Новини для українців всього свту

Monday, Oct. 18, 2021

Учительська конференція шкіл українознавства

Автор:

|

Листопад 05, 2015

|

Рубрика:

Учительська конференція шкіл українознавства

Школа українознавства

Нещодавно в приміщенні «Гадсон-велі-різорт» у м. Кергонксон (штат Нью-Йорк) відбулася чергова вчительська конференція шкіл українознавства. В роботі конференції взяли участь більше 60 осіб: члени управи Шкільної ради, радники, директори й учителі 16 шкіл українознавства.
Програму конференції обговорили та затвердили на засіданні управи заздалегідь, було заплановано провести засідання двох секцій: учителів молодших і вчителів старших класів, провести організаційну сесію з адміністративних питань, присвячену правильникам і матуральним білетам.
У перший день коференції під керівництвом Юрія Гаєцького було проведено засідання управи, за присутності директорів і педагогічних радників, де було заслухано звіти 12 директорів шкіл про стан навчання в школах, обговорено актуальні питання життя шкіл.
Наступного дня д-р Гаєцький офіційно відкрив чергову конференцію. Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять Люби Маркевич, колишнього директора школи з Чикаґо, котра відійшла у вічність. Після цього Євген Федоренко, голова управи, виступив із лекцією, присвяченою річниці Голодомору-Ґеноциду українського народу. Він наголосив, що штучний голод 1932-1933 рр. був результатом цілеспрямованої політики уряду радянської держави та більшовицької партії, зупинився на основних заходах і постановах, прийнятих ними для здійснення цієї політики зі знищення українського народу. Використовуючи технічні засоби, на основі документів, цифр і фотоматеріалів тему Голодомору-Ґеноциду доповнив Володимир Боднар, директор школи з Парми (штат Огайо).
Після цього почалася робота в двох секціях. Секцією вчителів молодших класів керувала Наталія Пономарьова, вчителька з м. Чикаґо (штат Іллінойс). Секцією вчителів старших класів керував Володимир Кривоніс, заступник голови Шкільної ради.
На засіданні цієї секції Євген Бондаренко, заступник директора школи з Детройту (штат Мічиґан) у своєму виступі зупинився на питанні виховання патріотизму в учнів, залучення до цього всіх учнів школи. В цій роботі активно використовувати сучасні події в Україні, на конкретних прикладах показувати героїзм, мужність і відвагу наших воїнів, захисників своєї землі від російського аґресора, пояснювати зміст кремлівської пропаганди й її підступність. Він також вернув увагу на переосмислення історичних подій, що базується на основі нових документів і фактів. Євген Бондаренко вважає, що більше слід звернути увагу на вивчення творчості діячів українського відродження, на причини та наслідки Голодомору-Ґеноциду.
Галя Клебан, вчителька української школи з Клівленду (штат Огайо), звернула увагу на питання культури української мови, яке продовжує залишатися важливим і принциповим. Вона зупинилася на правильному вживанні українських слів, відмітила слова, які не слід вживати, вказала на найпоширеніші помилки слововживання. Педагог рекомендувала постійно користуватися словником Григорія Голоскевича. Тепер він є доступним для кожного бажаючого, цього року цю працю перевидала Шкільна рада. Доповідач дала зразки окремих слів, взятих із словника Голоскевича.
Із цікавістю слухали доповідь Галини Яреми, вчительки географії української школи з Клівленду, котра детально пояснила шляхи формування українських прізвищ, їхнє походження.
Досвідом викладання історії України в молодших класах української школи поділилася д-р Столяр, вчителька з Філадельфії (штат Пенсильванія). В своєму виступі вона звернула увагу на використання технічних засобів навчання на уроках історії.
Роман Дубенко, також учитель із Філадельфії, поділився своїми враженнями від поїздки в Україну, де він був присутній на церковному Синоді в Івано-Франківську. Він зазначив, що на Синоді висувалися пропозиції про запровадження посади капеланів до кожного українського підрозділу в армії. Чоловік пояснив, що це була його перша поїздка в Україну і перша зустріч із сучасними українцями. Він був уражений їхнім оптимізмом, патріотизмом, гідністю та вірою в свою країну, в свою перемогу.
