Новини для українців всього свту

Wednesday, Jul. 28, 2021

Павло Ґрод: «ЗВТ із Канадою — це вихід українських експортерів на ринки всієї Північної Америки»

Автор:

|

Березень 03, 2016

|

Рубрика:

Павло Ґрод: «ЗВТ із Канадою — це вихід українських експортерів на ринки всієї Північної Америки»

Павло Ґрод

У середині минулого століття в парламенті Канади всерйоз розглядалося питання надання українській мові статусу державної у певних провінціях. Хоча історія розсудила інакше, українська громада Канади стала дуже потужною і лише офіційно нараховує 1,3 млн людей. Павло Ґрод, батьки котрого виїхали до Канади після Другої світової війни, ось уже вісім років очолює Конгрес українців Канади (КУК).

Дозвіл на експорт зброї — не за горами
— Що намагається КУК донести до канадської влади?
— Більше половини членів теперішнього скликання парламенту — нові депутати, їм треба пояснити ситуацію в Україні, тож ми починаємо зі самого початку: чому був Майдан, чому трапилася Революція гідності, розповідаємо, що в Україні ніколи не було сепаратистського руху і що сучасні події повністю інспіровані Російською Федерацією (РФ). Після цього говоримо про конкретні питання, в яких Канада й Україна можуть співпрацювати. Ми дивимося на ситуацію у чотирьох головних напрямках: безпекова допомога Канади Україні, економіка, гуманітарна підтримка й інформаційна політика.
— Що саме входить у безпекову складову?
— Ми лобіюємо включення канадським урядом України до переліку країн, куди дозволений експорт зброї. Сподіваюся, незабаром про це буде оголошено. Ми також вимагаємо, аби між нашими країнами був договір про співпрацю у сфері оборони.
— Раніше активно порушувалася тема передачі Україні зброї, яку Канада зняла з використання. Джеймс Безан, тіньовий міністр оборони, навіть надіслав до Міністерства оборони Канади запит щодо надлишкової зброї, яку можна передати Україні. Який прогрес у цьому питанні?
— Я розмовляв із Джейсоном Кенні, колишнім міністром оборони, котрий підтвердив, що вивчав список військового обладнання, спрямованого на утилізацію. За його словами, українська сторона також бачила цей список, але вирішила, що наявна техніка їй не підходила через зависокі витрати на відновлення її робочого стану. Втім, це не означає, що у майбутньому не буде можливості передати Україні щось інше. Планую незабаром зустрітися з Харджитом Сарджаном, теперішнім міністром оборони Канади, і порушити це питання. На початок лютого планувався його візит в Україну, але в останній момент щось не склалося. Хоча він усе одно планує поїхати в Україну і підтримати канадських військових інструкторів.

ЗВТ як сигнал канадським інвесторам
— Чи інвестують українські канадці в Україну?
— Процес іде, але дуже повільно. І цьому є ряд причин. Зокрема до влади Януковича зовсім не було довіри. І ще після здобуття Україною незалежності декотрі канадці вклали гроші і втратили їх. Цей досвід також негативний. Ми намагаємося дати інвесторам упевненість, адже серед є зацікавлені особи. Також працюємо з урядом України, щоб у червні ц. р. організувати в Канаді великий форум із інвестування в Україну. Україні, безумовно, потрібні не тільки канадські інвестиції, а й розширення ринків збуту для власної продукції. Йдеться не лише про сировину, але й про високоякісну техніку, яка раніше йшла майже винятково до РФ.
— Є думка, що договір про зону вільної торгівлі (ЗВТ) із Канадою Україні не вигідний, беручи до уваги конкурентоздатність обох економік. То чи потрібна Україні ця угода?
— Безперечно, потрібна! По-перше, це суттєво додасть віри канадським інвесторам в український ринок, по-друге, дасть можливість українським виробникам продавати свої товари в Канаду без мит.
— Теоретично — так, але є дуже багато квот, які Україна швидко заповнює…
— Треба дивитися на загальний потенціал. Так, квоти були вичерпані і ринки, безперечно, відкриті не повністю, але слід розуміти інші можливості. Зокрема, дуже вигідною може виявитися переробка української сировини в Канаді з подальшим продажем кінцевого продукту в США. Ми хочемо, щоб українські експортери бачили ситуацію ширше, ніж просто продаж чогось до Канади. Отримавши умови, підприємці знайдуть шляхи збуту продукції через Канаду на весь північноамериканський ринок. Наш уряд створює такі умови, але далі все залежить від українського бізнесу, і ми хочемо йому допомогти.
— Про яку допомогу йдеться?
— У складі КУК є різні організації, зокрема Канадсько-українська торгова палата, до завдань якої входить сприяння українському бізнесу. Вона може консультувати і радити. А є ще організації, що займаються гуманітарною допомогою, роботою з молоддю тощо. Ми координуємо та зв’язуємо людей.

Україна залишається у трійці пріоритетів
— Чи підтримує Україна свою діаспору за кордоном?
— Зараз не час говорити про підтримку Україною.
— Тоді який рівень співпраці закордонної громади й офіційного Києва?
— Вона — дуже тісна і перебуває на найвищому рівні з часу отримання Україною незалежності.
— Які основні теми ви порушували перед українською владою?
— Намагався донести, що в усіх країнах, де ми працюємо, найбільше питань виникає до боротьби з корупцією. Правда, вони це й так добре знають, тому слід не лише говорити, а пропонувати, як саме ми й уряди світу можемо допомогти це питання вирішити. Треба не наївно критикувати, а обговорювати конкретний процес. Зокрема, я часто спілкуюся з міністром фінансів України і не раз запитував, чому уряд не може нормально оплачувати роботу державних службовців, адже теперішні зарплати спонукають до корупції. Наталка Яресько чудово це розуміє, але згадує відсутність грошей у бюджеті. Вона якраз і просила сприяння діаспори переконати уряди інших держав у збільшенні фінансової підтримки України, щоб допомогти підвищити зарплати держслужбовцям.
— Без справедливої незалежної судової гілки влади побороти її неможливо. Що ви думаєте про ідею тимчасового підпорядкування української судової системи канадській, подібно, як колись суд Лондона мав вищий статус за оттавський?
— Цікава думка, втім вона видається надто популістичною. До цієї проблеми треба підходити реалістично. Як на мене, то підпорядкування національної судової системи не піде на користь Україні. Краще швидко та рішуче реформувати її, можливо, зробити щось подібне до змін у поліції — почати наново, набрати нових суддів і змусити старих знову влаштовуватися на роботу. Способи є різні, але потрібна політична воля, аби задіяти їх. На жаль, я цієї волі не бачу.
— За часів прем’єрства Стівена Гарпера Канада ставила Україну першим пріоритетом своєї зовнішньої політики. Чи змінилося це зараз?
— Під час Майдану та початку російської аґресії Україна була головною міжнародною темою. Зараз на першому місці — Сирія, далі йде Китай, але на третьому залишається Україна. Обов’язок української діаспори — впливати на свої уряди, щоб Україна зберегла за собою місце у трійці пріоритетів.
— В українському уряді зараз працює значна кількість грузинів. Чи отримувала українська громада Канади пропозиції долучитися?
— Такі пропозиції надходили і залучення української діаспори до реформування України було одним із питань моїх розмов у Києві, але це потребує певних змін. Наприклад, я не можу стати українським держслужбовцем без відмови від канадського громадянства. Я і не проти отримати український паспорт, але більшість українських канадців буде важко переконати це зробити.

Українська громада в РФ потребує підтримки всіх
— Чи становить російська пропаганда загрозу для канадського суспільства й української громади?
— Така загроза існує. Торік її не було, але з того часу РФ почала активніше працювати в Канаді, з’явилося більше фінансованих нею безкоштовних газет. Стало помітно, що Москва розцінює Канаду як загрозу і намагається протидіяти нам. У Канаді є різні фейкові російські організації, які мають одну мету — працювати не на користь російської громади, а протидіяти українській.
— КУК якось бореться з російською пропагандою?
— Поки що вона — несерйозна та недозріла, але вона міцніє. Канадці дивляться на світ досить об’єктивно. Вони розуміють, що РФ веде війну проти України, і що правда — на нашому боці. Уряд Канади це також чудово розуміє, російська пропаганда дуже мало впливає на нього.
— Яким чином взаємодіють українська та російська громади?
— Ми беремо участь у деяких їхніх заходах, вони іноді приходять на наші. Коли з РФ приїздять активісти, або ті, хто вже не можуть там жити, ми з ними зустрічаємося і заводимо контакти. Цікаво, що члени української російськомовної громади Канади за останні два роки зрозуміли, що їм дуже важко жити у російськомовному середовищі, бо воно вороже ставиться до українців. Тож подібно до того, як РФ об’єднала Україну, зі закордонною громадою вона зробила те саме. Тепер значно більше російськомовних українців стали ближчими до старої україномовної еміґрації.
— Ви перебуваєте у санкційному списку РФ. Чи не болить душа через це?
— Я лиш раз у житті був у Москві і не маю жодного бажання туди повертатися. Українські громади у РФ страждають, їм дуже тяжко. Ще до Майдану я планував поїхати до Росії, а тепер не можу відвідати тамтешню громаду українців. А вона конче потребує підтримки інших діаспор світу.
Розмовляв Максим Наливайко, Укрінформ

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply