Під час розкопок на площі Коліївщини у Львові археологи виявили фрагмент оборонного муру, який був збудований ще у XIV ст. Це найстаріша оборонна споруда міста. Про це повідомив науково-дослідний центр «Рятівна археологічна служба» (РАС). «Знахідка цілком прогнозована, адже мур на вул. Братів Рогатинців, що межує з площею, є на давніх мапах. Його розкриття допомогло науковцям встановити точну локалізацію та з’ясувати стан збереження», — розповів Микола Шніцар, керівник досліджень. На площі Коліївщини мур зберігся на висоту 1.2 м. Поверх нього розташовані інженерні комунікації.
Високий мур — перша лінія оборони середньовічного Львова. Його особливістю була наявність оборонних веж, які з середини XV ст. були закріплені за ремісничими цехами, що мали підтримувати їх у стані бойової готовності й обороняти в час ворожих нападів.
Високий мур разом із іншими оборонними укріпленнями Львова почали розбирати наприкінці XVIII ст. З колишньої могутньої лінії оборони Львова до наших днів видимими частково збереглись вежа римарів на вул. Лесі Українки та вежа токарів на вул. Арсенальній. Залишки ж самого муру можна побачити позаду королівського арсеналу та на пр. Свободи.
Це вже не вперше археологи натрапляють на рештки Високого муру під час досліджень у Львові. Раніше дослідники РАС мали нагоду вивчати фрагменти першої лінії оборони Львова на вул. Руській, вул. Лесі Українки, вул. Підвальній та на пл. Міцкевича.
Колись на площі Коліївщини розміщувався густонаселений район, в якому жили переважно євреї. Територія була забудована кам’яницями, втім згодом їх знесли, а на їхньому місці викопали криницю. Воду підвели з міського водогону. Втім потім криницю засипали, а у радянські часи неподалік від неї збудували її імітацію.
Археологи кажуть про колодязь, як і про мур, знали з топографічних мап минулих століть. Основним завданням було виявити їх зараз. «Єдине, що нам залишалося, — локалізувати його, що ми й зробили в грудні 2020-го, та заклали на місці, де б він мав розміститися шурф і зачепили його край, а цього року вже практично його розкрили», — поділився д-р Шніцер.
За словами археологів, колодязь добре зберігся до нашого часу, вони вже роздумують, як саме його будуть відновлювати. Його планують відновити і знову провести воду, а по лінії муру встановити відповідні покажчики. Загальна вартість археологічних розкопок — 4 млн грн. Фінансують проєкт навпіл Європейський Союз і Львівська міськрада. Роботи на площі Коліївщини планують завершити до кінця липня.
Як повідомляв «Міст», археологи знайшли на Житомирщині скарб часів Київської Русі.