Новини для українців всього свту

Friday, May. 27, 2022

Путін прагне повернутися в 1945 рік

Автор:

|

Січень 26, 2022

|

Рубрика:

Путін прагне повернутися в 1945 рік
Вінстон Черчілль, Франклін Делано Рузвельт і Сталін. Ялта, 1945 р.

Наприкінці 2021-го й на початку 2022 року одним із найчастіше повторюваних слів у світі була назва невеличкого міста в Криму.

«Хоче повторити»
Коли 17 грудня Міністерство закордонних справ Російської Федерації (РФ) оприлюднило «пропозиції щодо розроблення юридичних гарантій безпеки щодо розширення НАТО», то серед них була не лише вимога «дезавуювати рішення Бухарестського саміту НАТО 2008-го про те, що Україна та Грузія стануть членами Північноатлантичного альянсу». Путін також зажадав, аби члени НАТО відмовилися від «військової діяльності в Україні й інших державах Східної Європи, Південного Кавказу та Центральної Азії».
Тож Майкл Макфол, професор Стенфордського університету, констатував: «Путін хоче повторити Ялтинську конференцію 1945 року (у Росії навіть говорять про «Ялту 2.0»). У цій «новій версії» США та Росія (цього разу без Великої Британії) повинні створити сфери впливу в Європі».
Із п. Макфолом погодився, зокрема, берлінський часопис Tagesspiegel, який нагадав: «Те, що нині пропонує Росія, було б чимось на кшталт «нової Ялти». 1945-го у Ялті Сталін, Рузвельт і Черчилль домовилися поділити Європу на сфери впливу — ігноруючи при цьому думку народів, яких це напряму стосувалося».
А шведський часопис Dagens Nyheter наголосив: «У світогляді Путіна саме великі держави вирішуватимуть, як Європа керуватиметься. Таке бачення знаходить свої витоки на конференції в Ялті 1945 року, коли держави-переможниці у Другій світовій війні розділили світ на сфери впливу».

Натякали ще 2015-го
Таке бачення окупанти Ялти демонстрували ще 5 лютого 2015 року — коли відкрили біля Лівадійського палацу, в якому відбулася 1945-го конференція президента США Франкліна Делано Рузвельту, прем’єра Великої Британії Вінстона Черчилля та диктатора СРСР Йосипу Сталіну, пам’ятник їм. Убитий 27 лютого 2015 року за протистояння Путіну російський опозиціонер Борис Нємцов зауважив ще до встановлення цього монументу: «Це так, якби Німеччина почала зводити монументи для вшанування Гітлера, — Сталін був злочинцем, винним у вбивстві мільйонів людей».
Путін нагадав результати Ялтинській конференції в опублікованій 12 липня торік статті «Про історичну єдність росіян та українців»: «Землі, раніше захоплені Польщею, були повернуті до СРСР. Їхня значна частина приєднана до Радянської України. До УРСР увійшла частина Бессарабії, окупована Румунією 1918-го, і Північна Буковина».
Влітку 1945 року було оголошено — як писала газета «Правда» — про історичний акт «возз’єднання Закарпатської України зі своєю давньою батьківщиною — Україною».
Але водночас, президент Росії зажадав: «Республіки-засновниці Союзу після того, як вони самі ж анулювали Договір 1922 року, повинні повернутися до тих кордонів, в яких вони вступили до складу Союзу».

Куплено кров’ю
Галичина та Волинь справді остаточно возз’єдналися з рештою України саме за результатами Ялтинської конференції. Бо їхню попередню злуку 1939-го Сталін скасував 1941 року, приєднавшись тоді до Атлантичної хартії Рузвельта та Черчилля, яка проголосила недійсними усі територіальні зміни у ході Другої світової.
Шальки терезів у торгах «великої трійки» переважили десятки мільйонів вояків, якими Сталін засипав німецькі шанці у Європі, чого американські та британські політики дозволити собі не могли, бо родичі їхніх солдатів пригадали б це на виборах. Тож після потужного контрудару німців по американцях і британцях наприкінці 1944-го в Арденнах Черчилль писав Сталіну: «Буду вдячний, якщо зможете повідомити мені про те, чи можемо ми розраховувати на російський наступ на Віслі чи де-небудь в іншому місці у січні».
Тож заплановану на 20 січня Вісло-Одерську операцію Червона армія розпочала 12-го, завершивши 3 лютого — напередодні Ялтинської конференції, на якій Сталін нагадав Черчиллю його обіцянку щодо вдячності. Тим паче, що США та Велика Британія просили в Лівадії допомогти їм ще й у війні проти Японії. Тож своїм остаточним возз’єднанням українці завдячують тим десяткам мільйонам вояків, яких Сталін кидав у непідготовлені наступи. Утім, цієї кривавої плати за соборність України не довелося б було платити, якби більшовики не ділили її з Польщею 1921 року у Ризі.

