Новини для українців всього свту

Monday, Oct. 18, 2021

Відроджується українська поезографія

Автор:

|

Жовтень 02, 2021

|

Рубрика:

Відроджується українська поезографія
Пароплав кохання

У черкаському видавництві Олександра Третякова художник-поет Віктор Олексенко подарував мені свою щойно видану книжку «Космічні вібрації». Я не помилився: Віктор Олексенко водночас поет і художник, захоплений поезографією, або зоровою поезію. У цьому рідкісному жанрі вийшла вже друга його книжка. Перша — «Доктрина серця» — побачила світ 1999-го в Києві.
В СРСР, де в літературі панував так званий соціалістичний реалізм, поезографія забороняли та переслідували як прояв формалізму, ворожого пролетарській культурі. Зоровою поезією чи поезогрфією захоплювалися її головний натхненник Михайло Семенко, Микола Холодний, Володимир Лучук, Микола Мірошниченко, Анатолій Мойсієнко, Іван Іов, Микола Сорока, але читачі не знали цих їхніх творів.
Після відновлення Україною незалежности письменники можуть вільно творити у царині зорової поезії. Вже 1991 року створили групу українських паліндромістів. 1998-го київський графік Володимир Чупринін заснував часопис «Зрима рима». А у Львові виникла Планетарна управа паліндромії, яку очолив Іван Лучук. Паліндром — словосполучення або віршований рядок, що однаково читається в обох напрямках (зліва направо та справа наліво).
Творчим покликанням Віктора Олексенка стала поезографія. Про нього писав Володимир Поліщук, професор Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького: «Практично кожне слово в Олексенкових творах — окремий образ, образ-символ, а кожна фраза чи поетичнй рядок — певна система образів-символів, своєрідний словобазний оркестр, у якому кожен образ має свою «партію», але ж і в загальну мелодію рядка (фрази) вливається гармонійно чи дисгармонійно, залежно від авторського задуму (а, мабуть, ще й від авторського чуття, бо твори В. Олексенка сприймаються передовсім на рівні чуттєвості, а вже потім міркуєш, чим викликане саме таке відчуття)».
Олександр Федорук, завідувач кафедри мистецтвознавчої експертизи Національної академії образотворчого мистецтва й архітектури, відзначив національне значення поезографії В. Олексенка: «Черкаський ідальго Віктор Олексенко пам’ятає про своє походження, про рідну черкаську землю, як пам’ятав про неї Едуард Гудзенко, як про неї пам’ятав Василь Симоненко — і в цій моральній «круговерті» ця пам’ять обнадійливо вартісна для просторового причинного зіткнення «наше минуле переростає в наше майбутнє».
Едуард Гудзенко (1938-2006) був першим вчителем малярства В. Олексенка, який потім учився в Одесі та Львові. Мистець був учасником 60 виставок в Україні, а також десятьох виставок у Швейцарії, Польщі, Угорщині та Німеччині.
Як повідомляв «Міст», поезія надихнула діаспорянку на новий проєкт.

Лев Хмельковський

About Author

Meest-Online