Новини для українців всього свту

Wednesday, Nov. 30, 2022

«Слава Україні!» вперше прозвучало 1920 року

Автор:

|

Листопад 14, 2022

|

Рубрика:

«Слава Україні!» вперше прозвучало 1920 року
Василь Чучупак

Офіційне військове привітання «Слава Україні!» вперше використали вояки отамана Василя Чучупаки. Сталося це в районі Мотронинського монастиря. Тоді українські бійці Армії УНР у боях із більшовицькими ордами гартували свою міць.
Як згадував Юрій Ґорліс-Горський, відомий український військовий і громадський діяч, старшина Армії УНР, розвідник і письменник, привітання «Слава Україні!» він уперше почув на Черкащині у лютому 1920 року. Ось як він описує цю історичну подію: «Далеко над лісом побачив церковну копулу. Це Мотрин монастир, штаб гайдамаків. Через деякий час в’їжджаю в Мельники. Село має мирний вигляд, але група парубків, що йшла вулицею, співаючи «Серед степу на просторі», озброєна. У всіх рушниці, у декого шаблі й револьвери, в одного шабля старовинна, оправлена в срібло. Під’їжджаю до них.
— Добридень, хлопці! — Слава Україні! — відповідає декілька голосів. Це мене трохи змішало. Я не знав, що у холодноярців заведено замість «Здоров!» вітатися «Слава Україні!», а відповідати «Україні слава!». Звісно, це гасло вояки українських частин використовували й раніше, однак як вітання його, ймовірно, вперше застосували саме там».
Щодо самого отамана Василя Чучупаки, то він леґендарна особистість серед цілого сонму героїв визвольного руху. Користувався надзвичайним авторитетом не лише у вояків, а й у сільського населення Черкащини. Навіть вороги відзначали високу боєздатність його повстанських підрозділів.
Восени 1919 року розвідка білогвардійців звітувала: «Чучупак — ідейний самостійник, спирається на сільську інтелігенцію та селянство, суворо переслідує в себе грабунки та намагається створити дисципліновану армію».
Народився Василь Степанович Чучупак 11 березня 1895-го в селі Мельники Чигиринського повіту Київської губернії. До Першої світової війни вчителював у селі Тимошівці Чигиринського повіту. Після початку війни був мобілізований. Із 1916 року — прапорщик. Після повернення з армії працював учителем у Пляківці та Ревівці (тепер Кам’янського району Черкаської області). З 1919-го — командир Мельничанської сотні самооборони.
У травні-червні 1919 року підтримував повстання отамана Григор’єва. У 1919-1920 рр. воював командиром полку гайдамаків Холодного Яру, став головним отаманом. Воював проти білогвардійців під керівництвом повстанського комітету на чолі з Логвином Панченком, якому підпорядковувалися також загони Свирида Коцура, Олекси П’ятенка й інші. Згодом підпорядковувався отаману Херсонщини і Катеринославщини А. Гулому-Гуленку, який прибув до Холодного Яру у листопаді 1919-го. Загинув Василь Чучупак 18 березня 1920 року, потрапивши у чекістську пастку.
Як повідомляв «Міст», у російському місті гукали «Слава Україні!».

Іван Токар

About Author

Meest-Online