Новини для українців всього свту

Saturday, Jul. 24, 2021

Києво-Могилянська академія у XVII і XVIII ст.

Автор:

|

Березень 10, 2016

|

Рубрика:

Києво-Могилянська академія у XVII і XVIII ст.
Києво-Могилянська академія сьогодні

Києво-Могилянська академія сьогодні

Заснування Києво-Могилянської академії (КМА) датується 1659 роком, але її коріння сягають глибше. 1615-го у Києві відкрилася Київська братська школа, а 1631 року постала школа при Києво-Печерській лаврі. 1632-го обидві школи об’єдналися в Києво-братську колегію, засновником і добродієм якої був Київський митрополит Петро Могила (1596-1647). Він запровадив там систему освіти на зразок єзуїтських навчальних закладів.
У ті часи це був один із перших загальноосвітніх вищих навчальних закладів у Східній Європі. Рівень освіти там не поступався європейським університетам. Тут навчали іноземних мов — латини, французької, німецької, польської, грецької, єврейської та російської. Читалися лекції з філософії, богослов’я, граматики, поетики, риторики, математики, астрономії, фізики, історії, географії та музики.
Унікальним на ті часи було те, що тут могла навчатися молодь із усіх суспільних верств без жодних ознак дискримінації. З огляду на високий рівень навчання тут залюбки вчилися закордонні студенти. 1659 року Києво-братська колегія набула статусу академії і рівних прав із Ягеллонським університетом у Кракові. Тоді вона й була перейменована на Києво-Могилянську академію. КМА, як і її попередниця, стала освітнім, науковим, і мистецьким центром, осередком духовності українського народу та Східної Європи. Академія зробила непорівняльний внесок у формування української мови, поезії, літератури, культури, національної свідомості, невмирущого мистецтва українського бароко, зрозумілої для народу музики. КМА стала кузнею, в якій гартувалися уми багатьох українських науковців, політиків, культурних, духовних і військових діячів. Завдяки великій увазі до музики та малярства з її стін вийшли світової слави композитори та художники.
Навчання філософії спричинилося до розвитку української філософської думки в Європі. KMA підтримувала тісні зв’язки з багатьма навчальними закладами Європи, а також мала широкі міжнародні контакти, що дало змогу укомплектувати велику бібліотеку академії. Велику частину книгозбірні становили видання досліджень власних викладачів, а також праці видатних церковних діячів і вчених. У XVIII ст. бібліотечні фонди налічували 12 тис. томів, серед них — і чимало рукописів. Тисячі вихованців академії несли світоч науки не лише по всій Україні, але по цілій Російській імперії та Східній Європі. Ось лиш кілька імен з посеред великої когорти особистостей, котрі здобували освіту в Києво-Могилянській колегії або в Києво-Могилянській академії.
Інокентій Ґізель (1600-1683) — випусник Києво-Братської колегії. Вчений, богослов, філософ, історик. Імовірний автор «Київського синопсиса» — першого підручника історії України та Росії від найдавніших часів до четвертої декади XVII ст. Один із найосвіченіших фахівців в Україні у XVII ст. Його вважають українським Аристотелем.
Довголітнім опікуном і меценатом Києво-Могилянської академії був вихованець Києво-Братської колегії гетьман України Іван Мазепа (1639-1709) — видатний політик, дипломат, військовий і державний діяч. Меценат у всіх галузях суспільного життя. Зробив великий внесок у розвиток духовності, культури, освіти, літератури, мистецтва, в основному, образотворчого, архітектури та науки. Він усіляко сприяв розвиту економіки, що в результаті збагачувало Батьківщину. Завдяки ньому будувалися прекрасні храми, відновлялися старовинні, будувалися школи та бібліотеки. Про патріотизм Івана Мазепи, Пилип Орлик писав: «Він знехтував всім, що було йому найдорожчого в світі, знехтував і самим життям».
Видатною постаттю в історії України був вихованець Києво-Могилянської академії Пилип Орлик (1672-1742) — визначний політик, державний і військовий діяч, поет і публіцист, генеральний писар Івана Мазепи, а після його смерті — гетьман України. Автор першої в Україні (за багатьма джерелами — і першої в світі) конституції під назвою Pasta et Constitutiunes Legum Libertatumge Exercitus Zaporoviensis, тепер знаної у світі, як «Конституція Пилипа Орлика».
Григорій Сковорода (1722-1794) — також вихованець КМА. Видатний український гуманіст, філософ, мислитель, народний просвітитель, письменник, поет, педагог, професор у Переяславі та Харкові.
