Новини для українців всього свту

Thursday, Aug. 5, 2021

Ілюстратори «Гайдамаків»

Автор:

|

Березень 03, 2016

|

Рубрика:

Ілюстратори «Гайдамаків»
Ілюстрація Опанаса Сластіона

Ілюстрація Опанаса Сластіона

Різні художники цікавилися «Кобзарем» Тараса Шевченка. До плеяди тих, хто з пошани та любові до творчості поета вклали свої зусилля в ілюстрування його віршів, були Михайло Башилов, Яків де Бальмен, Михайло Микешин, Ілля Рєпін, Порфирій Мартинович, Василь Касіян і багато інших. Башилов виконав 39 ілюстрацій до рукописного «Кобзаря» (1844). Бальмен виконав стільки ж ілюстрацій, зокрема до поем «Гамалія» та «Гайдамаки». Пером і тушшю зроблено рисунок, який не зовсім відповідає текстові, але нагадує початкові рядки розділу «Лебедин», де читаємо: «Я сирота з Вільшаної, Сирота, бабусю. Батька ляхи замучили, А мене…боюся…». Автор ілюстрація скомпонував сюжет так, що хвора Оксана стоїть на колінах у келії перед черницею і питає: «Бабусенько, Скажи мені, де я?» Черниця, стоячи біля неї, журиться: «В Лебедині, моя пташко, Не вставай: Ти хвора…». Насправді немічна Оксана мала б лежати на постелі, а бабуся мала б стояти.
Тараса Шевченка знаємо не тільки як видатного поета, мислителя, пророка, але й як визначного художника. До великої кількості своїх віршів і поем він створив свої численні рисунки. Ілюстрацію до поеми «Гайдамаки» Тарас виконав у деревориті через п’ять-шість років після завершення роботи над цим твором. Українські мистецтвознавці після аналізу цієї роботи піддають сумнівам авторство Шевченка, вказуючи га розбіжності тієї гравюри з іншими його графічними творами. Та варто нагадати, що на цьому рисунку виступають широкі гіллясті дерева, а також улюблені Шевченком будяки. Чи насправді ця робота належить Шевченкові? Врешті, кому б вона не належала, це — ілюстрація до поеми «Гайдамаки».
Український живописець і графік Порфирій Мартович (1856-1933) — автор жанрових картин, пейзажів і портретів українських селян. Він продовжував Шевченкові традиції реалістичного мистецтва, виконав ілюстрацію до поеми «Гайдамаки», назвавши її «Гонта над тілами своїх синів».
1918 року харківське видавництво «Рух» випустило «Кобзар» у художньому оформленні чеського графіка Костянтина Немеца. На обкладинку він поклав гравюру, створену на основі картини Константина Трутовського «Шевченко над Дніпром». До поеми «Гайдамаки» художник виконав ілюстрацію, яку можна вважати кращим його твором із 12 ліноритів, поданих у книзі вклейками на тонкому пергаментному папері.
У «Гайдамаках» Шевченко кілька разів згадував подвиги запорізьких козаків і Максима Залізняка, одного з керівників народного повстання проти польського гніту на Правобережній Україні 1768-го. Його могутню статуру 1967 року зобразила Софія Караффа-Корбут. Художниця виконала і постать кобзаря, котрий босим сидить на горбку, а позаду нього палають у вогні польські замки з баштами. У третій ілюстрації мисткиня зобразила Іллю Голоту, козацького полковника часів визвольної боротьби Богдана Хмельницького 1648-1654 рр.
Відомий малюнок до поеми Шевченка створив художник Василь Касіян. У ньому на першому плані бачимо три головні постаті селян, а за ними — масу повстанців із списами, колами, рогачами, вилами та косами. Рисунок сповнений духом поеми і драматичним соціально-психологічним станом українського селянства в боротьбі з польськими панами. Кольоровою ілюстрацією мистця збагачено і «Кобзар», виданий 1954-го. Касіян відтворив ще одну сцену в ніч перед повстанням, зобразивши кобзаря Волоха серед козаків. Цей офорт 1922 року вражає майстерністю молодого, тоді щойно студента Празької академії образотворчих мистецтв. Василеві тоді виповнилося 26 літ. Кілька начерків до «Гайдамаків» зробив олівцем Дмитро Безперчий (1825-1913), наймолодший учень Карла Брюллова.
Великі ідеї Шевченка зрозуміли й інші художники — Іван Їжакевич і Василь Седляр. Їжакевич проілюстрував ті слова поета, де мова йде про сільську вулицю та мертве село. Художник зобразив хату з напівзруйнованим ґанком, зрубані дерева, що лежать на поламаному тині, а вдалині намалював шибеницю з повішеними трупами. В іншій його ілюстрації — «Гайдамаки. Гупалівщина» — бачимо вбитого конфедератами титаря в його хаті, а над тілом чоловіка — зомлілу його доньку Оксану. Рисунок Їжакевича — типова картина знущання конфедератів над українцями, що супроводжувалося грабунками, руйнацією сільських хат і вбивством бідних людей.
Із притаманною Седляреві експресивністю постали ілюстрації, в яких представлено безліч шибениць із повішеними на них і лежачими під ними трупами. Характерна для художника й інша ілюстрація — «Гонта в Умані», майстерно створена соковитими штрихами й енергійними дугоподібними лініями. Скульптурний твір до поеми виконав Андрій Сухорський 1964-го.
Неабиякої слави здобув Опанас Сластіон (1855-1933). На початку 1886 року, коли наближалася 45-та річниця від дня виходу «Гайдамаків», художник позичив в одного чернігівського поміщика 3 тис. карбованців на нове видання поеми. Вона вийшла в Петербурзі з передмовою Дмитра Яворницького (1855-1940). «Я так був цим захоплений, — згадував Сластіон 1929 року. — Носився з думкою, що потроху буду вміщувати в руських журналах окремі величезні рисунки на якусь із поем Шевченка, і коли таких рисунків набереться доволі, видати її окремо».
Тонкий знавець звичаїв і побуту українського народу та його історії, художник взявся за нелегку працю, щоб реалізувати свою заповітну мрію. Щоб передати дух минулої доби та правдиво відтворити портрети історичних осіб, із правдивими на них костюмами, мистцеві часто доводилося шукати матеріали у петербурзьких бібліотеках, а також звертатися за допомогою до істориків. Художник побував в Україні, у місцях, де була Коліївщина, робив там натурні зарисовки. Серія робіт, що увійшли до петербурзького видання «Гайдамаків», складала 14 великих ілюстрацій і 35 менших. Робота над книжкою у друкарні Суворіна завершилася 1885-го, але щоб вона була новою, на ній поставили дату виходу 1886 рік.
Про ілюстровану поему з репродукціями талановитого мистця повідомляли редакції газет і журналів Петербурга, Москви, Києва та Львова. Вони позитивно відгукнулися на вихід розкішного видання епічного твору Шевченка, в якому текст було надруковано українською та російською мовами, в перекладі Миколи Гербеля. Пантелеймон Куліш, котрий негативно оцінював історичні твори Шевченка, насамперед поему «Гайдамаки», отримав від Данила Мордовця, українського письменника й історика, нищівний відгук, де той доводив, що твори поета дають правдиве уявлення про визвольні рухи. Мордовець привітав Сластіона та видання поеми з його графічними творами.
Іван Франко вказав, що ілюстрації «Гайдамаків» «випали не зовсім удачно». Іншу думку мав Василь Горленко. український письменник, етнограф і мистецтвознавець, котрий писав: «Робота молодого художника Сластьона є ніби першою спробою ілюстрацій цілого твору Шевченка та чи й не першою серією малюнків на тему історії України. В багатьох ілюстраціях він подає живий образ народного життя минулого століття і чутливо схоплює моменти грізної поеми» («Київська старовина», 1886, ч. 4).
Ці ілюстрації до «Гайдамаків» сподобалися Іллі Рєпіну. «Наш Сластьон — чудовий ілюстратор, бездоганний рисувальник, тонкий знавець козацького побуту, лиш бракує в них експресій і шевченківського азарту», — казав він.
Романтизмом наповнена робота, де зображено побачення Яреми й Оксани. Прекрасно нарисовано постаті закоханих, одягнених у типові українські строї, немов огорнуті зеленим віттям дерев, кущами та буйними травами. На відміну від робіт Бальмена, Сластіон ралістично відтворив Оксану в келії зі старою черницею. Автор майстерно передав глибокий зміст літературного твору, зокрема в побутових сценах і багатофігурних композиціях, наповнених динамікою повсталого народу. Чудово зображено в центрі ілюстрації старого кобзаря до розділу «Свято в Чигирині». Постать народного співця виділяється з-поміж зібраних навколо нього козаків, міщан і селян.
Напередодні 50-х роковин від смерті Шевченка Яків Оренштайн випустив у Коломиї 15 листівок із розфарбованими ілюстраціями Сластіона. Щоб не образити національні почуття євреїв, видавець опустив ілюстрації до розділів «Галайда» та «Конфедерати».
Цього року минає 130 літ від виходу в світ «Гайдамаків», ілюстрованих Опанасом Сластіоном. Вони досі не втратили своєї актуальності. Значної уваги заслуговує видання поеми з усіма його ілюстраціями, що вийшло в Едмонтоні (провінція Альберта) 1954-го.

Павло Лопата

 

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply