Новини для українців всього свту

Tuesday, Nov. 30, 2021

УГКЦ закликає підтримати створення Національного музею Голодомору-Геноциду

Автор:

|

Жовтень 28, 2021

|

Рубрика:

УГКЦ закликає підтримати створення Національного музею Голодомору-Геноциду
Покладання квітів до пам’ятника жертвам Голодомору

Місяць листопад для українців і людей доброї волі є часом вшанування жертв Голодомору, жахливого та спланованого сталінсько-радянським режимом голоду українців на теренах Центральної, Східної і Південної України та Кубані у 1932-1933 рр. Примусове та довготривале голодування мільйонів українців, згідно з найновішими розслідуваннями, призвело до смерті принаймні 10,5 млн людей! Це була навмисна політика як реакція на спротив волелюбного селянства проти введеної колективізації 1928-го, коли забирали приватні ділянки, худобу та сільськогосподарське знаряддя до колгоспів, примушували до праці в колгоспі, де платили збіжжям, якого не бракувало, щоб прогодувати родину. Задокументовано близько 4 тис. масових виступів селян проти колективізації на початку 1930-х рр. Щоб зламати спротив селян, було введено непомірний план заготівлі хліба, що змушував передавати усе зібране зерно на користь держави, яка продавала його за безцінь за кордон. Селяни почали масово виходити з колгоспів, забираючи свою власність назад. Для збереження колгоспів і майна у руках держави 7 серпня 1932-го режим прийняв репресивну постанову, яка в народі отримала назву «закон про п’ять колосків». Все колгоспне майно прирівнювали до державного, а за його розкрадання було встановлено жорстоке покарання. Згідно з цим законом держава карала голодних селян за збирання в полі залишків урожаю ув’язненням на десять років із конфіскацією майна або розстрілом. Було організовано спеціальні групи людей, які обшукували населення, аби силою вилучати зерно. Такі обшуки супроводжувалися терором, фізичними та моральними знущаннями над людьми.
Ще неймовірно жорстокішим було рішення політбюро Центрального комітету Комуністичної партії України під тиском Молотова від 18 листопада 1932 року про права держави забирати у селян не тільки зерно, а й інші продукти харчування та майно, яке можна було продати або обміняти на їжу. Також було запроваджено специфічний репресивний режим — «чорні дошки». Занесення на «чорні дошки» означало фізичну продовольчу блокаду колгоспів, сіл, районів: тотальне вилучення їжі, заборону торгівлі та підвезення товарів, заборону виїзду селян, оточення населеного пункту військовими загонами, Головного політичного управління (ГПУ), міліцією. У 1932-1933 рр. режим «чорних дошок» діяв у 180 районах УРСР (25 % від усіх). Такий репресивний режим було застосовано лише в Україні і на Кубані, тобто в місцях компактного проживання українців.
Найгірший час Голодомору припав на червень 1933-го. Щодня мученицькою смертю помирало 28 тис. осіб, щогодини — 1 168, щохвилини — 20.
Навіть сьогодні не знаємо достеменно скільки людей загинуло в час Голодомору. Більшість істориків і науковців стверджує, що понад 7 млн померли в Україні та 3 млн українців на Кубані, Центрально-Чорноземній області, Поволжі та Казахстані. Крім кількості, важко встановити імена тих, хто загинув від Голодомору, бо було заборонено записувати реальну кількість смертей. Зараз виявили таємні списки деяких сільрад із переліком померлих в 1932-1933 рр. Ці списки вдвічі перевищують офіційні дані. Цілком зрозуміло, що такі випадки були непоодинокими. Існувала заборона записувати причину смерті як «голод», тому в актах про смерть вказували «від тифу», «виснаження», «від старості». 1934-го всі книги РАЦСів про реєстрацію смертей були передані до спеціального відділу ГПУ. Українці вимирали сім’ями, селами, і не завжди померлих обліковували. Рівень незареєстрованої смертності невідомий, але цілком очевидно, що померли мільйони.
Для вшанування жертв Голодомору, зібрання та дослідження історії Голодомору, український уряд ухвалив створення Меморіалу пам’яті жертв голодоморів. 2010 року було відкрито меморіальну частину, тепер уже Національного музею Голодомору-Геноциду на березі ріки Дніпра у Києві. Ця перша частина Меморіалу складається з кількох частин: дві скульптури янголів, що є символічним входом до музею, площа «Жорна долі», по колу якої розташовані художні скульптури жорен, а в центрі площі — скульптура дівчинки, яка має назву «Гірка пам’ять дитинства». «Свіча пам’яті» оточена комплексом художніх композицій (лелеки, залізні хрести, кам’яні брили, плити з викарбуваними роками злочину проти українського народу). Зала пам’яті — центральна частина Меморіалу, яка наразі виконує функції музею, алея «Чорні дошки» — гранітні плити з переліком населених пунктів, до яких застосували спеціальний режим винищення населення під час Голодомору.
