану, але невмілу воєнну операцію в Афганістані, а потім розв’язано невиправдану й несправедливу війну в Іраку, з якої США донині не можуть виплутатися».
Не бракує й тих, хто вважають, що теракти 11 вересня 2001 року організував уряд США, щоб мати привід для авантюр в Азії. Та позаяк авторами цих припущень можуть бути хіба занадто упереджені критики, напередодні річниці траґедії їхні припущення здатні сприйматися як неетичні спекуляції.
Як повідомляв «Міст», ФБР оприлюднило розсекречений документ про теракти 11 вересня.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online