Новини для українців всього свту

Saturday, Jan. 22, 2022

Обговорили роль літератури в розкритті теми Голодомору

Автор:

|

Грудень 02, 2021

|

Рубрика:

Обговорили роль літератури в розкритті теми Голодомору
Учасники дискусії

Дискусія навколо відображення складних тем історії у літературі відбулася в Посольстві України в Федеративній Республіці Німеччина (ФРН) у рамках Місячника пам’яті жертв Голодомору. Участь у заході взяли: Андрій Курков, всесвітньо відомий український письменник, президент ПЕН-Україна; Клавдія Дате, літературна перекладачка, лавреатка премії Драгоманова; журналісти, представники громадськості, дипломати.
Особливу увагу приділили темі Голодомору в Україні 1932-1933 рр. Присутні погодилися, що подекуди цій тематиці наразі приділяють більше уваги за кордоном, аніж у самій Україні, що потрібні нові художні форми, аби зацікавити молодь, адже кількість живих свідків, які могли би розповісти про страшні події, стає все меншою. «Молодь більше цікавиться проблемами сьогодення, а не історичними», — зауважив п. Курков. Він вважає, що цій віковій категорії кращими є сучасні форми «без ідеологічного тиску, без ідеологічного впливу, який молодь відкидає».
Клавдія Дате погодилася, що сучасне покоління має цю «історичну прогалину», й якщо її не заповнити, то пам’ять може зникнути. Вона вважає важливою просвітницьку роль літератури, але насамперед аудіовізуальних форм, які могли б достукатися до сердець на конкретних прикладах, історіях окремих людей. «Молодь часто не дуже довіряє старшому поколінню, але вірить інформації, отриманої з популярних джерел», — додала вона.
Ріхард Герцинґер, відомий німецький журналіст, зауважив, що тема Голодомору дуже політизована й є дуже «вибухонебезпечною». Те, що петиція з закликом визнати Голодомор геноцидом українського народу, подали до німецького Бундестагу, розглядають так довго, пов’язано як із небажанням «дратувати Путіна», так і побоюванням інших політичних наслідків.
«У ФРН багато людей не симпатизують теперішньому режиму в Російській Федерації (РФ) і саме через це закликають бути особливо обережними, аби не провокувати Москву», — каже журналіст. Він також нагадує, як погіршилися стосунки Берліна з Анкарою після визнання Бундестагом геноцидом вбивства вірмен за часів Османської імперії. Німецькі політики не хочуть повторення ситуації. До того ж, є побоювання, що інші народи також вимагатимуть визнання несправедливостей, які відбувалися в їхній історії.
Втім він упевнений, що зусилля, до яких вдається українська сторона, зокрема, Посольство в Берліні, треба продовжувати, адже «хто не кричить, того не почують», це викликає дискусію. Чоловік також припускає, що німецький політикум міг би знайти якесь компромісне рішення, «збудувати міст» — прийняти, до прикладу, резолюцію, в якій не вживатимуть слово «геноцид», а, приміром, «особливий злочин тоталітаризму ХХ ст.», який необхідно засудити і таким чином висловлено солідарність із Україною.
Ріхард Герцинґер є одним із небагатьох німецьких журналістів, який порушує тему Голодомору в засобах масової інформації. Він не раз бував в Україні, зокрема, у вересні ц. р. вчергове відвідав меморіал жертвам Голодомору в Києві.
Як повідомляв «Міст», в Україні вшанували пам’ять жертв Голодоморів.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply