Новини для українців всього свту

Wednesday, Jul. 6, 2022

Як подавати російсько-українську війну після перемоги

Автор:

|

Червень 10, 2022

|

Рубрика:

Як подавати російсько-українську війну після перемоги
Антон Дробович, директор УІНП

Російсько-українська війна, як би довго вона не тривала, колись дійде до свого логічного завершення. Тоді, після перемоги України, постане питання щодо висвітлення цих історичних подій в українському суспільстві та всьому світі, відображення їх у історії та документування в архівах.
В Українському інституту національної пам’яті (УІНП) вважають, що це має відбуватися з використанням: достовірних, перевірених джерел; свідчень очевидців, учасників подій, захисників України, постраждалих; із урахуванням матеріалів слідства щодо воєнних злочинів, скоєних на території України, та матеріалів допитів російських військових, російського військово-політичного керівництва, яке на той момент, імовірно, перебуватиме під вартою та щодо якого триватимуть судові процеси у міжнародних інстанціях; з широким використанням російських наказів, документів, які підтверджуватимуть злочинний характер цієї війни, та зі залученням інформації про міжнародні рішення, матеріалів із міжнародних документів тощо.
Тобто, це має бути всеохопний аналіз із використанням наочних матеріалів (фото, відео), артефактів народної творчості (живопис, пісні, поетичні твори), щоб у людей могло скластися максимально повне уявлення про перебіг цієї війни, її вирішальне значення для майбутнього України, для нашої історії, розуміння нашої ідентичності.
В УІНП зазначають, що ще до повномасштабного вторгнення інститут започаткував кілька масштабних проєктів, адже російсько-українська війна розпочалася не в лютому 2022 року, а 2014-го, з окупації Криму.
Зокрема, це цифровий онлайн-архів усної історії та Віртуальний музей російської аґресії. Обидва проєкти будуть і надалі розвиватися та наповнюватися і стануть одними з ключових джерел для відновлення хронології і розуміння подій цієї війни. «У перші два місяці після повномасштабного вторгнення ми доклали зусиль, що стабілізувати діяльність інституту та перевести його на роботу в умовах воєнного часу. Значна частина працівників УІНП воює у складі оборонців України. Дехто був під тимчасовою окупацією, частина виїхала в інші міста, але продовжила працювати. Тож інститут роботу не припиняв. Ми убезпечили канали комунікації інституту, формували та поширювали важливий контент, щоб показати історичний контекст цієї війни та підтримати Міністерство культури та інформаційної політики та Міністерство оборони України у поширенні достовірної інформації. Долучалися до фіксації перебігу подій, зокрема, запустили інтерактивну мапу повномасштабного вторгнення», — розповіли науковці.
Хоча збір матеріалів силами інституту вже розпочали, наразі ще важко говорити про системну програму. Очевидно, що потрібна велика державна програма, яка буде спрямована на збереження матеріалів і документування подій. Наразі ж уряд обґрунтовано мінімізує всі програми, крім оборонних. Водночас, в інституті бачать паралельні громадські ініціативи з документування — з такими ініціативами установа планує контактувати та консолідувати зусилля.
Щодо відповідного плану майбутньої роботи в УІНП зазначили, що після відповіді на перші виклики визначають пріоритети діяльності на час війни. Це насамперед документування подій; робота з меморіалізацією, зокрема увічнення пам’яті жертв війни, увічнення героїзму захисників, допомога та консультування органів місцевого самоврядування щодо таких ініціатив.
Третій великий напрямок — осмислення подій війни і протидія російським аґресивним мітам, які використовують, аби похитнути позиції України, атаки на українську державність і суверенітет тощо. «Ми продовжимо тримати у фокусі декомунізацію та приділятимемо значну увагу процесу деколонізації. Наразі ж переоцінюємо ресурси внаслідок скорочення бюджету і після погодження з міністерством зосередимося головним чином на зазначених пріоритетах», — кажуть в УІНП.
В інституті зазначають, що в Україні вже встановлена пам’ятна дата 26 лютого — це День спротиву окупації у пам’ять про події окупації Кримського півострова, з яких почалася російсько-українська війна. В УІНП упевнені, що тут є певні паралелі.
Утім, кажуть в установі, остаточно ухвалювати рішення про ту чи іншу пам’ятну дату стане можливо лише після перемоги. «Лише тоді ми зрозуміємо остаточно, яким є місце тієї чи іншої дати у календарі державних відзначень і вшанувань. Хоча, без сумніву, 24 лютого має бути днем жалоби за всіма жертвами, які принесло і продовжує приносити повномасштабне вторгнення», — повідомили вчені.
«Висвітлення російсько-української війни у навчальних матеріалах має бути науковим, об’єктивним, достовірним, із відповідним акцентом на значенні цієї війни у боротьбі України за свою незалежність. Звісно, наша держава є незалежною з 1991 року, але в цій війні ми відстоюємо й утверджуємо цю незалежність. Також навчальні матеріали необхідно наситити посиланнями на культурну репрезентацію подій, візуальними образами, прикладами народної творчості, що постала в цей час. Максимально враховувати документи і свідчення цього періоду», — вважають в УІНП і додають: остаточні формат і межі повинні визначати саме автори підручників, незалежні історики та фахівці.
Раніше «Міст» розповідав про п’ять сценаріїв закінчення російсько-української війни.

About Author

Meest-Online