Новини для українців всього свту

Saturday, Jun. 19, 2021

100 років від дня смерті Костянтина Чеховича

Автор:

|

Жовтень 08, 2015

|

Рубрика:

100 років від дня смерті Костянтина Чеховича

Костянтин Чехович
Костянтин Чехович народився 15 жовтня 1847 року в селі Дев’ятир Равського повіту в сім’ї пароха о. Йосифа Чеховича та його дружини Антоніни. Його батько майбутнього єпископа у 1840-1875 рр. був парохом у Дев’ятері. Антоніна була донькою Якова Паславського, пароха із Губич. У родині о. Йосифа було три сини — Іван, Орест і Костянтин. Іван здобув юридичну освіту і був нотарем. Орест став священиком і працював у Крехові, Боротині на Сокальщині, 1893-го очолив Белзький деканат, а 1893-го — Сокальський. Костянтин початкову школу закінчив у Яворові (1858), а ґімназію — у Львові (1868). Теологію закінчив також у Львові (1871).
12 вересня 1872 року в Любенях відбувся шлюб Костянтина Чеховича та Марії Сінкевич. Після висвячення Перемиським єпископом Іваном Ступницьким на капелана він був призначений кооператором у Молодичу біля Ярослава, а наступного року — призначений префектом Львівської духовної семінарії.
Після смерті батька 1876-го священик повернувся парохом до Дев’ятиря. Звідси його перевели канцлером у Перемиську єпархію. 5 грудня 1887 року був виданий дозвіл цісаря на призначення о. Чеховича каноніком Перемиської капітули Української греко-католицької церкви (УГКЦ). 22 січня 1888-го єпископ Іван Ступницький призначив панотця екзаменатором просинодальним, референтом і радником консисторіяльним, а також ректором Львівської дієцезіяльної духовної семінарії.
1890 року він став радником подружнього суду. Обіймав посади куріяльного канцлера, папського шамбеляна (камергера), архипресвітера капітульного (1896), а після смерті єпископа Юліяна Пелеша 29 квітня 1896-го став вікарієм капітульним й адміністратором дієцезіяльним із правом вжиття понтифікалій. 17 листопада того ж року о. Чехович був іменований єпископом Перемиським, Самбітським і Саноцьким. 21 лютого 1897-го він був консекрований та інтронізований у Перемишлі.
Владика брав учась у з’їзді УГКЦ у Львові, був обраний у склад делегації до цісара Франца Йосифа І і запросив його до Перемишля. Запрошення було прийняте і зустріч відбулася. Як перемиський єпископ Костянтин розвинув широку діяльність: провів дієцезіяльний синод (1898), посвятив близько 100 церков, відвідав більше 20 деканатів, значно сприяв будівництву Перемиської духовної семінарії.
Без нього нічого не робилося в громадському й духовному житті Перемишля та дієцезії. Цей активний єпископ як віцемаршалок Сойму крайового у Львові захищав права українського населення Галичини.
Він став авторитетом у залагоджені польсько-українських конфліктів, завжди стаючи в обороні слабшого, керуючись принципами взаємної пошани та партнерства. За свою діяльність отримав відзнаки: прелат домовий, асистент трону Папи, граф Риму, кавалер-лицар великого хреста ордену св. Гробу в Єрусалимі, ордену залізної корони ІІ-го класу, таємний радник цісаря, член Палати панів Райхсрату, посол Галицького сейму. 1912 року він був нобілітований (отримав шляхетство і герб).
Єпископ Чехович був прихильником народового руху і запеклим противником русофільської течії. Владика брав активну участь в українському громадському житті, в святкуваннях роковин Шевченка, Шашкевича й інших історичних подій. Брав також участь у відкритті різних українських установ. Підтримував національно свідомих священиків, спровадив до Перемишля сестер василіянок і сестер служебниць. За його допомогою було засновано Руський інститут для дівчат, пізніше перетворений на Український інститут для дівчат у Перемишлі. За підтримки владики було створено фінансові установи — «Українська щадниця», український банк «Віра» і «Міщанська каса». Він урочисто посвятив наріжний камінь під будову церкви на Перекопаню. Понад те пітримував ініціативу українських патріотів в організації Українських січових стрільців. Підчас Першої світової війни весь час перебував у Перемишлі. На жаль, виснажений нервово в атмосфері приниження у зв’язку з помпезними приготуваннями до приїзду російського імператора Миколи ІІ до Перемишля, владика зазнав паралічу і серез брак медичної опіки помер 24 квітня 1915 року.
Єпископа надзвичайно любили вірні Перемиської єпархії. З нагоди 100-річчя смерті Костянтина Чеховича учні Комплексу загальноосвітніх шкіл № 2 імені Маркіяна Шашкевича в Перемишлі вшанували цю подію в особливий спосіб. Учні з катехитами та Богданом Білим, учителем історії України, при гробівці, де спочивають останки владики Чеховича на комунальному цвинтарі на вул. Словацького в Перемишлі, запалили світло та відслужили панахиду в його па’мять. Богдан Білий розказав учням біографію владики і вказав на знамениті заслуги та подвиги на церковному та суспільному рівнях єпископа Чеховича.

Ярослав Стех

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply