У місті Ланьцут (південний схід Польщі) відбулося урочисте відкриття відновленого кладовища, де поховані вояки Української Народної Республіки (УНР). Участь у церемонії взяли понад 100 осіб: представники української діаспори, українські дипломати та представники української та польської влади.
Андрій Дещиця, Посол України в Республіці Польща (РП), наголосив, що вшанування солдатів та офіцерів армії УНР є обов’язком, оскільки вони боролися за вільну України, Польщу й Європу від більшовизму. «Вони герої України та Польщі і ми повинні про це пам’ятати. Ми також повинні пам’ятати, що наш спільний союз є гарантією безпеки в Європі, безпеки й розвитку наших вітчизн і наших народів», — зазначив він і додав, що завдяки полеглим 100 років тому українським солдатам й офіцерам українці та поляки разом зараз «торують шлях добросусідських відносин».
Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам’яті, нагадав, що у Ланьцуті поховані 550 солдатів та офіцерів армії УНР. Він наголосив, що українці і поляки 100 років тому об’єднали свої зусилля проти більшовиків, розуміючи, що загроза є «катастрофічною».
За його словами, важливо говорити про ці перемоги, які відбулися сторіччя тому, оскільки Росія зараз знову атакує і хоче захопити східну Європу. «Зараз тут відбувається не якась формальна процедура, а урочистість, яка свідчить про те, що ми пам’ятаємо про героїчні вчинки предків», — наголосив посадовець і додав, що це також має бути прикладом для сучасних поколінь військовослужбовців і свідченням того, що подвиги предків не є марними і вони не будуть забуті.
Ришард Терлецький, віцемаршалок Сейму РП, підкреслив, що 1920 року поряд із польською армією боролася також й українська, а полковник армії УНР Марко Безручко очолював героїчну оборону від більшовиків міста Замосць. «Тисячі українських солдатів тоді боролися разом з польськими товаришами по зброї. Це важлива подія в історії наших країн. Цей союз, коли українці допомогли нам виграти битву», — констатував він.
Ян-Юзеф Каспшик, голова управління з питань ветеранів і репресованих осіб уряду РП, звернув увагу, що століття тому українці спільно з поляками зупинили похід Росії на Європу з її імперськими намірами. «Ми вшановуємо тих, хто віддав життя за те, щоб Україна, Польща й Європа залишалися вільними. Вони залишили нам заповіт будувати братерство під польським на українським народами», — сказав він.
Своєю чергою, Петро Тима, голова Об’єднання українців у Польщі, зазначив, що це століття не було «втраченим часом» для польсько-українських стосунків, оскільки хоч про це не можна було говорити в часи комуністичної Польщі, то пам’ять про союз Юзефа Підсудського та Симона Петлюри зберігала еміґрація. Він наголосив, що зараз у Польщі є багато місць, де українці та поляки можуть спільно зустрічатися і згадувати події героїчного минулого. Серед таких місць він назвав Холм, Александрув Куявський, Тарнув, Ланьцут тощо.
Священники Української греко-католицької церкви та військові православні капелани з України відслужили молебень у пам’ять про загиблих українців. Вони вручили українські церковні нагороди особам, котрі доклали зусиль до відновлення українського військового кладовища в Ланьцуті. Потім українці та поляки поклали вінки до монумента воякам УНР на кладовищі та спільно посадили на цвинтарі калину.