Зараз тривають роботи над другою, музейною, частиною Меморіалу. Вартість проєкту — 125 млн USD, з яких 65 млн надав український уряд для будівництва музею, а 60 млн потрібно зібрати для створення й облаштування матеріалів музею, проведення досліджень і заснування фонду на його подальше існування та розвиток. Саме цим займається Міжнародний благодійний фонд Музею Голодомору, який створили три організації — Всеукраїнська правозахисна організація «Меморіал» ім. Василя Стуса, Громадський комітет із ушанування пам’яті жертв Голодомору — Геноциду 1932-1933 рр. та Світовий конгрес українців.
Фонд Музею має наглядову раду у складі: Іван Васюник, голова Наглядової ради; Його Блаженство Святослав (Шевчук), глава й отець Української греко-католицької церкви; Його Блаженство митрополит Епіфаній, глава Православної церкви України; Віктор Ющенко, президент України у 2005-2010 рр.; Тоні Ебботт, прем’єр-міністр Австралії у 2013-2015 рр.; Стівен Гарпер, прем’єр-міністр Канади у 2006-2015 рр.; Філя Жебровська, голова Наглядової ради акціонерного товариства «Фармак»; Оксана Забужко, письменниця, лавреатка Шевченківської премії, донька і онука свідків Голодомору; Андрій Козицький, історик, доцент Львівського національного університету ім. Івана Франка; Олена Кошарна, засновниця та головна виконавча директорка Horizon Capital, голова Ради директорів Американської торговельної палати в Україні, заступниця президента Світового конґресу українців (СКУ); Наталія Яресько, міністерка фінансів України в 2014-2016 рр.; Степан Кубів, голова громадської організації «Меморіал» ім. Василя Стуса, перший віце-прем’єр-міністр України та міністр економічного розвитку і торгівлі України у 2016-2019 рр.; Богдан Онищук, голова Ради Канадсько-української фундації; Стефан Романів, перший заступник президента СКУ.
Наглядова рада відповідає за збирання та відповідальне, ефективне і прозоре використання коштів для розвитку музею. Його Блаженство Святослав звернувся з проханням в особливий спосіб до українців, українців в серці та всіх людей доброї волі долучитися до збірки коштів для створення музею. Всі жертводавці будуть належно записані та пошановані. Періодично будемо повідомляти про хід збірки та публікувати списки жертводавців. Ви можете зробити свій внесок так: виписати чек на Ukrainian Catholic Archdiocese of Philadelphia, позначити Holodomor Museum in Kyiv і відправити поштою за адресою: Archbishop’s Chancery, 810 North Franklin Street, Philadelphia, PA 19123. Вам надішлють подячного листа.
Завітайте на сторінку Філадельфійської архієпархії у Facebook, знайдіть повідомлення про збірку коштів на створення музею Голодомору в Києві Creation of the Holodomor Museum in Kyiv і можете зробити пожертву кредитною або дебетовою карткою. Facebook вишле Вам електронне повідомлення про отримання коштів.
Завітайте на сторінку в Інтернеті Філадельфійської архієпархії, натисніть на Donate via Paypal, потім натисніть на Donate for Creation of the Holodomor Museum in Kyiv і можете зробити Вашу пожертву кредитною або дебетовою карткою. Листа про отримання коштів буде надіслано за проханням.
Можете скласти пожертви одразу на сторінці музею Голодомору на платформі в Інтернеті «Зерна правди» за адресою. На жаль, листа про благодійну пожертву не буде надано.
Долучуйтесь до доброї і дуже потрібної справи — створення чудового і потрібного Національного музею Голодомору-Геноциду, який правдиво, цікаво, широко висвітить жахіття Голодомору, вшанує пам’ять усіх померших і ми взнали їхні імена, і нагадуватиме про звірства сталінсько-радянського режиму в Україні. Це потрібно зробити для наших майбутніх поколінь, для майбутнього України та попередження такого жахіття будь-де у світі.
З молитвою,
Ваш у Христі,
Владика Андрій (Рабій),
єпископ-помічник Філадельфійський

Як повідомляв «Міст», музейний аудіогід про Голодомор 33 мовами встановив рекорд.

About Author

Meest-Online