Новини для українців всього свту

Saturday, Feb. 27, 2021

Скільки ж років Львівському університету?

Автор:

|

Січень 16, 2021

|

Рубрика:

Скільки ж років Львівському університету?
Львівський національний університет ім. І. Франка

20 січня засоби масової інформації запевнятимуть, що цього дня виповнюється 360 літ Львівському національному університетові ім. Івана Франка.

«Напівакадемія»
Хоч автор цієї публікації і здобув вищу освіту саме в університеті ім. Франка, істина — дорожча. А Львівська єзуїтська колегія, одержавши 19 січня 1661-го від короля Речі Посполитої Яна ІІ Казимира «гідність академії і титул університету» та право викладати відповідні дисципліни й надавати вчені ступені, усіма цими привілеями не скористалася.
Щойно 1744 року у ній відкрили кафедру математики, математично-фізичний кабінет та обсерваторію й почали викладати польську, французьку та німецьку мови, географію й історію. А до цього навчали лише на двох факультетах — філософському та теологічному.
Енциклопедії ж стверджують, що університети — «багатопрофільні вищі навчальні заклади, які готують висококваліфіковані кадри зі широкого кола спеціальностей в галузі природничих, суспільних і гуманітарних наук та здійснюють науково-дослідну роботу». Від світських «тезок» академія-університет на Краківській вулиці у Львові вирізнялася й відсутністю у ньому самоврядування та підпорядкуванням чернечому ордену єзуїтів.
А їхні навчальні заклади, за даними дослідника Ярослава Кота, «реальні знання давали мінімально, та й то в основному для риторичного та теологічного вжитку». Ба більше — присвоєння єзуїтській колегії в столиці Галичини «титулу університету» унеможливило надання цього статусу іншому львівському навчальному закладові — «гімнасіонові» (тобто гімназії) православного Успенського ставропігійського братства.

На шкоду аборигенам
Бо двох академій-університетів в одному місті тоді не відкривали. А Львівська братська гімназія найбільше надавалася на роль однієї з тих, які були передбачені в двох угодах між Річчю Посполитою та українськими козаками — Гадяцькій 1658 року й Слободищенській 1660-го.
Якщо одна з тих академій-університетів мала бути в Києві, то друга — там, «де для неї знайдеться відповідне місце». А ним була передусім Львівська гімназія. Бо у ній навчали церковнослов’янській, грецькій, латинській і польській мовам, астрономії, граматиці, математиці, риториці та філософії.
Та позаяк братські гімназії, зі слів історика Ореста Субтельного, «окрім сучасних знань, несли (українцям. — Авт.) почуття власної гідності та непримиренності», то Ян ІІ Казимир перешкодив підвищенню однієї з них у ранзі, надавши його єзуїтській колегії. Але той факт, що цим навчальним закладом переймалися лише патрони-ченці та польські королі, засвідчило його закриття одразу ж після поділу Речі Посполитої Австрійською й Російською імперіями та Пруссією 1772 року й ліквідацією ордену єзуїтів 1773-го.
Щойно через 11 літ австрійський монарх Йосиф ІІ заснував у Львові університет, який, зі слів д-ра Субтельного, «став першим вищим учбовим закладом такого типу на українській землі». Бо в ньому навчали уже не на двох факультетах, а на чотирьох — філософському, правничому, медичному й теологічному. Щоправда, 1805-го його перебазували до Кракова, повернувши до Львова аж 1817 року. Але у 1805-1817 рр. вищий навчальний заклад замінив у столиці Галичини ліцей, у якому більшість наук викладали в університетському обсязі.
Як повідомляв «Міст», Львівський університет «гастролював» у Кракові.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online