Новини для українців всього свту

Wednesday, Jul. 6, 2022

Як на Чернігівщині рятують церкву українського гетьмана

Автор:

|

Червень 05, 2022

|

Рубрика:

Як на Чернігівщині рятують церкву українського гетьмана
Церкву вже обклали риштуванням

У с. Дігтярівка Чернігівської області відреставрують церкву XVIII ст., яку збудував Іван Мазепа. Ініціатива з відновлення аварійної історичної споруди виникла ще 2011 року. Частину приміщення вже вдалося відновити. Торік громадські активісти взялися збирати кошти на чергову реставрацію даху. Але в робочі плани втрутилася війна. Дігтярівка, яка розташована за 60 км від російського кордону, місяць була окупована російсько-терористичними військовими. На щастя, історична церква не зазнала пошкоджень. Після визволення Чернігівщини ініціативна група повертається до втілення свого задуму. А львівський благодійний фонд допоміг зі збором коштів, наголошуючи на важливості збереження українських національних символів на прикордонні з ворогом.

15 тис. золотих і угода з королем Швеції
Церкву Покрови збудували на пагорбі сіверського села неподалік річки Десна у 1708-1709 рр. з ініціативи гетьмана Мазепи. Він виділив на храм 15 тис. золотих. 1710-го церкву освятили. Ця споруда є сучасником політичних домовленостей українського гетьмана та шведського короля, за якими гетьман прийняв історичне рішення виступити проти російського царя Петра І.
Сергій Павленко, дослідник біографії Івана Мазепи, писав, що в цій церкві гетьман молився напередодні свого рішення перейти на бік Карла ХІІ проти Московського царства у Північній війні. Звідси Мазепа відправив листа Стародубському полковнику Івану Скоропадському про необхідність виступу проти московського царя Петра І. Також неподалік цієї церкви відбулася перша зустріч гетьмана і короля, де згодом новгород-сіверські краєзнавці встановили пам’ятний знак.
Церква збудована у стилі козацького бароко, та у ХІХ ст. куполи перебудували так, що це надало їм вигляду бань церков російської архітектурної школи. У Другу світову війну храм частково пошкодила радянська армія. У 1960-ті рр. церкву руйнували свідомо, розвалюючи куполи та стіни, до цього доклалася місцева влада і колгосп.
«Візантійська традиція дала східний відтінок цьому бароко, яка наближає його до давньоруських споруд. Козацьке бароко проявилося в тому, що в камені втілювали зрубні дерев’яні композиції. Сильна народна течія дерев’яного будівництва впливала на формування мурованого. В архітектурі відстежуються класичні риси. Це один із найраніших взірців на Лівобережній Україні з проявами палладіанства», — пояснює Сергій Юрченко, керівник проєкту реставрації храму.

Проросійська політика та новітні окупанти
У церкві молиться громада Православної церкви України (ПЦУ). В’ячеслав Павленко, настоятель Покровського храму, розповідає, що як тільки він розпочав ініціативу з відновлення церкви, відразу тут з’явилася і парафія Російської православної церви в Україні (РПЦвУ).
«Церква нікому не була потрібна. А коли 2009-го я прийшов туди і став щось робити, вони вчиняли дзеркальні акції. Ми тут біля церкви поставили пам’ятний знак Мазепі та Карлу XII, а на другому березі Десни з’явився пам’ятник Петру І. Потім у приміщенні дитсадка зробили парафію РПЦвУ. Швидко вирішують всі питання, мають підтримку влади і бізнесу», — поділився о. В’ячеслав.
Він розповідає, що коли президентом був Віктор Ющенко, храм планували повністю відновити. Та попри свою цінність і давність церква є всього лишень пам’яткою місцевого значення і на балансі області, яка не має планів щодо її відновлення. У 2011-2013 рр. за кошти української діаспори відреставрували частину церкви, її південний приділ. Після початку російсько-української війни 2014 року роботи призупинили. Літургії у церкві Покрови відбуваються періодично, адже там дуже холодно зимою. Відтак 2021-го виникла громадська ініціатива «Врятувати храм Івана Мазепи», до якої долучились архітектори, діячі культури, громадські активісти. Вони почали збирати кошти на покриття даху, щоб не замокала відновлена частина.
На кінець зими ініціатива повідомила у Facebook, що заявлену суму у 140 тис. грн майже назбирали, готувалися до початку робіт. Аж тут війна перейшла в гарячу фазу. І це були не просто бойові дії, а майже місячна окупація, в якій перебувала північна Україна.
Юрій Бруєнко, ініціатор зі збирання коштів на храм Мазепи, розповідає, що російські війська в’їхали в село з першого дня війни. Але вони його використовували здебільшого як коридор, тому ні село, ні церква пошкоджень не зазнали. Парох не хоче розповідати про період окупації і каже, що наразі незрозумілі настрої влади і громади.
Можна сказати, що церкву Покрови у Дігтярівці врятувало диво. Тільки завдяки тотальному невігластву росіян храм вцілів. Адже з історії ми знаємо, як Москва ненавидить постать Івана Мазепи, а Російська православна церква піддала його анафемі.

Правильні історичні акценти
Після повної деокупації Чернігівщини відновилися й культурні ініціативи на цій території. «Хочемо вас втішити доброю звісткою, що Дігтярівка вільна і наша команда та підрядники починаємо підготовку до поступового відродження святині, яка є символом нашої самобутності та незалежності!», — повідомили на сторінці громадської ініціативи «Врятувати храм Івана Мазепи».
Сергій Юрченко зазначає, що купол над відреставрованою частиною був покритий руберойдом, а його хочуть замінити бляхою. Для відновлювальних робіт в нагоді став проєкт реставрації 1950-х рр. Він так і не був втілений, але цінний тим, що там є розміри, детальні креслення карнизів, профілів, віконних обрамлень.
Юрій Бруєнко розповідає, що війна змістила пріоритети, але й відновлення цієї святині має велике значення для України. Тому роботи з реставрації потрохи продовжать.
«Ми б не хотіли, щоб воно залишалося на місці. Бо застійність у майбутньому ускладнить і здорожить роботи. Церква напівжива, але це — автентика. Храм спорудили справжні майстри. Всі роботи були продумані», — каже п. Бруєнко.
На початку 2021-го заяву про підтримку ініціативи відновлення церкви Мазепи зробив і митрополит Епіфаній, глава ПЦУ. Церква поклала ці обов’язки на створений при ній Фонд Мазепи. Там наголосили, що першочерговою місією є розробка проєктно-кошторисної документації, від якої можна відштовхуватись і планувати всі інші роботи. Це також основа для фандрейзингу.
«Відновлення є актуальним. Але пріоритети в людей, які обіцяли нам допомогу, зараз інші. Ми не покидаємо цієї ідеї і після нашої перемоги повернемося до ідеї повного відновлення храму», — пообіцяв Василь Холуйко, виконавчий директор Фонду Мазепи.

Проєкт із відновлення церкви
Назбирати потрібну суму для першочергових робіт в аварійній будівлі історичної церкви у Дігтярівці допоміг львівський благодійний фонд (БФ) «Спадщина.Ua». Як зареєстрована юридична особа з банківським рахунком і доброю репутацією у сфері порятунку культурної спадщини за три місяці вдалося зібрати 122 тис. грн. Гроші головно надходили з-за кордону від української діаспори. З них найбільшу суму, еквівалентну 3 тис. USD, переказав Федір Закусило, виходець із України, тепер — громадянин США, а еквівалент 500 EUR — мешканець Латвії Любомир Шеремета.
Ганна Гаврилів, керівниця БФ «Спадщина.Ua», наголошує на особливому символізмі, що український храм часів козацького бароко зараз стоїть на межі з територією ворога і ми відбудовуємо культові та патріотичні символи України, наче форпости.
«Теперішня війна — багатогранна, і кожен українець має в ній свій фронт. Ми як БФ «Спадщина.UА» працюємо на культурно-релігійному фронті. І нехай початок відновлення українського храму часів козацького бароко безпосередньо на межі з аґресором стане символом незламності українського духу й української віри», — наголосила п. Гаврилів.
Майстри вже приступили до монтажу риштування, а збір коштів триває. Юрій Бруєнко наголошує, що проєкт із порятунку церкви в Дігтярівці має стати національним, адже символізує нашу державність, за яку боровся Іван Мазепа, наважившись на спротив Московському царству. Храм у Дігтярівці є символом боротьби українців за незалежність. Історики ставлять його в один ряд із церквою у Батурині та церквою Хмельницького у Суботові.
Як повідомляв «Міст», знайшли печатку Івана Мазепи, яка підтверджує його княжий титул.

Орися Шиян, Zaxid.net

About Author

Meest-Online