Ігор Мірчук свій виступ присвятив розвитку українського барокового театру. Основну увагу він звернув на діяльність театру «Березіль» Леся Курбаса, відзначив його трагічну долю. Юрій Гаєцький у своєму виступі зупинився на методиці викладання сучасної історії в старших класах українських шкіл. Він наголосив, що зараз наша країна переживає важливий період у своєму становленні та розвитку, тому вчителі історії мають стежити за цими подіями, розуміти їх і пояснювати учням, що зараз відбувається в Україні. Виклад матеріалу необхідно підтверджувати іменами сучасних героїв, котрі зараз у складних умовах відстоюють інтереси України. Доповідач назвав імена першого міністра оборони України Костянтина Мороза, економіста Володимира Ланового, полковника Ігоря Гордійчука, котрий серед білого дня з групою бійців хитрістю захопив важливу висоту Савур-Могилу, за що йому було присвоєно звання Героя України й інших,. Це все повинні знати наші діти.
Володимир Кривоніс у своєму виступі зупинився на вивченні «білих плям» в історії України, на неправильному трактуванні багатьох історичних подій. Він пояснив, що це відбулось у зв’язку з тим, що в силу історичних обставин наш народ, який мав свою могутню державу з тисячолітньою історією, втратив свою державність і впродовж багатьох сотень років перебував під гнітом сусідніх держав. Вони диктували нам умови розвитку, нав’язували свою історію, перекручували, виправляли та переписували нашу. Після здобуття незалежності почалася робота з відновлення історичної справедливості. Відкриття архівів дає можливість ґрунтовно вивчати нашу історію на основі історичних джерел, ліквідувати «білі плями» та перекручування фактів. Доповідач прочитував одне з тверджень радянської історіографії про «тріумфальне встановлення радянської влади в Україні». Але архівні матеріали, опубліковані Сумським обласним архівом, і роман Василя Шкляра «Залишенець», написаний на основі архівних матеріалів, свідчать про запеклу боротьбу українців проти радянської влади у 1917-1933 рр. Українці не сприйняли радянської влади. Інша
«біла пляма» — Голодомор 1932-1933 рр. Ще до недавнього часу про Ґеноцид українського народу ми не знали, про нього не говорили, не писали, його нібито й не було. Тепер про цей злочин знає весь світ. Доповідач наголосив, що ці нові погляди, наукові дослідження мають знати вчителі та розповідати про них учням.
Третій, заключний день конференції був присвячений розгляду організаційних питань, присвячених правильникам і матуральним білетам. Засіданням керував д-р Гаєцький, він надав слово доц. Кривоносу, котрий поінформував присутніх про зміни, внесені учасниками минулої конференції до правильників Шкільної ради, де всі пропозиції були враховані та прийняті. Але є зауваження до положення про відвідини шкіл педагогічними радниками. Виступили Світлана Хмурковська, Володимир Боднар і Юрій Гаєцький. Було прийнято рішення, що педагогічний радник може періодично і регулярно відвідувати школу, але оплачувати школи будуть не більше трьох візитів упродовж навчального року.
Інформацію про роботу комісії з підготовки матуральних питань зробив д-р Мірчук. Він повідомив, що комісія підготувала та розіслала по школах по 60 питань із кожного предмета, які були винесені на матуральні іспити. Вчителі шкіл із цих питань повинні були скласти 20 білетів по три запитання в кожному. Цього року матуральні іспити прймалися згідно з цим положенням. Виступили Галина Баран, Світлана Хмурковська, Володимир Кривоніс і Юрій Гаєцький. Більшість присутніх погодилась із підготовленим варіантом запитань, але були пропозиції не робити питання в білетах не об’ємними та широкими, а вужчими та конкретними. Комісія прийняла рішення продовжити роботу з вдосконалення матуральних питань.
На цьому конференція закінчила свою роботу. Присутні просили передати подяку Оресту Федашу, менеджеру готелю «Гадсон», і всім його працівникам за теплий прийом, прекрасні умови перебування та побажали їм успіхів у роботі.

Володимир Кривоніс

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply