Новини для українців всього свту

Thursday, Sep. 16, 2021

Бій за Галич 1221 року

Автор:

|

Серпень 14, 2021

|

Рубрика:

Бій за Галич 1221 року
Мстислав Удалий

Сусідні володарі до Русі-України, зокрема, угорські, мали прагнення панувати на Закарпатті а то й на землях Галичини. Тому кілька разів використовували постійні чвари поміж князями Києва та галицькими боярами, які ділилися на дві ворожі до себе групи. Одна обстоювала партію галицьких князів, або руських, інша — угорська, захищала інтереси Угорщини. На початку ХІІІ ст. доходило до дружніх відносин або і воєнних сутичок між Галицько-Волинської державою й угорським королем Андрієм, у чиїх руках тоді перебував Галич — місто над Дністром, важливий торговий пункт, пов’язаний із Чорним морем та одним з головних економічних, політичних і культурних центрів Київської Русі. До того часу землями Галичини панували угорські королі, спершу Бела ІІІ, а потім королевич Коломан, одружений із польською князівною. Отож, угорські князі, збільшуючи кордони Мадярщини, князювали у Галичі, а землі на захід від Бугу належали Польщі.
1205 року князь Роман Галицький, у поході на Віслу, загинув на війні з польським краківським князем Лешеком Білим. Тіло мертвого Романа перевезли до Галича і там поховали. Настав період сорокалітньої громадянської війни (1205-1245). Два малолітні сини Романа-Данило і Василько не змогли обороняти південні околиці Галичини.
Цією ситуацією скористався новгородський князь Мстислав Мстиславович. Був він дуже цікавою постаттю тодішнього українського світу і мав великий авторитет серед інших князів, своїх родичів. За вдачу і політичні та військові дії, його назвали Мстиславом Удалим. В «Історії України-Русі» Миколи Аркаса є згадка, що Мстислав Удалий, аби вигнати угорського князя Андрія з Галичини, з яким якраз тоді посварився Лешек, був ним запрошений князювати в Галичі. Мстислав задумав звільнити місто від жорстокого соціального гніту угорських загарбників і від угорської окупації, яка насильно прагнула католизувати галицький народ. Задум князя був на руку Лешкові, і він погодився на військову акцію князя з Новгороду.
1218-го Мстислав рушив у похід. У війні з угорським військом здобув Галич, а Данила з Романовичів, що князював тоді на Волині, одружив на своїй доньці Ганні, сам же повернувся до Новгорода. Його відсутністю скористалися угорські князі і знову захопили Галич, посадивши в ньому свого князя. Слабкий Данило не пішов війною проти угрів, тому Мстислав вибрався у похід вдруге, щоб звільнити галицьку столицю.
В одному з руських літописів йдеться, що з Мстиславом Удалим прийшли під Галич чотири князі: Мстислав Романович, Володимир Рюрикович, Ростислав Давидович і Ростислав Мстиславович. Крім них, тесть Мстислава, половецький хан Котян, прислав йому полк степових стрільців. Боротьба проти угорських загарбників та їхніх прихильників вели як із успіхами, так і невдачами.
1221 року Мстислав перейшов Дністер убрід біля його притоки, річки Лімниці, й розставив усе військо на рівному полі поблизу Дністра. Князь був певен своєї перемоги без відвороту. Половецький полк і частину своїх лицарів, дружинників або так званих оружників, залишив за горбами і лісом, щоб їх угри не зауважили. Головні озброєні сили князів, зодягнені у кольчуги з металевих кружалець, більш еластичних, стояли в лавах, що творили центр і два крила. У них були довгі мечі, залізні щити, а інші вояки також мали списи, топори, рогатини, ощепи тощо. Осібні відділи становили стрільці, озброєні луками, які мали виступати побіч оружників і починати бій, засипаючи ворога стрілами. У лавах були воїни з бубнами, сурмами та хоругвами. Угорський полководець Філя вирішив стати до бою близько міста, щоб у разі невдалого наступу можна було перейти до оборонних споруд Галича. З часом Філя вийшов з міста, розмісив у центрі угорські кінні стяги, на правому крилі — польських кінних оружників, а на лівому — піхотний полк галицьких бояр. Згодом обидва війська почали наближатися поволі одне до одного. З молитвою руських воїнів зустріч відбулася на рівнині, поміж річками Лімниця, Луквою і Дністер. Першими рушили в бій угорські лицарі й під сильним ударом добре озброєної кінноти ряди лицарства руських князів похитнулися. Відбиваючись, почали повертатися до Дністра.
Угорські та польські загони кинулись у погоню. На місці бою залишилася галицька піхота, яка не встигла втекти за своїми кінними воїнами. Та зненацька кінні оружники Мстислава та половецький полк стрільців кинулися на задні частини угорських і польських лицарів. Полки руських князів раптово змінили відступ і перейшли у наступ. Вони здобували перемогу над ворожими військами позаду та попереду.
Бій був дуже жорстоким, в ньому загинули найкращі угорські та польські лицарі, а також чимало княжих воїнів. На полі бою полягло безліч лицарів з обох сторін. Руська земля вкрилася трупами чужих завойовників, які наробили досі великого лиха.
Зручніше озброєні русичі розгромили рештки угрів і поляків, скидаючи їх із коней. Вони, одягнені в залізні панцери, не мали змоги підійматися та лежали на землі. Після перепочинку з побоїща княжі війська рушили походом на Галич. Швидким штурмом розбили вхідну браму з боку річки Луква і з боєм увійшли в місто.
Бій за Галич був важким ударом для Угорщини. Столиця галицьких земель по праву перейшла знову в руки руських володарів.
Мстиславу Удалому довелось воювати з татарами й 1223 року, коли ті завдали важкого удару руським князям біля ріки Калка, що впадає в Азовське море. Поранений Мстислав ледве втік, потім покинув Галичину, перейшов у Торчинськ, де помер 1228-го, пострижений у ченці.
У наступні роки на галицькому престолі був князь Данило Романович, який сприяв розвиткові ремесел і торгівлі, а Галич став у цей період великим містом, розбудованим різними майстрами, що звели тут чудові будівлі. Князеві вдалося володіти Галичем та об’єднати Галицько-Волинську землю, в якій зростали нові села і міста через вдалу його внутрішню і зовнішню політику.
Як повідомляв «Міст», історики розглядають різні версії, чому першого короля Русі назвали Данилом.

Павло Лопата

About Author

Meest-Online