Новини для українців всього свту

Tuesday, Sep. 28, 2021

Лавандову гору підкорює тисяча туристів щодня

Автор:

|

Серпень 21, 2021

|

Рубрика:

Лавандову гору підкорює тисяча туристів щодня
Лавандова гора

Туристичне містечко Перечин, що у Закарпатській області, славиться не лише півмарафоном ім. Федора Фекети (знаменитий листоноша, який щодня носив людям листи і газети, долаючи кількадесят кілометрів із Ужгорода до Перечина за будь-якої погоди), будиночком зубної феї та парковими мініскульптурами. У Перечині уже понад два роки квітують лавандові поля та поле дамаської троянди. Лавандова гора — туристичний магніт: за день її відвідують від 300 до 1 тис. туристів. Особливий аншлаг — на вихідні.
За екскурсію ароматними полями тут беруть 100 грн із особи. За фотосесію треба викласти з гаманця 450 грн, плюс тут можна орендувати тематичні аксесуари для образу — вишукані капелюшки, сукні, парасольки, рукавички. На перечинському лавандовому полі почуваєшся, наче на французькому Провансі.
Лавандова гора розташована за 22 км від Ужгорода. Наша туристична група добиралася на це поле автомобілем. Екскурсовод Федір Шандор, президент Закарпатської туристичної організації, розповідає, що торік завдяки Лавандовій горі туди нарешті проклали асфальтове шосе. Якби не лаванда, до поля надалі б вела наполовину заросла стежка. «Це туристи, які їздили на екскурсії на власному авто вимагали від міської влади нормальної дороги, — каже п. Федір. — Завдяки дорозі на лавандову гору поїхало ще більше охочих відчути себе у справжньому Провансі. Такі поля — на часі. Після окупації Криму постало питання нових площ для лаванди. Зокрема, де її вирощувати для олії, яка на ринку доволі дорога».
Й ось ми на місці. Заспокійливі аромати квітучої лаванди відчуваємо ще в автомобілі. Перші враження — неймовірно позитивні. На понад десяти гектарах простягнулося полотно фіолетових квітів, на обрії — ліс, затягнутий ранковим туманом.
Лавандова гора у Перечині — не лише популярна туристична локація. Це і спортивний майданчик. Минулими вихідними тут вперше в Україні відбувся лавандовий марафон — забіг спортсменів вздовж квітучих полів. Переможці отримали у подарунок кошик із лавандовою крафтовою продукцією (мило ручної роботи, тоніки, лавандові настоянки, чай, сувеніри).
Одне з найбільших лавандових полів в Україні створили подружжя підприємців Юрія та Мирослави Качурів. «Хотів створити в Україні щось корисне, адже Криму, на жаль, немає, лаванду ніде вирощувати, — ділиться п. Юрій. — Почали з посадки 400 кущів. Зараз лаванда росте на понад 10 га. За день наше лавандове поле відвідують від кількасот до тисячі туристів. Безплатно пускаємо на лавандовий променад дітей до десяти років, пенсіонерів, ветеранів російсько-української війни та інвалідів. Географія туристів — Львів, Хмельницький, Київ, Дніпро. З-за кордону гостей наразі обмаль, бо ми не надто ще популярні. Та з наступного року прогнозую більше іноземних гостей, які приїдуть сюди на душевний променад. Плануємо запросити сюди угорців, румунів, словаків».
Юрій Качур каже, що вирощувати лаванду — справа не з легких, особливо якщо не використовувати жодних гербіцидів. На хімію у подружжя Качурів — табу! «Не використовуємо хімію насамперед через те, що виготовляємо з лаванди крафтову продукцію — три види чаїв, ефірну олію, тонік для обличчя, конфітюр, сироп, настоянку, а також лавандове морозиво (30 грн за порцію), — продовжує він розмову. — Мило та бомбочки для ванни власноруч виготовляють мої доньки. Серед продукції — мішечки та м’які іграшки, наповнені засушеною лавандою».
Господар лавандового поля каже, що у перший рік урожаю його помешкання було вкрай переповнене лавандовими подушками для кращого сну усіх членів родини. Зараз таких аксесуарів поменшало. Лаванда стала для подружжя Качурів стилем життя. Крім лаванди й троянди вирощують також 2 га фундука. «Наш лавандовий бізнесовий план розрахований на чотири роки, наразі пройшли два роки в бізнесі, — наголошує п. Юрій. — Крім лаванди, будемо вирощувати на полях інші культури. Що саме — секрет».
Як повідомляв «Міст», лаванда є навіть на поштових марках України.

Марія Деркач, «Високий Замок»

About Author

Meest-Online