Предтеча «Вісли»
Та й 1945-го Сталін домагався возз’єднання не усіх українських земель, залишивши Польщі Лемківщину, Надсяння, Підляшшя та Холмщину, Чехо-Словаччині — Пряшівщину, а Румунії — Марморощину. А це призвело до депортації 483 тисяч українців із Польщі не лише до УРСР, а й до Сибіру. Ще 150 тис. переселили у ході операції «Вісла» на захід і північ Польщі, де більшість із них асимілювали. Під час обох акцій ще й загинули десятки тисяч українців.
Тож, принаймні, в їхніх родичів немає підстав дякувати Сталіну за таке возз’єднання. Дифірамби Ялтинської конференції не лунають і в Східній Європі, в яку СРСР експортував завдяки домовленостям у Лівадійському палаці тоталітарні режими.
«Своє право» на окупацію Східної Європи Сталін мотивував потребою забезпечити СРСР «захисним валом». Цього ж домагається зараз і Путін.

«Ялти-2» не може бути»
Але Жозеп Боррель, верховний представник ЄС зі зовнішньої й безпекової політики, наголосив 10 січня: «Російська влада прагне повернути у зворотному напрямку еволюцію з 1990 року. Такому поділу сфер впливу не місце 2022-го — «Ялти-2» не може бути».
Натомість Павло Клімкін, ексміністр закордонних справ України, зауважив: «Ми вже кілька місяців говоримо про підвищення Путіним ставок. Він опублікував пропозиції, як повернути «Ялту» у третій реінкарнації, зону паритетного впливу. Не буде другої Ялти! Так, можливо, будуть складні компроміси з Росією, але Москва в рік 100-річчя створення СРСР «новий СРСР» не отримає».
Своєю чергою, проф. Макфол дійшов такого висновку: «Нам потрібні «Гельсінкі 2.0» (1 серпня 1975 року лідери 35 ключових світових держав підписали в столиці Фінляндії «Заключний акт наради з безпеки і співпраці в Європі». — Ред.) а не «Ялта 2.0», щоб європейські країни меншого розміру були впевнені, що Москва і Вашинґтон не обговорюватимуть нічого, що стосується них, без їхньої участі».

Інша дорога
Британський публіцист Едвард Лукас коментував вимоги Путіна так: «Одна дорога звідси веде до Ялти — геополітична великодержавна угода, подібна до тієї, яку союзники по Другій світовій війні уклали в Криму 1945-го, через голови країн, яких вона найбільше стосується. Інша дорога веде до Гельсінкі — батьківщину трудомістких, суперечливих, але зрештою успішних перемовин на початку та в середині 1970-х рр. про права людини й безпеку, які несподівано проклали шлях до руйнування радянської імперії».
Він також нагадав: «Бувши підлітком, я вважав, що Гельсінкі були лише трохи кращими за Ялту. В обмін на напускну турботу про права людини керівництво СРСР отримало легітимацію сталінського завоювання Східної Європи, особливо країн Балтії. Кремль також чинив опір будь-яким спробам оголосити поза законом глушення іноземних короткохвильових радіопередач — найпотужнішого способу проникнення за «залізну завісу».
Але публіцист визнав, що помилявся. І пояснив: «Угода, укладена у фінській столиці 1975 року, змусила радянський режим зіштовхнутися з протиріччям між його утопічними заявами та тюремною реальністю. Угода дещо послабила напруженість між Сходом і Заходом, визнавши межі Європи (не уточнені), запобігши західнонімецькому реваншизму, особливо в Польщі та Чехо-Словаччині. Але важливе застереження свідчило, що межі можуть бути змінені мирним шляхом. Так і сталося, лише через 15 років».
Відтак, на своє запитання «Росія каже, що хоче вести перемовини про майбутнє європейської безпеки?» п. Лукас відповів: «Ми згодні. І ми також маємо свої вимоги. Ми повинні почати з нагадування Путіну про те, на що 1975-го підписався Радянський Союз, який він так шанує. Перший «кошик» питань містив повагу суверенітету та територіальної цілісності інших країн, а також вирішення спорів мирним шляхом без загрози або застосування сили. У випадку з Україною, Росія порушила всі ці пункти».
Як повідомляв «Міст», НАТО запропонує РФ власний проєкт «гарантій безпеки».

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply