Новини для українців всього свту

Thursday, Jan. 27, 2022

Субсидії для книготорговців і книжки для всіх

Автор:

|

Січень 09, 2022

|

Рубрика:

Субсидії для книготорговців і книжки для всіх
Українці стануть більше читати?

Депутати Верховної Ради України (ВРУ) хочуть внести зміни в законодавство для того, щоб надати пільги розповсюджувачам книг. Якщо законопроєкт приймуть, із 2023 року українські книгарні отримуватимуть державну субсидію на оренду приміщень, а юним українцям двічі видаватимуть сертифікати на придбання україномовної літератури. Щоправда, до книгарень є ключова вимога: їхня продукція має бути державною мовою. Автори законопроєкту сподіваються, що це сприятиме збільшенню кількості україномовних видань, книгарень і витіснить із українського ринку російську книжку.

Передумови
За даними статистики, в Україні в середньому одна людина купує менше ніж одну книгу на рік. Лише 8 % українців читають книжки щодня, а загалом книгарень в Україні, за офіційними даними, лише 200 (1991-го було 3,6 тис.). 2/3 книг, які продають на ринку, російською мовою (приблизно 16 із 24 млн 2019 року). При цьому більшість із них привозять із Росії або друкують в Україні підприємства, афілійовані з російськими видавництвами.
Автори законопроєкту сподіваються, що він дасть поштовх для зростання кількості книгарень, обсягу українського книжкового ринку й асортименту. Крім цього, такі крамниці зможуть відкривати й у невеликих населених пунктах. «Метою прийняття законопроєкту є стимулювання розвитку українського книжкового ринку як важливого фактору гуманітарного розвитку та національної безпеки. Для досягнення цієї мети передбачені в законопроєкті механізми забезпечать зростання мережі книгарень, накладів та асортименту книг, переваження читання книг українською мовою на всій території країни, значне зменшення руйнівного впливу держави-аґресора на український книжковий ринок», — йдеться в пояснювальній записці.

Суть законопроєкту
Законопроєкт № 6287 подав Микита Потураєв, голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, та ще 63 народні депутати. Він передбачає внесення змін до законів «Про видавничу справу» та «Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні».
Є дві ключові новації, запропоновані депутатами: державна субсидія на оренду приміщень для книготорговців і сертифікат на купівлю книг при народженні та у 14 років — при отриманні паспорта. Сертифікат становитиме 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2021 рік — це 681 грн) та його можна буде використати винятково для придбання книжкових видань державною мовою.
А розповсюджувачі книг отримають право на державну субсидію для відшкодування витрат на оренду приміщення. Сума субсидії не може перевищувати вартість оренди, а також не може бути більшою за 20 % суми доходу, отриманого з продажу книг. Законопроєкт також встановлює обмеження площі та вартості 1 кв. м оренди з градацією відповідно до величини населеного пункту.
Субсидію зможуть отримувати розповсюджувачі книг, для яких роздрібна торгівля книгами в спеціалізованих крамницях є основним видом діяльності із 80 % доходу від торгівлі книжками. А книжкові видання, які продають, можуть бути лише українською, мовами корінних народів України (кримські татари, караїми та кримчаки), офіційними мовами Європейського Союзу.
Максимальний розмір субсидії на рік для однієї книгарні становитиме: від 54,5 тис. грн (для громад до 30 тис. населення); 435,8 тис. грн — для більшості обласних центрів; близько 1,2 млн грн — для Києва.
При умові схвалення ВРУ цього законопроєкту, він вступить у дію після прийняття нового державного бюджету, адже на ці програми треба виділити кошти. Фактично він почне діяти з 2023 року. Сертифікат на придбання книг будуть видавати з 1 січня 2023-го. А надання субсидії — щоквартально з 1 квітня 2023 року. Хто зможе отримати субсидію, вирішуватиме Український інститут книги.
«Завдяки цим механізмам обсяг українського книжкового ринку має зрости втричі, асортимент — удвічі, а книгарень — у чотири-п’ять разів. Причому по всій країні читатимуть переважно українською мовою», — зазначили автори у пояснювальній записці.

Обговорення
Ті місця продажу, які торгують російськомовними книжками, субсидію отримати не зможуть. Їхню діяльність регулює закон про мову (не більше 50 % таких видань від усієї продукції). Представники Асоціації видавців і розповсюджувачів книг вважають, що упорядкування асортименту таких магазинів для отримання субсидії може призвести до втрати ними від 20-30 % обігових коштів, і ця сума перевищуватиме розмір очікуваної субсидії.
Видавці активно обговорюють законопроєкт, хоч і зазначають, що він насамперед стосується розповсюджувачів книжок. Анатолій Івченко, директор видавництва «Урбіно», скептично оцінює прогнози законотворців щодо збільшення чисельності книгарень та обсягів продукції. Пояснює, що насправді для такої діяльності немає достатньо приміщень, а орендувати їх у торгових центрах дорого. «Можна зобов’язати торгові центри надавати приміщення для книгарень і зменшити оренду для них. Але важливо, щоб відкривалисяь незалежні книгарні, а не мережеві», — зазначає він.
Збільшення кількості книгарень спричинить більше видатків для видавництв. «Для маленького видавництва постачати книжки у багато книгарень — це логістичні витрати. Так само залишки у книгарнях збільшують податок на прибуток. Адже його платять від відвантажених, а не реально проданих», — додає п. Івченко.
Також, на його думку, нереально збільшити кількість нових видань вдвічі, адже в Україні нема стількох письменників і перекладачів.
Відзначають книговидавці і проблеми зі статистикою та реальними показниками у цій сфері. Держстат рахує лише книгарні мереж, а ті, що відкрили окремі особи, не враховують. Тому видавці вважають, що кількість у 200 книгарень на всю Україну явно заменшена.
Ще однією проблемою останніх років видавці називають видання книжок без зазначення накладу, що є грубим порушенням. Якщо 2019 року таких було 323, то вже 2020-го — понад 2 тис. (10 % від всіх виданих в Україні). Такі видання Книжкова палата не може облікувати. Також вона не враховує додрук накладу книжок. А як обліковують електронні й аудіокнижки — взагалі невідомо.
Мар’яна Савка, головна редакторка «Видавництва Старого Лева», також бере під сумнів статистику, яку подає Асоціація видавців і розповсюджувачів книг про те, що 2020 року в Україні видали на 23 % назв книг і на 34 % накладу менше, а 343 видавництва та 48 книгарень припинили свою діяльність. Тому, приймаючи важливі рішення, треба впорядкувати статистику та реальні показники, що прямо стосуються сфери видання та розповсюдження книжок. «Зміни до законодавства, хоч і торкаються насамперед книготорговців, проте вони стимулюватимуть видавництва розвивати власні мережі книгарень. Насправді у нас є проблеми з читацьким ринком, в авдиторії, що не збільшується», — підсумовує п. Савка.

Читання як тренд
Український інститут книги підготував Стратегію розвитку читання на до 2025 року. Вона передбачає доступ до книги, її підтримку та розвиток книжкової екосистеми, а також формування тренду читання, пояснила Олександра Коваль, директорка Інституту книги.
Також для популяризації читання треба реформувати бібліотеки, вважають культурні менеджери. Їх в Україні — близько 13 тис., практично у кожній громаді. Але вони мають стати центром культурного життя, особливо в малих містах і селах. Навіть можна подумати над тим, щоб відкрити у бібліотеках пукти продажу літератури.
Чекати надзвичайної економічної вигоди від культурних закладів не варто, але й економити на них не можна, додає Ростислав Лужецький, засновник видавництва «Комора», який консультував депутатів при розробці цього законопроєкту. Адже це дуже потрібна сфера, яка дає базу для розвитку.
«Історія людства — це історія культури. А ті економічні вкраплення, які є в історії людства, це й є елементи культури. Бо про Сфорца та Борджіа ми знаємо тільки тому, що вони були меценатами Леонардо чи Мікеланджело. Культура вирішує засадничі речі, які потім дають економіку, добробут і все інше. Книжка — це ознака цивілізованості», — підсумував п. Лужецький.
Як повідомляв «Міст», книговидавців змушують рахуватися з «язиком».

Орися Шиян, Zaxid.net

До слова
Українці, які вже отримали віртуальну 1 тис. грн за вакцинацію, почали активно скуповувати книжки в інтернеткрамницях. Про це поінформував Михайло Федоров, віцепрем’єр і міністр цифрової трансформації України. А тим часом учасники бета-тестування своєю активністю «поклали» вже кілька популярних книжкових сайтів. Класний показник того, що ми нація, що читає», — додав він. Ідеться про бета-тестування сервісу єПідтримка, який нещодавно запрацював. Як відомо, «тисяча Зеленського» — це не готівка, а сертифікат для культурного та спортивного розвитку українців. Її також можна витратити на книги, а пенсіонери можуть на ці гроші купити ліки.

About Author

Meest-Online