Новини для українців всього свту

Wednesday, Jan. 19, 2022

Археологи показали артефакти з могильників римського часу

Автор:

|

Січень 10, 2022

|

Рубрика:

Археологи показали артефакти з могильників римського часу
Бронзовий казан

Львівські науковці вже кілька років досліджують могильник у прикордонному с. Карів Червоноградського району. Його датують першими століттями нашої ери і там знайшли поховання різних культур — германських, балтських і слов’янських із давньоримськими предметами побуту. А нещодавно археологи натрапили поруч на ще одне поховання, яке належить культурі племен готів.
Дослідники знайшли поховання з обрядовими предметами та заглиблену споруду, призначення якої ще вивчають. «У похованні, крім людських решток, археологи знайшли фрагменти двох скляних чаш, аналогів яких в Україні немає. А також: уламки рогового тришарового гребеня, бронзову застібку (фібулу), частини дерев’яної скриньки, оббитої бронзовими пластинками з декоративними цвяшками та половинку жетона з білого пастового скла. Такі жетони використовували для римських настільних ігор», — повідомили у Департаменті архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації.
Ярослав Онищук, доцент кафедри археології Львівського національного університету ім. І. Франка і керівник експедиції, розповів, що нове поховання належить до вельбарської культури (поч. ІІІ ст.), яку залишили східногерманські племена готів. «Вона приблизно на 50 років молодша, ніж цей могильник, що ми досліджували перед тим. Це поховання багатої людини і ще один об’єкт, поки що невідомий. Ми продовжимо його вивчати», — зазначив він.
Дослідження у Карові розпочалися 2017-го, коли місцеві мешканці знайшли на цьому місці давній меч та інші вироби і передали їх в Історико-краєзнавчий музей м. Винники. Д-р Онищук розповідає, що це був могильник із 12 кремаційними захороненнями, які не є культурою одного племені. Там знайшли матеріали германців — поховальний казан для праху з підвісами у вигляді голів свебів (племена, що проживали між Віслою і Рейном, а також на середньому Дунаї та виділялися тим, що заплітали волосся у вузол), західних балтів (традиція поховання людини разом із головою коня), горщики венедів (можливо, ранньослов’янське населення). Це 170-180 рр., період варварської коаліції германських, балтських та інших племен проти Римської імперії.
«За звичних обставин вони не могли змішатися. Тільки якісь незвичайні події могли їх звести докупи. Тому ми датуємо їх періодом Маркоманських війн на середньому Дунаї. Тоді племена свебів, квадів і маркоманів почали нападати на Паннонію і почали війну. До них підтягнулися інші варварські племена. Коли римляни їх розгромили, частинка з них втекла звідти і прийшла на нашу територію», — пояснив науковець.
За його словами, на Львівщині є щонайменше сім-вісім місць, де знайшли їхні матеріали. Ці племена тут жили приблизно 50-70 років, аж поки на початку III ст. нашої ери не прийшли на теперішні українські землі з території Балтики, з устя Вісли прийшли інші германці.
2021 року археологи почали проводити розкопки в іншому місці в Карові і натрапили на поховання готів та інший, наразі невідомий об’єкт цих племен. Такі матеріали не притаманні українським землям, бо вони були віддалені від римських кордонів. Але це унікальні знахідки не лише для України, а й Європи. Усі знахідки з археологічних досліджень у Карові 2017-2020 рр. можна оглянути в історико-краєзнавчому музеї у Винниках. Знахідки 2021-го ще опрацьовують і дослідження продовжать.
Як повідомляв «Міст», у Львові знайшли підмурівки млина часів короля Лева.

Орися Шиян, Zaxid.net

About Author

Meest-Online