Данило Туптало (чернече ім’я — Димитрій, 1651-1709) — ще один випускник Києво-Могилянської академії. Митрополит Ростовський, учений, богослов, церковний діяч, проповідник, письменник, автор оповідань про дива Пресвятої Богородиці у Чернігівському монастирі й окремих літописних і драматичних творів, написаних тогочасною українською книжною мовою.
Іван Григорович-Барський (1713-1791) — вихованець КМА, видатний інженер, котрого вважають архітектором українського бароко. За його проектами збудовано або реконструйовано велику кількість церковних і світських споруд, в основному у Києві. Це — Покровська церква, Благовіщенська церква, церква-дзвіниця Кирилівського монастиря, церква Богородиці Пирогощі, Свято-Покровська церква на Подолі, Гостинний двір, Бурса КМА та багато інших. На превеликий жаль, багато з його споруд не встояли до наших часів.
Артем Ведель (1767-1808) — український композитор, переважно духовної музики (автор Літургії Йоанна Золотоустого, 12 духових хорових концертів тощо), дириґент, скрипаль, співак-тенор. Ґрунтовну гуманістичну та музичну освіту він одержав у КМА.
Максим Березовський (1745-1777) — вихованець КМА, композитор, музикознавець, перший представник новаторського раннього класичного стилю в українській музиці. Він — автор перших зразків камерно-інструментального й оперного жанрів в Україні та Російській імперії. Оперний співак, виконував арії на сценах багатьох європейських оперних театрів.
Данило Самойлович (1744-1805) — випусник КМА. Видатний лікар-епідеміолог, основоположник цієї науки в Російській імперії. Перший у світі довів, що чума є інфекційною хворобою. Першим застосував вакцину проти неї. Розробив протиепідемічні засоби, запровадив обов’язкову дезінфекцію. Був членом 12 закордонних академій.
Нестор Амбодик-Максимович (1744-1812) навчався в КМА. Доктор медичних наук, основоположник акушерства та медичної термінології в Російській імперії. Перший професор акушерства в Петербурзі. Педіатр і ботанік. Автор перших в імперії підручників з акушерства.
Іван Запольський (1773-1810) — вихованець КМА. Видатний математик, фізик, астроном, письменник і професор Казанського університету.
Дмитро Бортнянський (1751-1826) — учень КМА. Український композитор, співак і дириґент, автор камерально-інструментальних творів, хорових циклічних концертів, шести опер, десяти духовних концертів, херувимських і причасних творів. Його музика дивує та захоплює сучасний світ.
Це — лише маленька частка імен видатних особистостей, котрі здобули ґрунтовну освіту у КМА та зробили вагомий внесок у розвиток української й європейської науки, освіти та культури. На прикладі лише цих кількох людей можна оцінити значення та рівень освіти, який презентувала Києво-Могилянська академія в той час. На жаль, Росія і тоді вела грабіжницьку політику стосовно українських учених у всіх галузях науки, культури, літератури, мистецтва, освіти, медицини. Велика частина вихованців КМА й її професорів була змушена переїздити в Росію.
1701 року Петро І поставив перед КМА вимогу, щоб певна кількість професорів, вчених і вихователів щороку переїжджали до Москви. Крім того, імперська дискримінація зумисне доводила до того, що багато науковців у різних галузях, письменників, поетів, діячів культури духовності, освіти, медицини тощо були змушені знаходити роботу в Росії і там працювали на благо імперії. Закладали основи і творили російську науку, освіту, медицину, охорону здоров’я літературу та культуру. Така політика Москви завдала великої шкоди та збіднила українську науку, бо імена видатних українців часто ставали відомими у світі не як українські вчені, а як російські, а їхні досягнення стали досягненнями імперської науки.
14 серпня 1817-го указом Катерини ІІ Києво-Могилянську академію було закрито, а на її території 1819 року відкрили Київську духовну академію. Завдяки зусиллям свідомих та освічених викладачів і вихователів, котрі складали еліту Православної церкви в Україні, вдалося зберегти міжнародну репутацію Києва як центру православної релігійної освіти. Після ста років існування цього навчального закладу, 1918-го радянська комуністична влада ліквідувала цю семінарію. Й аж 1991 року, вже в незалежній Україні, її діяльність була відновлена і було створено Національний університет «Києво-Могилянська академія», який продовжує традиції своїх попередниць.

Анізія Путько-Стех

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply